Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 181

Робота в групах

Учні класу діляться на дві групи, які отримують історичні тек-

сти та запитання до них. Після виконання роботи кожна група пре-

зентує свій документ та аналіз до нього.

1-а група

Документ 1

Після війни Франція залишилася президентською республі-

кою. У країні діяла Конституція 1875 р. Главою держави був пре-

зидент, що обирався парламентом і був наділений значними повно-

важеннями. Він призначав главу виконавчої влади — голову Ради

міністрів, який відповідав перед законодавчим органом. Вищим за-

конодавчим органом влади були Національні збори (парламент),

що складалися з палати депутатів і сенату. Виборче право мали чо-

ловіки, що досягли 21 року. Жінки, військовослужбовці, сезонні

робітники виборчих прав не мали. У Франції склалася багатопар-

тійна система, але найбільш впливовими партіями були республі-

канська й радикальна.

Запитання

1. Про що йдеться в даному документі?

2. Якою була Франція за формою правління?

3. Якими повноваженнями був наділений президент?

4. Який орган влади виконував функції вищого законодавчого?

5. Які представники французького суспільства користувалися ви-

борчим правом, а хто — ні?

6. Які з партій були найбільш впливовими?

2-а група

Документ 2

Після війни уряд Ж. Клемансо намагався посилити патріо-

тичні настрої. З цією метою було влаштовано офіційні святку-

вання з приводу повернення Ельзасу та Лотарингії, в Парижі був

влаштований парад Перемоги. День перемир’я з Німеччиною —

11 листопада — оголошено національним святом. Під Тріумфаль-

ну арку на Єлисе йських Поля х перенесли реш тки невідомого

солдата, доставлені з поля битви під Верденом, і запалили над

ним Вічний вогонь. Інвалідам війни й кол ишнім фронтовикам

було виявлено підкреслену повагу: їм установили особисті пенсії,

сплата яких мала здійснюватися коштом репарацій з Німеччи-

ни. Маршала Фоша поховали поряд з усипальницею Наполеона

Бонапарта в соборі Інвалідів.

182 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Запитання для аналізу документа

1. Про що йдеться в документі?

2. Які заходи було вжито для посилення патріотичних настроїв

серед французів?

3. Чому, на вашу думку, Клемансо вважав посилення патріотизму

однією з нагальних задач повоєнної Франції?

У ч и т е л ь. Отож Франція намагалася розв’язати повоєнні про-

блеми за рахунок посилення патріотичних почуттів серед населен-

ня і здійснення соціальних програм. Під тиском революційних ви-

ступів населення Ж. Клемансо був змушений піти на деякі

поступки. 23 квітня 1919 р. був прийнятий закон про запроваджен-

ня 8-годинного робочого дня, 25 березня 1919 р. — закон про право

профспілок укладати з підприємцями колективні договори.

Доволі сильні позиції у Франції посідали ліві партії. Найбільш

лівою була Соціалістична партія. Політичний курс її визначався

реформами існуючого політико-економічного устрою. Її лідерами

були Л. Блюм, П. Фор.

Клас об’єднується у декілька невеликих груп по 5–7 чоловік

і отримує історичний текст про політичне і соціальне становище

у Франції напередодні перших повоєнних виборів. Учні читають та

аналізують даний текст за запитаннями, наведеними після доку-

мента.

Робота з історичним текстом

Документ 3

1 травня 1919 р., незважаючи на заборону уряду, у Франції стало

святом солідарності трудящих, демонстрацією їх готовності до подаль-

шої боротьби за свої права. Тільки в Парижі в демонстраціях взяло

участь 500 тис. чол. Масштаб демонстрації відбулися в Леоні, Марселі,

Бордо, Гаврі і в інших містах. У ряді міст Франції мали місце зіткнен-

ня з поліцією, демонстранти будували барикади. Солдати не викону-

вали наказів своїх командирів, браталися з робітниками.

У травні–червні 1919 р. у страйковому русі брало участь близь-

ко 1 млн 200 тис. чол. За таких умов уряд Клемансо 12 липня

1919 р. ухвалив новий виборчий закон, який відновлював систему

виборів за департаментськими списками і запроваджував деякі

елементи пропорційного представництва.

26 жовтня 1919 р. група з 71 чоловіка прогресивних письмен-

ників, юристів, художників Франції на чолі з А. Франсом та А. Бар-

бюсом виступила з прилюдним протестом проти блокади та інтер-

венції у радянській Росії. (Франція брала участь у боротьбі проти