Тема 3. Повоєнне облаштування світу 95

• Листопад 1918 р. — проголошення Угорської республіки.

• Листопад 1918 р. — утворення незалежної Латвії.

• Грудень 1918 р. — створення Королівства Сербів, Хорватів

і Словенців.

• Червень 1919 р. — проголошення Веймарської республіки в Ні-

меччині.

Робота зі схемою

Учні отримують схеми розпаду двох великих імперій внаслідок

Першої світової війни, які супроводжуються розповіддю вчителя.

Революція 1917 р. Загострення національних

суперечностей 1918 р.

Російська імперія Перша світова

війна Австро-Угорська імперія

Розпад імперії й утворен- Розпад імперії й утворення незалежних

ня незалежних держав: держав:

• СРСР (Росія, Украї- • Австрї (з 12 листопада 1918 року —

на, Білорусія, Закав- Авст рійська Республіка);

каззя); • Угорщини;

• Фінляндії; • Чехословаччини;

• Польщі; • Королівства Сербів, Хорватів і Словен-

• Латвії; ців (з жовтня 1929 року — Югославія);

• Естонії; • Західноукраїнської Народної Респуб-

• Литви ліки

Запитання до схеми

1. Які імперії припинили своє існування на початку ХХ ст.?

2. Що стало поштовхом до їх розпаду?

3. Які нові держави виникли внаслідок розпаду Російської та

Австро-Угорської імперії?

У ч и т е л ь. Після закінчення Першої світової війни країни Ан-

танти уклали мирні договори і висунули жорсткі вимоги вже фак-

тично іншим державам, які повалили режими, винні у розв’язуванні

війни (Німеччина, Австрія та ін.). Умови миру виявилися кабаль-

ними, не зовсім справедливими, тим більше, що ці країни не капі-

тулювали перед державами Антанти. Розміри репарацій переви-

щували можливості переможених країн.

Кордони в Європі визначали довільно, з урахуванням інтересів

Антанти, принципи самовизначення народів були грубо знехтувані.

96 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Внаслідок такого перерозподілу кордонів виникли райони з ком-

пактним проживанням національних меншин:

• угорці — Румунія (Трансільванія), Словаччина, Югославія;

• німці — Польща та Чехословаччина;

• австрійці — Італія;

• українці та білоруси — Польща.

Усі ці проблеми спонукали європейські країни переглянути по-

воєнні договори.

Робота в групах

Учні об’єднуються у чотири групи, кожна з яких отримує урив-

ки з історичних джерел.

Генуезька конференція 1922 р.

1-а група

Учні опрацьовують уривки з матеріалами Генуезької конферен-

ції 1922 р.

Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєнно-

му світі було скликано міжнародну конференцію в Генуї (Італія),

яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922 р. і в якій брали участь

представники 29 держав. Офіційною метою конференції був пошук

засобів «економічного відродження Центральної та Східної Євро-

пи». Але на її засіданнях переважало «російське питання». Західні

країни домагалися, щоб радянська Росія визнала всі борги цар-

ського і Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були на-

ціоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквіду вала моно-

полію зовнішньої торгівлі.

Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росії,

якщо західні країни візьмуть на себе зобов’язання відшкодувати

збитки від іноземної інтервенції, а також нададуть економічну

допомогу, вигідні кредити й підпишуть торговельні угоди. Вка за-

на сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців)

значно перевищувала борги царської Росії й Тимчасового уряду

(18 496 млн). Така пропозиція не влаштовувала західні країни,

і конференція припинила свою діяльність. Питання врегулювання

взаємних фінансово-економічних претензій, а також питання про

роззброєння, порушені радянською делегацією, вирішені не були.

Запитання

1. Де і коли зібралася чергова післявоєнна конференція з проблем

врегулювання економічних та фінансових питань?

2. Якою була прихована мета даної конференції?

3. Чим завершилася робота конференції?