28

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Юридичний інститут

Кафедра фізики і хімії твердого тіла

Науково-реферативне дослідження з курсу БЖД

на тему

Руйнівний вплив в контексті БЖД на екологічний стан довкілля, рослинний і тваринний світ і, як наслідок, - безпеку людини техногенних катастроф, спричинених авантюристичними та необдуманими діями людства в погоні за освоєнням навколишнього середовища та природних ресурсів. Види та класифікація техногенних катастроф. Статистичні дані: світ, Україна, Прикарпаття.

Виконала:

студентка групи ПР-13

Чернявська Кристина

Перевірив:

науковий керівник

доцент кафедри ФіХТТ

Лоп’янко Михайло Антонович

Івано-Франківськ

2012 р.

ПЛАН

ТЕЗАУРУС…………………………………………………………………….3

ВСТУП…………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ……………………………….7

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК………………………...8

2.1. Техногенні небезпеки радіаційного походження………………...8

2.2. Техногенні небезпеки хімічного походження……………………11

2.3. Техногенна небезпека транспортних засобів…………………….14

2.4. Небезпека залізничного транспорту………………………………16

2.5. Небезпека морського транспорту…………………………………19

2.6. Небезпека повітряного транспорту……………………………….21

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….27

ТЕЗАУРУС

1. Дезактивація – це усунення радіоактивних речовин з поверхні місцевості, техніки , одягу, продовольства, води, зараження внаслідок радіоактивного випромінювання, спричиненого атомною техногенною катастрофою або ж вибухом ядерної бомби.

2. Дезінфекція або Знезаражування — комплекс заходів (дезінсекція, дератизація) щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація); інфекційних захворювань і знищення токсинів на об'єктах зовнішнього середовища.

3. Дератизація - це комплекс санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних та протиепідемічних заходів, які включають роботи з винищування та захисту від синантропних гризунів (у тому числі носіїв та розповсюджувачів інфекційних хвороб людини і тварин) у будівлях і спорудах населених пунктів, на транспорті та в навколишньому середовищі.

4. Евакуація(лат. evacuatio, від evacuare - спорожняти) –

   1. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів.

   2. Виведення людей з будівель під час чи при загрозі аварій, пожеж, терористичних актів і т. п.

   3. Відведення військ з районів, які вони раніше займали.

5. Іонізуюче випромінювання - потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До І. в. відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське проміння.

6. Кюрі - одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій протягом 1 сек відбувається 3,7*1010 радіоактивних розпадів.

7. Радіаційна аварія— подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

8. Радіаційно небезпечні об’єкти називають об'єкти народного господарства, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, або такі утворюються в процесі їхнього функціонування.

9. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) - це токсичнi хімічні сполуки, що утворюються у великих кількостях в процесi промислового виробництва, i спроможнi у випадку руйнувань (аварiй) на хiмiчно небезпечних об’єктах надходити до атмосфери, викликаючи масовi ураження цивiльного населення і особового складу Збройних Сил та iнших силових мiнiстерств і вiдомств.

10. Техногенна катастрофа - велика аварія на промисловому об’єкті, наслідком якої є загибель людей і навіть екологічни катастрофа.

11. Ядерний реактор - пристрій для одержання енергії за рахунок керованої реакції поділу ядра.

ВСТУП

Відомо, що людське здоров’я: фізичне, фізіологічне, психічне - це одна з найбільших цінностей будь-якої нації, будь-якого народу. Саме від цього (а не від природних багатств чи природних носіїв) залежить могутність будь-якої країни.

Тому здоров’я нації як і здоров’я кожної окремої людини повинно бути першочерговою турботою всіх нас. Кожна людина, зокрема, повинна розумно і виважено опікуватись як своїм здоров’ям, так і здоров’ям своїх близьких.

Ця опіка чи піклування не можуть нести безсистемний, хаотичний характер, а повинна будуватись на конкретних наукових засадах і принципах.

Повинні існувати певні методи і підходи, які регулюватимуться та регламентуватимуть наші дії направлені на збереження нашого здоров’я даного нам природою, на профілактику захворювань, на запобігання та мінімалізацію нещасних випадків, а також ситуації, які приводять до них (суїцид та ін.) ,а також вміння швидко, ефективно та професійно надавати першу медичну допомогу у випадках, коли трагедія вже сталась.

