Тема 1. Світ на початку хх ст. 25

Події «Кривавої неділі» приголомшили російську громад-

ськість і викликали бурю протесту по всій країні. У Росії розпо-

чалась революція.

Завдання революції полягали:

• у розв’язанні аграрного питання (ліквідація поміщицького зем-

леволодіння, викупних платежів 1861 р., общини та кругової

поруки; забезпечення прав селянства);

• у встановленні конституційно-демократичного устрою в Росії

(ліквідація самодержавства, демократизація суспільного жит-

тя, проголошення та юридичне закріплення прав і свобод гро-

мадян);

• у розв’язанні назрілих проблем соціального характеру (вста-

новлення 8-годинного робочого дня, встановлення мінімально-

го розміру заробітної плати, виплати пенсій, системи соціаль-

ного захисту);

• у забезпеченні розв’язання національного питання (реалізація

прав народів і національностей на самовизначення).

Протягом січня–лютого 1905 р. по країні прокотилася хвиля

масових страйків, в яких взяли участь 440 тисяч робітників:

Улітку 1905 р. революція вступила у нову фазу свого розвитку

(страйки набули політичного характеру, іноді переростаючи

у збройні сутички з регулярними частинами та жандармерією).

В Івано-Вознесенську виникли нові органи влади — Ради упо-

вноважених депутатів, які відіграють велику роль у майбутньому

Росії.

У червні 1905 р. розпочалося повстання панцерника «Потьом-

кін», яке продемонструвало готовність армії взяти боротися на боці

революції.

Найбільшого піднесення революційні події набули під час все-

російського жовтневого страйку 1905 р. 17 жовтня 1905 р. цар Ми-

кола II оголосив «Маніфест», який обіцяв запровадження консти-

туційного устрою і скликання Державної Думи — російського

парламенту. Стихійно почали створюватися Ради робітничих депу-

татів, проводились численні мітинги і демонстрації, виходили де-

мократичні періодичні видання, утворювались політичні партії,

профспілки, громадські організації. У грудні 1905 р. більшовики

здійснили спробу захопити владу, підняли збройне повстання в Мо-

скві, яке було придушене урядовими військами.

На початку 1906 р. Микола II здійснив реформу державного

управління, запровадивши Державну Раду як верхню палату

26 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

російського парламенту. Виборчий закон зберігав суттєві соціальні

обмеження на виборах у Раду і Думу. Незважаючи на це, на засі-

даннях Думи ставились питання глибоких суспільно-політичних

реформ. 9 червня 1906 р. Микола II розпустив Думу і призначив ви-

бори до II Думи. Остання діяла з 20 лютого до 3 червня 1907 р. і зно-

ву була розпущена за наказом царя.

Після розпуску II Державної Думи в імперії розпочалися репре-

сії. Вибори до III Державної Думи проводились за новим виборчим

законом, який надавав переваги заможним верствам і російському

населенню.

Для створення соціальної опори серед заможного селянства

царський уряд за ініціативою П. Столипіна 9 листопада 1906 р. ого-

лосив указ про земельну реформу. Реформа сприяла виходу селян

із общини, закріпленню землі у приватну власність, чим значно

прискорила капіталістичний розвиток села. Одним з елементів

проведення аграрної реформи стало переселення селян, особливо

з України, на вільні землі у Сибір і на Далекий Схід. За 1906–

1912 рр. на окраїни імперії виїхало близько 1 млн українців (близь-

ко 40 % усіх переселенців у Р.). Через невміло організоване пере-

селення, відсутність продовольства, медичного обслуговування та

непідготовленість на місцях до прийому переселенців частина з них

померла, а частина повернулась до України (за деякими даними —

близько 70 %).

Становище австро-Угорщини на початку ХХ ст.

Лабораторна робота

Розгляд питання «Становище Австро-Угорщини на початку

ХХ ст.» відбувається у вигляді лабораторної роботи.

За даними 1900 р. населення імперії за ознакою рідної мови роз-

поділялось таким чином.

національності в австрії в Угорщині

абсол. числ. % абсол. числ. %

Німців 9 171 000 36 2 135 181 11,1

Угорців – – 8 742 301 45,4

Чехів 5 955 000 23 – –

Поляків 4 259 000 16 – –

Русин 3 376 000 15 429 447 2,2

Словаків 1 193 000 3 2 019 641 10,5

Італійців 727 000 3 – –