Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.) 225

в районі Доброполе. У військах, що відступали, розпочалося сти-

хійне повстання солдатів під гаслами «На багнет винуватців ві-

йни!», «На Софію!». Повстанці захопили головний штаб болгар-

ської армії та заарештували офіцерів… Уряд, не маючи сил

придушити повстання, надіслав для переговорів делегацію, до якої

входили популярні діячі Бол гарського хліборобського народного

союзу (БХНС) Александр Стамболійський і Райко Даскалов. Іншу

делегацію було відправле но до командування Антанти з проханням

про перемир’я…

Даскалов не виправдав довіри уряду — він приєднався до пов-

станців і 27 вересня в Радомирі проголосив республіку на чолі зі

Стамболійським…

Запитання

1. Яких жертв вимагала війна від Болгарської держави?

2. Що стало переломним моментом у розгортанні антивоєнного та

демократичного рухів?

3. Де, коли і на чолі з ким було проголошено Болгарську республіку?

червневі події 1923 р. у Болгарії

2-а група

Наприкінці 1920 р. праві партії розпочали боротьбу проти «хлі-

боробського» уряду… Навесні 1922 р. сформувалася «Народна змо-

ва» — невелика організація, що об’єднала групу правих елементів

болгарського суспільства, які постави ли за мету повалення уряду

БХНС і встановлення авторитарного режиму. Завдяки зусиллям

«Народної змови» влітку 1922 р. три провідні праві партії створили

«Конституційний блок», який проголосив відновлення «конститу-

ційних прав і свобод, якими знехтували». Вони спирались на Вій-

ськову лігу, що була створена 1919 р. та об’єднала невдоволених

своїм матеріальним і суспільним становищем офіцерів, яких звіль-

нили зі служби за умовами Нейїського договору. На чолі Військо-

вої ліги стояв генерал І. Вилков, якого підтримував цар Борис III.

Фактично він виконував функції головнокомандувача болгарської

армії. Цар, залишаючись осторонь, уміло спрямовував дії супро-

тивників уряду БХНС. Вважаючи ситуацію сприятливою для здій-

снення змови, керівництво «Народної змови» та Військової ліги,

яким таємно диригував Борис III, в ніч проти 9 червня 1923 р. вчи-

нило державний заколот. Міністрів і депутатів БХНС заарештува-

ли змовники, а А. Стамболійського, який намагався організувати

опір, по-звірячому вбили. Народне протистояння змові було при-

душене.

226 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

Внаслідок перевороту владу захопив уряд на чолі з одним із лі-

дерів «Народної змови» Александром Цанковим. Провідні по сади

в ньому обіймали військові. У їхніх руках були армія, по ліція, міс-

цева адміністрація, а політичні партії відігравали друго рядну роль.

Новий режим мав військово-фашистський характер. Це була від-

верта диктатура реакційних сил суспільства. Репресії та пересліду-

вання були спрямовані проти БХНС, Болгарської ко муністичної

партії (БКП) та інших лівих партій.

Запитання

1. Які дві політичні сили сформувалися у Болгарії в 1922 р.?

2. Яку мету переслідували новостворені організації?

3. Коли відбувся державний переворот у країні? Які політичні си-

ли стали на чолі перевороту?

4. Якими були наслідки даної події для Болгарії?

вересневі події 1923 р. у Болгарії

3-я група

Вересневе повстання 1923 р. стало прямою відповіддю лівих

сил на встановлення військово-фашистської диктатури. Під час

пере вороту БКП посіла позицію нейтралітету, що спричинило кри-

тику керівництва партії з боку як Комінтерну, так і рядових ко-

муністів. Під впливом цієї критики ЦК БКП на засіданні 5–7 серп-

ня 1923 р. виніс рішення про збройне повстання. Було роз почато

переговори з керівництвом лівих партій. Соціалісти відки нули

пропозиції про співробітництво, сповідуючи тактику нена-

сильницьких дій, а з БХНС було підписано угоду про спільні дії

диктаторського режиму. В керівництві БКП точилися сер йозні су-

перечки щодо питання про збройне повстання. Г. Димитров і В. Ко-

ларов обстоювали тактику спільного фронту бо ротьби проти фа-

шистської диктатури, а секретар ЦК Т. Луканов виступав проти

повстання. Уряд, дізнавшись про підготовку повстання, вдався до

превентивних репресій. Але ЦК БКП ухва лив розпочати повстання

в ніч проти 23 вересня з метою вста новлення влади робітничо-

селянського уряду. Повстання було підготовлене неналежним чи-

ном й спиралося переважно на енту зіазм і рішучість народу вести

боротьбу проти влади. Політична орієнтація його учасників не за-

вжди була чіткою, лави повстанців розривали внутрішні супереч-

ності. До складу Головного революційного ко мітету (ГРК) увійшли

Г. Димитров, В. Коларов і Г. Генов. Перші збройні бої почалися

13 вересня під Казанликом, а 19 вересня спалахнуло по встання

в Південній Болгарії, у Старозагорському окрузі. Масового ха-