Що ж стосується здоров’я народу в цілому, то цим питанням повинні займатися відповідні державні інституції, які використовуючи відповідні наукові підходи повинні ставити конкретні цілі для максимально можливого зростання рівня здоров’я всіх людей,а також окреслювати шляхи досягнення вище вказаних цілей та завдань. На всі ці поставлені питання відповідь дає наука, яка називається безпекою життєдіяльності. На основі розробленої методологічної бази та певних вироблених конкретних принципів ця наука дає змогу раціонально та ефективно вирішувати поставлені перед нами завдання.

Але нажаль не завжди нам вдається бережливо відноситись як до свого здоров’я, так і до здоров’я наших рідних та близьких, а державі до своїх громадян. Це обумовлюється існуванням ряду як об’єктивних,так і суб’єктивних причин.

Людство ще далеко не зуміло керувати могутніми і потужними природніми процесами. Тому до об’єктивних факторів слід віднести такі природні катаклізми як землетруси, повені, урагани тощо. До суб’єктивних факторів належить те що спричинене нашою некомпетентністю, або ж безвідповідальністю, саме такі дії призводять до екологічної кризи та техногенних катастроф, що й буде темою мого науково-реферативного дослідження.

Розділ 1. Техногенні катастрофи

Друга половина ХХ століття обумовила різке зростання техногенних катастроф у глобальному масштабі, що приблизило світове суспільство до критичної межі й фактично поставило питання про його виживання. Сьогоднішня ситуація характеризується зростанням рівня техногенних небезпек та виходом з ладу життєзабезпечуючих систем виробничої інфраструктури.

Техногенні катастрофи та аварії здебільшого спричиняються людськими помилками та діями внаслідок функціональної безграмотності, недбальства та байдужості.

Одним з ризик-чинників сучасної цивілізації стають помилкові дії та недбальство персоналу, що обслуговує складні енергетичні системи, а також прорахунки конструкторів та збої техніки, що спричиняють велику кількість техногенних катастроф та аварій. Доказом того, що безпека складних технічних систем в більшій мірі залежить від дій людини стали висновки державної комісії США, яка аналізувала причини аварії на атомній електростанції Трімайл Айленд у 1979р. Все почалося з помилкових дій оператора, що призвело до зупинки насоса і спричинило каскад подій, які на початковій стадії можна було контролювати. Однак оператори зробили фатальну помилку: зменшили надходження води в систему аварійного охолодження реактора. Вони помилково вважали, що реактору загрожує переповнення водою тому, що не мали інформації про те, що перепускний клапан відкритий і вода з нього витікає так само ,як і затікає. Технічно це виглядало просто і ніхто не подумав, що різниця може бути настільки суттєвою. Державна комісія США визначила також велику заплутаність та неповноту технологічних інструкцій, невдале проектування диспетчерської і пульта управління з великою кількістю сигнальних ламп на більшість яких не звертали увагу, а прилади були розташовані так високо,що без драбини не можливо було дістатись. Відмічалась також погана навченість операторів.

Висновки Комісії зводились до того, що помилкові дії операторів в поєднанні з помилками організації праці призвели до переростання дрібних технічних помилок у катастрофу, якій не змогли перешкодити безліч запобіжних пристроїв та захисних систем, якими була забезпечена вказана станція, як і Чорнобильська АЕС.

Після катастроф на АЕС у світову практику увійшов термін людський чинник. Людський чинник – це продукт способу мислення та вчинків, коли зусилля спрямовуються тільки на підвищення технічної безпеки, а не на формування вмінь людини надійно працювати, не створюючи небезпечних ситуацій.

Причиною техногенних катастроф може бути: вплив зовнішніх природних чинників (стихійне лихо), Проектно-виробничі дефекти споруд, порушення технологічних процесів виробництва, правил експлуатації транспортних засобів, машин, обладнання та ін. Однак найрозповсюдженішою проблемою техногенних катастроф є людський чинник – помилковість думок, діянь, низький рівень кваліфікації, незнання інструкцій та правил безпеки тощо.

До небезпек техногенного характеру належать аварії, катастрофи, вибухи тощо. Щороку в Україні виникає майже 500 небезпечних ситуацій техногенного характеру, які зумовлені аваріями у промисловості, енергетиці, на транспорті.