Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалка для МД-201.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
423.42 Кб
Скачать

2. Поняття персонального продажу.

Персональний продаж – це усне представлення товару під час співбесіди з одним або кількома покупцями з метою його продажу. Він є найефективнішим засобом комунікації на певних стадіях процесу закупівлі, особливо за виникнення необхідності домогтися переваг на ринку і спонукати до купівлі. Ця складова системи МК одночасно виконує дві функції:

  1. Спосіб комунікації, що полягає в інформуванні споживачів про товар і фірму;

  2. Безпосереднє здійснення збутових операцій.

В організаційному плані персональний продаж здійснюють у таких формах:

  • Торговельний агент контактує з одним покупцем;

  • Торговельний агент контактує з групою покупців;

  • Група збуту контактує з групою покупців (комерційні переговори);

  • Проведення торговельних семінарів для співробітників фірми-покупця з інформуванням їх про товари-новинки і демонструванням можливостей цих товарів та прогресивних способів їх експлуатації.

Торговельний агент – це не тільки комерційний орган фірми, а й важливий елемент маркетингової інформації. Типові завдання їх персонального продажу групують у такий спосіб:

  1. Власне продаж,я який передбачає виявлення потенційних клієнтів, їхніх потреб, обміркування умов продажу і укладання угод;

  2. Надання послуг клієнтам, у тому числі допомоги щодо використання товарів, після продажне обслуговування, просування товару, тощо;

  3. Збирання інформації для фірми щодо зміни потреб, активності конкурентів, адаптування товарів.

Залежно від ступеня уваги, що приділяється кожному з напрямів завдань, термінам «торговельний працівник» і «торговельний агент» у реальному житті

надають різний зміст. Виділяють такі типи торговельних працівників:

Представник з поставлення, основна роль якого полягає саме у поставленні товару.

Персональний продавець – приймає замовлення і може виконувати роль радника потенційного споживача.

Роз’їзний представник – спілкується з оптовими та роздрібними торговцями з метою отримання замовлень і забезпечення безперебійних товарних поставок.

Представник зі стимулювання продажу – організовує рекламу і рекламні заходи безпосередньо у точці продажу.

Комерційний пропагандист, який не приймає замовлення, а лише інформує про нові товари.

Інженер з продажу – технічно компетентний і здатний бути консультантом клієнта у вирішенні його проблем.

Комівояжер – безпосередньо здійснює персональний продаж, продає товари, які не вимагають значних запасів. Він має бути комунікабельним, викликати у потенційного споживача довіру і симпатію, вміти переконувати співрозмовника, бути наполегливим у досягненні своїх цілей, мати міцну нервову систему, вміти правильно оцінювати ситуацію, орієнтуватися в обставинах що склалися.

Укладач контрактів, якому мають бути властиві такі риси, як технічна та фінансова компетентність, а також талант ведення переговорів.

Як елемент системи МК, персональний продаж має низку організаційних особливостей:

  • Необхідність надання детальної, широкої та професійно добраної інформації про товар та фірму;

  • Розвиток динамічного характеру інформаційного процесу, що передбачає можливість адаптації до різноманітних методів закупівлі;

  • Необхідність формування, у разі можливості, дружніх стосунків, між партнерами як наслідок їх особистої взаємодії.

Варіант 10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]