5.3. Зміна складу мікрофлори зернової маси під час зберігання

В залежності від умов зберігання зернової маси зміни в її мікрофлорі можуть бути різні:

1. Якщо зернова маса зберігається в умовах, які виключають активний розвиток мікроорганізмів, то з часом спостерігається повільне відмирання мікроорганізмів, залишаються головним чином спори плісеневих грибів та спороутворюючі бактерії.

2. Довге зберігання зерна в умовах, несприятливих для розвитку мікроорганізмів, не виключає можливості їх швидкого розмноження, якщо з будь-яких причин підвищилась вологість певної ділянки, або всієї зернової маси.

3. За сприятливих умов, як в свіжо зібраному зерні, так і в тому, що зберігається тривалий час перш за все розвиваються плісеневі гриби. В практиці роботи з зерном необхідноа пам'ятати, що, якщо в зерновій масі коли-небудь проходив активний розвиток мікроорганізмів, то зернова маса при всіх інших рівних умовах буде менш стійкою при зберіганні.

Вплив мікроорганізмів на зернову масу проявляється у таких формах:

- втрата партією зерна показників свіжості, тобто зміна кольору, запаху, смаку та титрованої кислотності.

- погіршення технологічних якостей зерна / круп'яних, борошномельних та хлібопекарських/ .

- зниження посівних та товарних якостей зерна в зв'язку з враженням його зародку.

- придбання зерном токсичних властивостей.

- утворення та накопичування в зерновій масі значної кількості тепла

- втрата в масі сухих речовин зерна.

Але в початковий період розвиток мікробів протікає зовні непомітно, тому що на зернах ще не спостерігаються явні ознаки псування. Тому дуже важливо своєчасно запобігти розвитку мікроорганізмів в зерновій масі та своєчасно застосовувати спеціальну обробку зернових мас та підібрати режими зберігання.

Запитання для самоконтролю

1. Які мікроорганізми розвиваються на зерні?

2. Які умови сприяють розвитку мікроорганізмів?

3. Шляхи потрапляння мікроорганізмів у зернову масу.

4. Як впливають мікроорганізми на зернову масу?

5. Шляхи зменшення кількості мікроорганізмів.

Література: [3] ст. 47 – 59, [5] ст. 157 – 190, [7] ст. 41 – 50.

Тема 6. Шкідники хлібних запасів

6.1. Класифікація шкідників хлібних запасів

6.2. Запобіжні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів

6.3. Винищуючі заходи боротьби з шкідниками хлібних запасів

6.4. Методи боротьби з мишеподібними гризунами

6.1. Класифікація шкідників хлібних запасів

Сезонність виробництва з однієї сторони, та постійне використання, з другої, потребують довгочасного зберігання великих мас зерна в елеваторах та сховищах. Під час зберігання зерно може пошкоджуватись кліщами, жуками, гризунами та птахами, в наслідок чого зменшується маса, втрачається якість зерна. В зв’язку з цим захист зерна від пошкодження шкідниками є – дуже актуальна проблема.

За даними Організації Об’єднаних Націй кожен рік втрати зерна в світі складають біля 10% і більше. Тільки від шкідливих комах кожен рік втрачається близько 15 мільйонів тон зерна.

Всіх шкідників хлібних запасів поділяють на дві групи: безхребетні (членистоногі) та хребетні (хордові)

0. Безхребетні представлені двома класами – комахи (жуки, метелики) та павукоподібні (кліщі), круглі червяки та інші.

1. Хребетні поділяються на два класи гризуни та птахи, добре переміщуються, можуть легко проникнути в приміщення, мають власну температуру тіла, а тому можуть жити та розвиватися незалежно від температури повітря.

Безхребетні:

Зараз відомо до мільйона різних комах. Всі шкідники зерна та зернових продуктів належать до ряду жорсткокрилих (жуки) та лускокрилих (метелики). Вони мають три частини тіла: голову, груди та черевце. Рот - гризового типу. Майже всі комахи – різностатеві і перша фаза розвитку у них - яйце. В подальшому розвиток у комах може бути повним або неповним. При неповному розвитку комахи проходять три стадії - яйце, личинка, доросла комаха. При повному розвитку чотири стадії - яйце, личинка, лялька та доросла комаха.

