- •Тема 1 загальна характеристика зернової маси і окремих її компонентів
- •1.1. З історії зберігання зерна та продуктів його переробки
- •1.2. Виробництво зерна і завдання по його зберіганню
- •1.3. Загальна характеристика зернової маси
- •1.4. Фактори, які визначають якість зерна, що надходить в систему зберігання
- •1.5. Головні задачі в галузі зберігання зерна та продуктів його переробки
- •1.6. Принципи та методи визначення якості зерна, яке надходить на зберігання
- •1.7. Основні технологічні заходи, які виконують з зерном в системі хлібопродуктів
- •Тема 2. Фізичні властивості зерна та продуктів його переробки
- •2.2. Фізичні властивості зернової маси
- •2.3. Гігроскопічні властивості зернової маси
- •2.4. Теплофізичні та масообміні властивості зернової маси
- •2.5. Фізичні властивості борошна, крупи та комбікормів
- •Тема 3. Фізіологічні процеси, що протікають в зерні та насінні під час його зберігання
- •3.2. Післязбиральне дозрівання зерна
- •3.3. Довговічність зерна та насіння
- •3.4. Проростання зерна під час зберігання
- •Тема 4. Самозігрівання зерна
- •4.2. Види та стадії самозігрівання
- •4.3.Самозігрівання свіжозібраного зерна
- •4.4. Зміна якості зерна при самозігрівання
- •4.5. Міри боротьби з самозігріванням
- •4.6. Злежування зерна, борошна, крупи
- •Тема 5. Мікроорганізми зернової маси
- •5.2. Умови, які впливають на життєдіяльність мікроорганізмів
- •5.3. Зміна складу мікрофлори зернової маси під час зберігання
- •Тема 6. Шкідники хлібних запасів
- •6.2.Запобіжні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів
- •6.3.Винищуючі заходи боротьби з шкідниками хлібних запасів
- •6.4.Методи боротьби з мишеподібними гризунами
- •Тема 7. Режими та засоби зберігання зернових мас
- •7.2. Контроль за якістю зерна
- •7.3. Контроль за санітарним станом зерна
- •7.4. Кількісно-якісний облік зерна
- •Список літературних джерел
6.2.Запобіжні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів
Виходячи з загальнодержавних інтересів, запобіжні заходи провадяться не тільки на підприємствах, що зберігають і переробляють зерно, але й в системі сільського господарства, торгівлі та громадського харчування.
В основі запобіжних заходів по боротьби з шкідниками хлібних запасів повинно виконуватись три правила:
Перешкодити проникненню шкідників до місця зберігання та переробки зерна. Для цього:
- не допустити завозу шкідників з зерном з поля та з місць тимчасового зберігання у виробничих умовах ( колгоспах, фермерських господарствах),
- своєчасно та якісно обробляти ядохімікатами склади та сховища.
Додержуватись чистоти на всіх етапах роботи з ним, а саме:
- під час приймання нових партій зерна,
- при його розміщенні,
- на протязі його зберігання,
- під час переробки,
- при транспортуванні зерна та продуктів його переробки.
Створити умови, несприятливі для розвитку шкідників:
- зерно має бути сухим ( сушка зерна),
- охолодження зерна,
- своєчасна очистка зерна,
- своєчасна обробка зерна проти шкідників,
- обмеження доступу повітря.
Найбільш ефективним є зберігання зерна в охолодженому стані без доступу повітря.
Чітке виконання всіх цих заходів повинно запобігати виникненню зараження зернової маси шкідниками. Якщо ж все-таки виявлена зараженість, то необхідно своєчасно вжити винищуючі методи боротьби з шкідниками.
6.3.Винищуючі заходи боротьби з шкідниками хлібних запасів
Всі ці методи боротьби мають загальну назву дезинсекція (від латинських слів: - знищення та - комахи). Всі методи дезинсекції поділяються на дві великі групи: фізико - механічні та хімічні.
1.До методів фізико - механічних відносять:
- механічну очистку,
- термічну дезинсекцію,
- іонізуюче випромінювання.
Механічна очистка використовується як обов’язковий допоміжний захід перед хімічною дезинсекцією. Використовують скребки, пилососи, очисні машини для очистки приміщення, транспорту, устаткування. Але слід пам’ятати, що механічна чистка не може гарантувати повне обеззаражування об’єктів, це пов’язане з малими розмірами комах та кліщів, особливо їх яєць, тому вона має суто допоміжне значення. Слід пам’ятати , що механічну очистку зернопродуктів треба організувати таким чином, щоб усунути змогу розповсюдження шкідників по іншим об’єктам, тому відходи, придатні до використання , обеззаражують, а непридатні - спалюють.
Термічна дезинсекція заснована на базі використання високих температур. А саме: сушіння зерна на зерносушарках, сонячна сушка, обробка устаткування та тари сухим жаром та інші. Ці засоби використовуються головним чином для дезинсекції зерна та продуктів їх переробки. Цих засобів недостатньо для обеззараження сховищ, та приміщень зернопереробних заводів. Тому тут велика увага приділяється хімічним методам боротьби з шкідниками.
ІІ. До хімічних методів відносять такі, де знищення шкідників відбувається за допомогою спеціальних хімічних речовин. Зараз використовують до 50 хімічних препаратів, які носять загальну назву пестициди. При роботі з ними треба пам’ятати, що вони отруйні і для людини, тому треба суворо дотримуватись правил безпеки.
За засобами використання ці речовини поділяються:
Обпилювання. На поверхні рослини (дуже рідко зерна) наносять порошкоподібні речовини у суміші з наповнювачами (така суміш називається дуст). Цю обробку використовують в основному для обробки рослин в полі.
Обприскування. Хімічний реактив наносять у крапельно - рідинному стані. Цю обробку нерідко називають вологою дезинсекцією. Використовують в системі хлібопродуктів для обеззараження зерносховищ та підприємств.
Аерозолі дають добрі результати, якщо досягнутий високий рівень дисперсності ядів. Обробляють пусті приміщення зерносховищ. При цьому не потрібна попередня механічна чистка та герметизація приміщень.
Фумігація ( від латинського слова - дим). Ці найбільш поширений засіб обробки. При цьому пари та гази фумігантів змішуються з повітрям та проникають у мало проникні для інших пестицидів місця, що дає змогу отримувати 100 процентний ефект дезинсекції. Але для використання цього метода потрібна висока герметичність об’єктів. Основні фуміганти: дихлоретан, бромистий метил, оксид етилену, синильна кислота, акрілнітрил та інші. Після дегазації об’єкта визначають її якість.