- •Тема 1 загальна характеристика зернової маси і окремих її компонентів
- •1.1. З історії зберігання зерна та продуктів його переробки
- •1.2. Виробництво зерна і завдання по його зберіганню
- •1.3. Загальна характеристика зернової маси
- •1.4. Фактори, які визначають якість зерна, що надходить в систему зберігання
- •1.5. Головні задачі в галузі зберігання зерна та продуктів його переробки
- •1.6. Принципи та методи визначення якості зерна, яке надходить на зберігання
- •1.7. Основні технологічні заходи, які виконують з зерном в системі хлібопродуктів
- •Тема 2. Фізичні властивості зерна та продуктів його переробки
- •2.2. Фізичні властивості зернової маси
- •2.3. Гігроскопічні властивості зернової маси
- •2.4. Теплофізичні та масообміні властивості зернової маси
- •2.5. Фізичні властивості борошна, крупи та комбікормів
- •Тема 3. Фізіологічні процеси, що протікають в зерні та насінні під час його зберігання
- •3.2. Післязбиральне дозрівання зерна
- •3.3. Довговічність зерна та насіння
- •3.4. Проростання зерна під час зберігання
- •Тема 4. Самозігрівання зерна
- •4.2. Види та стадії самозігрівання
- •4.3.Самозігрівання свіжозібраного зерна
- •4.4. Зміна якості зерна при самозігрівання
- •4.5. Міри боротьби з самозігріванням
- •4.6. Злежування зерна, борошна, крупи
- •Тема 5. Мікроорганізми зернової маси
- •5.2. Умови, які впливають на життєдіяльність мікроорганізмів
- •5.3. Зміна складу мікрофлори зернової маси під час зберігання
- •Тема 6. Шкідники хлібних запасів
- •6.2.Запобіжні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів
- •6.3.Винищуючі заходи боротьби з шкідниками хлібних запасів
- •6.4.Методи боротьби з мишеподібними гризунами
- •Тема 7. Режими та засоби зберігання зернових мас
- •7.2. Контроль за якістю зерна
- •7.3. Контроль за санітарним станом зерна
- •7.4. Кількісно-якісний облік зерна
- •Список літературних джерел
2.4. Теплофізичні та масообміні властивості зернової маси
Зернова маса і окремі її зерна мають ряд теплофізичних і фізичних властивостей. Серед них найбільше значення для нас мають:
Теплоємкість - вказує яка кількість тепла необхідна для нагріву 1 кг зерна на 1 ºС.
Характеризується величиною питомої теплоємкості і розраховується як середньозважена величина між теплоємкістю сухих речовин зерна та теплоємкістю води. Так, теплоємкість сухих речовин зерна становить 1550 Дж/кг'К, а води - 4190 дж/кг'К°.
Теплопровідність - це поширення тепла в речовинах або тілах без переміщення і променистого теплообміну. Характеризується коефіцієнтом теплопровідності. Зернова маса має низьку теплопровідність, її приймають рівною теплопровідності дерева. Коефіцієнт теплопровідності дерева дорівнює 0,1-0,5 Вт/м'К, а повітря, яке займає 40-45% об'єму зернової маси, при температурі 20 о С має теплопровідність 0,0252 Вт/м'К . Тому коефіцієнт теплопровідності зернової маси коливається в межах 0,13-0,2 Вт/м'К. Слід зазначити, що на коефіцієнт теплопровідності зернової маси найбільший вплив має її вологість. Наприклад, овес з вологістю 38 % має удвічі більшу теплопровідність, ніж той самий овес з вологістю 9,9 %.
Температуропроводність визначає швидкість зміни температури в тому чи іншому матеріалі, тобто його теплоінерційні властивості. Зернова маса характеризується дуже низьким коефіцієнтом температуропроводності, він становить 1,7-1,9 х 10-7 м2/с. Завдяки чому в виробництві ми маємо повільне прогрівання зерна, що зберігається в силосі, влітку /низькі температури утримуються в середніх та нижніх шарах зерна/ і дуже повільне охолодження зерна з приходом зими /утримується літнє тепло /. Тому з точки зору збереження зернових мас низькі тепло- і температуропроводності мають як позитивне, так і негативне значення. Так, в звичайних одноповерхових сховищах, де шар зерна невеликий, температура зернової маси змінюється швидше, ніж в силосах. В силосах більше змінюється температура у верхніх і пристінних шарах. У середині силосу температура більш стабільна.
У весняно-літній період амплітуда коливань температури в окремих шарах силосу значно більша, що може призвести до конденсації вологи і підвищення рівня фізіологічних процесів. Зерно, засипане в силоси в теплий період сезону /липень, серпень/ довго утримує високу температуру. В зв'язку з цим перед засипанням зерна на довгочасне зберігання необхідно знизити його температуру, щоб не наступили процеси самозігрівання та втрати якості зернової маси. Позитивне значення низьких рівнів тепло- та температуропроводності полягає в тому, що при правильно організованому режимі збереження зерна можливо зберігати в ньому низьку температуру навіть влітку, тобто консервувати зернову масу.
Термовологопровідність - це переміщення вологи в зерновій маси, обумовлене градієнтом температури. Цей показник характеризується - термоградієнтним коефіцієнтом. Під впливом термовологопровідності відбувається переміщення вологи в більш холодні шари зернової маси. Дослідним шляхом підтверджено, що переміщення вологи у напрямку потоку тепла має місце в будь-якій зерновій масі, навіть з дуже низькою вологістю. Але це переміщення вологи може супроводжуватись накопичуванням в окремих шарах зернової маси значних кількостей крапельно-рідинної вологи, тобто конденсату водяних парів. Це явище досягає іноді таких розмірів, що стає можливим набухання зерен із-за їх зволожування до 50-70 %.
В зв'язку з цим в системі хлібоприймальних підприємств цьому питанню приділяють особливу увагу.