5. Можлива причина надзвичайної ситуації в порту.

Найбільша небезпека виникає тоді, коли виходять з ладу спускові пристрої. Причиною цього може бути швидкоплинність аварії, раптове перекидання корабля чи його надмірний крен(поворот объекта вокруг его продольной оси). Неможливість покинути в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрачають шанси на порятунок і потрапляють в надзвичайно складну ситуацію. Зіткнення з іншим судном або із палями мостів, перекидання, пожежа витікання небезпечних речовин, порушення норм експлуатації та правил безпеки, помилкові функціональні дії команди та інше. Складна обстановка може виникнути при швидкоплинності аварійної ситуації, особливо у відкритому морі. Зниження безпеки перевезення на водному транспорті в Україні в останні роки визначалось: збільшенням числа порушень правил водіння суден, технічної експлуатації, зниженням якості ремонту, зупинкою будівництва суден нового покоління. Середній вік суден — 22 роки, а за останні 11 років

Чорноморське пароплавство не закупило жодного судна. Зараз десятки морських суден з екіпажами переважно без засобів існування перебувають в іноземних портах, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації на цих суднах.

Варіант № 5

1. Обґрунтувати еволюцію поняття «екологія».

Термін “екологія” був вперше вжитий німецьким біологом Е. Геккелем у 1866р. В 2-томній праці, присвяченій морфології організмів. У буквальному розумінні екологія – наука про місце зростання часто вживане таке визначення: Екологія – наука про взаємодію в живій природі, а детальніше – це наука про взаємодію живих істот між собою і з навколишньою неорганічною природою; про зв’язки в над організованих системах, структуру і функціонування цих систем. Відомий американський еколог Юдін Одум дає, на його, “найкоротше і найспеціальніше” визначення: екологія – це “біологія навколишнього середовища”. Екологія є складовою частиною біології. Загальна екологія займається дослідженням усіх типів екосистеми. Екологією за розмірами об’єктів вивчення поділяють на географічну або ландшафтну екологію, об’єктами вивчення котрої є крупні е. с., географічні процеси, та на глобальну екологію вчення про біосферу Землі. Отже, сучасне тлумачення терміну “екологія” як галузі знань полягає в розгляді та розкритті закономірностей розвитку сукупностей організмів, предметів, компонентів спільнот та спільнот загалом у взаємодіях в системах біогеоценозів, нообіогеоценозів, біосфері з точки зору суб’єкта або об’єкта, котрий є центральним в цій системі.

2. Проаналізувати конвергенцію організму до навколишнього середовища.

У XIX в. дослідження приносили все нові дані, що розкривають пристосованість тварин і рослин до умов навколишнього середовища; запитання ж про причини цієї досконалості органічного світу залишався відкритим. Дарвін пояснив походження пристосованості в органічному світі за допомогою природного відбору. Ознайомимося попередньо з деякими фактами, які свідчать про пристосованості тварин і рослин. Приклади пристосованості у тваринному світі. У тваринному світі широко поширені різні форми захисного забарвлення. Їх можна звести до трьох типів: протекціоністська, яка застерігає, маскувальна. Протекційне забарвлення допомагає організму стати менш помітним на тлі навколишньої місцевості. Серед зеленої рослинності клопи, мухи, коники та інші комахи часто забарвлені в зелений колір. Фауну Крайньої Півночі (білий ведмідь, полярний заєць, біла куріпка) характеризує біле забарвлення. У пустелях переважають жовті тони забарвлення тварин (змії, ящірки, антилопи, леви). Застережливі забарвлення ясно виділяє організм у навколишньому середовищі яскравими, барвистими смугами, плямами (форзац 2). Вона зустрічається у отруйних, палючих або жалких комах: джмелів, ос, бджіл, жуків-наривників. Яскрава, яка застерігає фарбування звичайно супроводжує інші засоби захисту: волоски, шипи, жала, їдкі або гостро пахнуть рідини. До цього ж типу забарвлення відноситься загрозлива. Не слід думати, що захисне забарвлення обов'язково і завжди рятує тварин від винищення ворогами. Але більш пристосовані по фарбуванню організми або групи їх гинуть значно рідше, ніж менш пристосовані. Поряд з захисним забарвленням у тварин склалися багато інші пристосування до умов життя, що виражаються в їх звичках, інстинктах, поведінці. Наприклад, перепела у разі небезпеки швидко опускаються на поле і завмирають в нерухомій позі. У пустелях змії, ящірки, жуки ховаються від спеки в пісок. У момент небезпеки багато тварин беруть 16 загрозливі пози. Приклади пристосованості у рослин. Високі дерева, крони яких вільно обдуває вітер, як правило, мають плоди та насіння з летючками. Для підліска і чагарників, де мешкають птахи, характерні яскраві, з їстівної м'якоттю плоди. У багатьох лугових трав плоди та насіння мають гачки, якими вони чіпляється до шерсті ссавців. Різноманітні пристосування перешкоджають самозапиленню і забезпечують перехресне запилення рослин. Проводилися досліди по «штучної мімікрії». Птахи охоче поїдали личинок жука - мучного хрущака, забарвлених позбавленою смаку фарбою карміном. Частина личинок покривали сумішшю фарби з хініном або іншим неприємним на смак речовиною. Птахи, натрапивши на таких личинок, перестали клювати всіх забарвлених личинок. Досвід змінили: на тілі личинок зробили різні малюнки, і птиці брали тільки тих, чий малюнок не супроводжувався неприємним смаком. Таким чином, у птахів виник умовний рефлекс на попереджуючі сигнали яскраві або малюнки.

3.1Охарактеризувати моделювання природних процесів в екосистемі.

Із появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на природу. На початках процес взаємодії людини з природою обмежувався біологічним обміном речовин. Нечисленні первісні стада людей, озброєні недосконалими кам’яними знаряддями, органічно “вписувалися” як складові елементи у природні екосистеми, не порушуючи своєю діяльністю їхньої динамічної рівноваги. Згодом з удосконаленням виробничих відносин та знарядь праці людська діяльність спричинила вимирання багатьох видів тварин і рослин, викликала деградацію природних екосистем на значних площах, але ще не порушила природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на нашій планеті. Негативні дії людей почали викликати зворотну реакцію природи (уповільнену і не завжди адекватну), що створювало певні напруження у взаємовідносинах між людським суспільством і навколишнім середовищем. С.М. Стойко виділяє три етапи впливу людського суспільства на навколишнє середовище: примітивний, протягом якого людина впливала на природне середовище полюванням та рибальством; агрокультурний, коли основними засобами антропогенного впливу на природу були скотарство та землеробство; машинно-індустріальний, у якому провідним фактором руйнування навколишнього середовища стало промислове виробництво. Достатньо змінити хоча б один компонент геосистеми, наприклад грунт або тваринний світ, і це приведе до порушення її структури і функції, а також прилеглих до неї систем. Наприклад: інтенсивний вплив на літосферу при добуванні корисних копалин призводить до утворення технологічних форм мезорельєфу: териконів, відвалів, кар’єрів, які в свою чергу дають початок обвалам, зсувам, зливам, розвіюванню, просіданню. Аналогічні явища спостерігаються при заборі підземних вод. Ущільнення і осідання грунтів відбувається під впливом навантаження, за рахунок різних споруд, водосховищ та інш. У великих містах спостерігаються площі осідання поверхні: в Мехіко – 9м, Токіо – 7м. Створення дамб і насипів сприяє заболочуванню і забрудненню поверхневих вод.