Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 233

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати учнівські проекти «Розвиток літератури і живопи-

су в 10-20-х рр. ХХ ст.».

Уроки 31–32

розвиток освіти, науки, культури у 10–20-х рр. ХХ ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати основні ідеї і течії у розвитку культури;

• характеризувати найважливіші досягнення науки і техніки, їх

вплив на повсякденне життя людей;

• аналізувати нові напрями в культурі.

Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу.

Основні поняття та терміни: «модернізм», «авангардизм»,

«втра чене покоління», «масова культура», «джаз», «мюзикл»,

«олім пійський рух».

Хід уРОКу

і. організаційна частина уроку

іі. Вивчення нового матеріалу

вдосконалення системи освіти

У ч и т е л ь. Новий технічний рівень виробництва, його усклад-

нення і спеціалізація, масовий характер і стандартизація вимагали

поліпшення загальноосвітнього і технічного рівнів населення. По-

ступове підвищення значущості освіти супроводжувалося розвит-

ком різних форм спеціалізованого технічного навчання, особливо

в нових галузях промисловості. Загальна і спеціальна освіта става-

ла потребою розвитку суспільства, неодмінною умовою його про-

гресу і вдосконалення. Істотно мінялися структура і зміст освіти

в різних країнах. Значно більше уваги почали приділяти вивченню

математики, фізики, хімії на всіх стадіях навчання, зважаючи на

потреби виробництва; освіта дедалі більше почала набувати при-

кладного характеру. В основі спеціалізації та диференціації освіти

було підвищення ії загального рівня.

У 1918 р. діти з 5 до 14 років обов’язково повинні були навчати-

ся в школах.

234 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Університетська освіта у Великій Британії перебувала на вищо-

му світовому рівні, а ії центри — Лондонський, Кембриджський,

Оксфордський та Единбурзький університети — були своєрідною

Меккою для кращих наукових сил світу і приваблювали таланови-

ту молодь багатьох країн Європи, Америки та Азії.

Передові позиції С1ІІА у виробництві, нових технологіях, зростан-

ня великого фабричного виробництва, конвеєрна система його органі-

зації з технікою, що безперервно ускладнювалася, зумовили швидке

зростання освіти в країні. Якщо у 1910 р. в середній школі (9–12 кла-

си) навчалося 15,4 % молоді віком 14–17 років, то у 1920 р. — вже

32,3 %, а в 1930 р.— 51,4 %. Змінювався й зміст середньої освіти. Ще

у 1918 р. закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято в усіх

штатах. Тому неграмотність тут знизилася з 7,7 % у 1910 р. до 4,3 %

у 1930 р. У школах США встановили досить низький мінімум

обов’яз кових знань, пр оте істотно збільш ились прог рама

з необов’язкових предметів, що давало простір для творчості як педа-

гогам, так і самим учням. Приблизно з 20-х рр. в американській шко-

лі здійснювалася диференціація навчання між тими, хто має «акаде-

мічні здібності», й тими, хто «практично мислить». До шкільної

програми включалися курси, що готували до професії з ведення хат-

нього господарства.

Високого рівня досягла освіта у Франції. Ще наприкінці XIX ст.

було прийнято закони, що передбачали обов’язкове навчання дітей

обох статей віком від 6 до 13 років. На початку XX ст. встановлено

нову структуру середньої школи, що формально зрівнювала кла-

сичне й реальне відділення у праві здобуття подальшої освіти. Ви-

ща освіта у Франції розвивалася в ті роки здебільшого у стінах уні-

верситетів.

Німеччина досягла значних успіхів в освіті та науці у другій по-

ловині XIX — на початку XX ст. Центрами освіти і зосередження

кращих наукових сил країни стали Гейдельберзький, Кельнський,

Лейпцизький та Фрайбурзький університети.

Робота в парах

Учитель організовує роботу в парах. Учні отримують уривок

з історичного джерела, в якому повинні знайти причини підвищен-

ня зацікавленості держави у кваліфікованих, освічених кадрах.

Документ 1

У повоєнні роки західні держави більше, ніж раніше, відчули

потребу у кваліфікованих робітниках і грамотних управлінцях.

Не обхідність відновлення зруйнованої війною економіки, форму-

вання у молоді нового мис лення змушували поставитись уважніше