1. Обґрунтувати об’єкт екології як науки.

Об'єктом будь якої науки є та частина об'єктивної реальності, на яку направлено пізнавальний інтерес даної системи знань. Для екології таким об'єктом є взаємовідносини живого організму з оточуючим його середовищем. Об'єкт науки (як частина об'єктивної реальності) існує незалежно від самої науки і для її існування є умовою обов'язковою, але не достатньою

Виходячи з системного підходу, об'єктом вивчення екології є екосистеми різного ієрархічного рівня.

Екологія, як і більшість наук (в основному природничих), повинна відповісти на два питання: як побудований об'єкт досліджуваної науки або яка його структура і друге питання - як він функціонує і розвивається. Відповідно до цього, екологія й усі її підрозділи повинні містити дві частини. Першу можна назвати структурною, а другу - динамічною. Природно, структурна і динамічна частини знаходяться в тісній взаємодії між собою.

2.Проаналізувати конкуренцію як форму взаємодії організмів

Конкуренція — обидві популяції негативно впливають одна на одну.

До антагоністичних типів взаємодій організмів належить і конкуренція (від лат. конкуренціа — стикатись) — взаємозв'язки між особинами популяцій одного (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів, за яких використання певного ресурсу довкілля одними із них зменшує його доступність для інших. Форми конкурентних взаємодій можуть бути найрізноманітнішими - від прямої боротьби до опосередкованого впливу (наприклад, спільне споживання певної їжі). Найгостріше конкуренція відбувається між особинами одного виду або різних видів з подібними екологічними потребами.

Існує правило конкурентного виключення: популяції двох видів з однаковими екологічними потребами не можуть тривалий час існувати в одному біогеоценозі: або один вид витіснить інший, або ж їхні екологічні ніші стануть менш подібними

3.Охарактеризувати перетворення енергії в екосистемі

Основним джерелом енергії, завдяки якому існує ЖР в біосферних середовищах є Сонце. Стабільність в існуванні цього енергетичного джерела є також одним із найважливіших факторів функціонування БС. Сонячна енергія проявляє себе в різних формах (кінетичній, потенціальній, радіоактивного розпаду, електромагнітних полів, морських хвиль, органічного палива та т ін.) і в певних умовах переходить з одного виду в інший (потенціальна в кінетичну, енергія випромінювання в теплову тощо).

В приземному шарі сонячне електромагнітне випромінювання перетворюються в основному в теплову енергію (1 - 2% сумарної радіації і 2% ФАР) за рахунок фотосинтезу - в хімічну енергію, ще менше - механічну (фізичне вивітрювання гірських порід, термохімічний ефект та ін.) і електричну (встановлення електричного потенціалу рослин).

Енергія витрачається на кожному рівні трофічного (харчового) ланцюга. Продуценти, використовуючи сонячну енергію, виробляють хлоро-філутримуючу рослинну масу, яка служить їжею гетеротрофним організмам (консументам та деструкторам). Первинні консументи - це рослиноїдні тварини, що харчуються продуцентами (травами, листям, соками, пилком, насінням і т.д.). Вторинні консументи - це м'ясоїдні тварини, які живуть в основному за рахунок первинних консументів. Згідно із правилом 10% з нижчого на більш високий трофічний рівень (продуценти - первинні консументи - вторинні консументи) переходить близько 10% енергії. Закон збереження енергії стверджує, що повна енергія в замкнених системах не змінюється з часом. Проте, енергія може перетворюватися з одного виду в інший.

Зворотний потік енергії, наприклад, від первинних консументів до продуцентів (мертві організми і екскременти тварин - редуценти, що виділяють з органічних речовин неорганічні сполуки, в т.ч. біогени -продуценти) складає не більше ніж 0,25-0,5% від загального потоку, тому говорити про кругообіг енергії в біоценозі не доводиться

4. Проаналізувати екологічний ризик внаслідок антропогенної діяльності

Під екологічним ризиком розуміється ймовірність несприятливих для навколишнього середовища наслідків будь-яких змін природних об'єктів і факторів. Ризик розглядається як ймовірність виникнення надзвичайних подій у певний проміжок часу, виражена кількісними параметрами. Частіше розглядається техногенний аспект екологічного ризику - ймовірність виникнення техногенних аварій, шо здатні завдати істотної шкоди навколишньому середовищу або здоров'ю людей. Одні ризики конкретні, інші не можуть бути конкретно визначені. Існують професійні ризики - небезпека професійних захворювань.

Оцінка ризику - це аналіз причин його виникнення і масштабів прояву в конкретній ситуації.

R=6.77-0.56X1-0.43X2-0/27X3

де Х1 - ефективність екологічної політики місцевих органів влади; Х2 - капітальні вкладання в ресурсозберігаюче та природоохоронне устаткування; Х3 - ефективність реалізації екологічних державних програм.