1.6. Принципи та методи визначення якості зерна, яке надходить на зберігання

При здачі зерна на елеватори існує дві безперечні умови: зерно повинно бути чистим та сухим. При конкуренції, коли існує перевироблення зерна, фермер мусить ці вимоги виконувати. В наших умовах, поки що, таких вимог не дотримуються. Тому перед хлібоприймальними підприємствами стоять важливі завдання:

І. В першу чергу необхідно визначити з допомогою органолептичних методів якість кожної партії, яку приймають /колір, запах, смак /.

2. На підставі документів, огляду та лабораторних аналізів необхідно визначити не тільки якість зерна, а й методи його обробки /сушіння, очищення, активне вентилювання/ і, що не менш важливо, здійснити їх в оптимальні строки.

З. Дуже важливо визначити раціональний режим зберігання в залежності від стану зерна та його призначення.

Виконання всіх завдань буде сприяти кращому проведенню послідуючої роботи з зерном:

- підготовка однорідного за якістю зерна і утворення великих партій,

- нагляд за станом зерна під час зберігання /температура, вологість/,

- відвантаження зерна споживачам.

1.7. Основні технологічні заходи, які виконують з зерном в системі хлібопродуктів

1. Очищення - одна з найважливіших операцій.

2. Сушіння - друга по рахунку, але перша по значенню операція, яка гарантує оптимальну технологію зберігання. Встановлено, що зернова маса всіх злакових та бобових культур з вологістю 12-14 %, що не має ознак зараження шкідниками, при правильній організації зберігання в елеваторі буде знаходитись в стані анабіозу, тобто всі фізіологічні процеси в такій зерновій масі будуть проявлятись тільки у формі уповільненого дихання.

З. Охолодження - теж дуже важлива операція, але енергоємна, якщо її проводять шляхом активного вентилювання. В осінньо-зимовий період охолодження проводять з використанням природного холоду. За рахунок того, що в охолодженій зерновій масі різко падає життєдіяльність всіх її живих складових частин, своєчасним та вмілим охолодженням можна досягти повної консервації зернової маси.

4. Захист від шкідників - ця проблема залежить від загальної культури в виробництві зернових рослин та на хлібоприймальних підприємствах. Якщо всі технологічні заходи виконуються своєчасно, то й захисту не треба. Якщо ж виникла необхідність, то провадять дезінсекцію.

5. Підготовка партій зерна однорідної якості. Для ритмічної роботи борошномельних та круп'яних заводів необхідно, щоб вони працювали на одній сировині, тобто сировині однієї якості протягом не менше 10 діб. Для цього під час зберігання зерна в елеваторі формують великі партії і направляють їх в спеціальні силоси для відпуску в подальшому зернопереробним заводам.

6. Калібрування зерна та насіння. Переважна більшість машин борошномельного та круп'яного виробництва своїми робочими органами має сита. Розмір отворів сит встановлюється в залежності від крупності зерна та продуктів його подрібнення. Але, зерна дуже різняться між собою, навіть зерна однієї культури і однієї партії. Тому для раціонального використання й переробки зернову масу фракціонують за розмірами /калібрують/ і в подальшому окремо перероблюють різні фракції зерна.

Зараз розробляються все нові засоби впливу на зернову масу під час зберігання: хімічне консервування, променева стерилізація та інші, але їх впровадження потребує значних коштів, що не зовсім економічно вигідно.

Запитання для самоконтролю

1. Головні задачі в галузі зберігання зерна.

2. Які групи втрат зернової маси Вам відомі?

3. Які втрати відносять до неминучих втрат?

4. З яких складових складається зернова маса?

5. Назвіть фактори, які визначають якість зерна.

6. Які технологічні заходи проводять із зерном на хлібоприймальних підприємствах?

Література: [1] ст. 27 – 37,[2] ст. 10 – 21, [3] ст. 7 – 14, [7] ст. 5 – 30.