Жуки - проходять наступні стадії розвитку: яйце, личинку, ляльку доросла комаха (жук). Жуки не довговічні, після завершення функцій розмноження вони, як і всі комахи швидко старіють та помирають. Вони поїдають частину зернових продуктів і знижують якість всієї партії.

Жуки нараховують понад 250 тис. видів. В тому числі шкідники хлібних запасів об’єднані більш як в 10 родин: довгоносики, зернівки, До жуків відносять:

Амбарний довгоносик – завдає найбільшої шкоди зерну. Пошкоджує до 40 % зерна і тому віднесений до дуже шкідливих. Самка відкладає 50-250 яєць, причому кожне в окрему зернівку замазуючи ямочку липкою рідиною, яка швидко утворює пробку яку практично не видно. Личинка що виходить з яйця живиться ендоспермом доки не перейде в стадію лялечки, а лялечка знаходиться в стані анабіозу доки не перетвориться в дорослого довгоносика і не вийде з зернівки. Від зернівки залишається лише одна оболонка.

Рисовий довгоносик і кукурудзяний довгоносик – ззовні і за розвитком подібні до амбарного але ці комахи ще додатково добре літають.

Хрущаки (малий борошняний хрущак, великий борошняний хрущак, притворяшка – вор, хлібний точильник, рижий мукоїди, суриманський мукоїди, мавританська козявка, горохова зернівка) живляться не тільки зерном, але і висівками, крупою, борошном. Самки хрущаків відкладають до 450 яєць.

Всі жуки пошкоджують зерно і зерно продукти, засмічують їх екскрементами, личинками і є додатковим джерелом тепла і вологи.

Метелики – всього відомо 80 тис. видів метеликів. Лише 20 видів відносять до шкідників зернопродуктів. Метелики проходять повний розвиток - яйце, личинка, лялька та доросла комаха.

Подібно жукам і кліщам метелики не тільки знищують, але і засмічують зернові продукти своїми екскрементами, шкурками, трупами.

Самі шкідливі для зернових продуктів – зернова міль, амбарна (хлібна) міль, зернова совка, борошняна вогнівка.

Метелики здатні заражати зерно ще у полі, а уже потім в зерносховищах.

Метелики відкладають яйця на поверхні зерен, з яких виходить гусінь, вгризається в зерно і розвивається в середині, виїдаючи борошнисту частину (ендосперм до 75 %).

Для розвитку гусені характерно те, що вона виділяє павутиння, яке скріплює в грудки окремі зерна. Гусінь борошняної вогнівки за допомогою павутиння скріплює до декількох кілограм зерна.

Кліщі (павукоподібні) – в зерні і продуктах переробки зустрічається 15-30 видів кліщів. Кліщі поділяють на два типи – гризучі та сосуни.

Хребетні – криси, миші.

Криси бувають риючі і лазячі. До риючих відноситься сіра криса (пацюк), до лазячих – чорна криса. Довжина тіла криси від 18 до 25 см, довжина хвоста приблизно рівна довжині тіла. Одна криса за день може з’їсти 25-70 г зерна. Криси потребують води, без води вони живуть не більше двох діб.

Миші (домова, польова, звичайна лісова) мають довжину тіла від 8 до 12 см, довжина хвоста близька до довжини тіла. Харчуються миші переважно продуктами рослинного походження. Часто поселяються в зерносховищах і поїдають значну кількість зерна.

Полівки (звичайна, суспільна) відрізняються від мишей формою тіла, більш тупою мордою і коротким фостом. Довжина тіла – 8-10 см, хвоста – 2-4 см. Живуть в неглибоких норах. Харчуються травою. В період дозрівання зерна пошкоджують посіви. Інколи на зиму переселяються в зерносховища, де знищують значну кількість зерна.

Птахи. До пташиних шкідників хлібних запасів відносять голубів (домашній голуб) та горобців (домовий та польовий горобець). Вони не тільки поїдають зерно у зерносховищах, але можуть і налітати на посіви і викльовувати насіння з ґрунту.