- •Тема 1 загальна характеристика зернової маси і окремих її компонентів
- •1.1. З історії зберігання зерна та продуктів його переробки
- •1.2. Виробництво зерна і завдання по його зберіганню
- •1.3. Загальна характеристика зернової маси
- •1.4. Фактори, які визначають якість зерна, що надходить в систему зберігання
- •1.5. Головні задачі в галузі зберігання зерна та продуктів його переробки
- •1.6. Принципи та методи визначення якості зерна, яке надходить на зберігання
- •1.7. Основні технологічні заходи, які виконують з зерном в системі хлібопродуктів
- •Тема 2. Фізичні властивості зерна та продуктів його переробки
- •2.2. Фізичні властивості зернової маси
- •2.3. Гігроскопічні властивості зернової маси
- •2.4. Теплофізичні та масообміні властивості зернової маси
- •2.5. Фізичні властивості борошна, крупи та комбікормів
- •Тема 3. Фізіологічні процеси, що протікають в зерні та насінні під час його зберігання
- •3.2. Післязбиральне дозрівання зерна
- •3.3. Довговічність зерна та насіння
- •3.4. Проростання зерна під час зберігання
- •Тема 4. Самозігрівання зерна
- •4.2. Види та стадії самозігрівання
- •4.3.Самозігрівання свіжозібраного зерна
- •4.4. Зміна якості зерна при самозігрівання
- •4.5. Міри боротьби з самозігріванням
- •4.6. Злежування зерна, борошна, крупи
- •Тема 5. Мікроорганізми зернової маси
- •5.2. Умови, які впливають на життєдіяльність мікроорганізмів
- •5.3. Зміна складу мікрофлори зернової маси під час зберігання
- •Тема 6. Шкідники хлібних запасів
- •6.2.Запобіжні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів
- •6.3.Винищуючі заходи боротьби з шкідниками хлібних запасів
- •6.4.Методи боротьби з мишеподібними гризунами
- •Тема 7. Режими та засоби зберігання зернових мас
- •7.2. Контроль за якістю зерна
- •7.3. Контроль за санітарним станом зерна
- •7.4. Кількісно-якісний облік зерна
- •Список літературних джерел
1.5. Головні задачі в галузі зберігання зерна та продуктів його переробки
Сезонність виробництва зерна, а також потреба в ньому протягом року для харчових продуктів, корму для тварин і насіння обумовлює необхідність зберігання зерна та продуктів його переробки в кожній країні.
В колишньому Радянському Союзі заготівля і продаж зерна проводились Державою, зерно зберігалось:
- на виробництві (в колгоспах та радгоспах),
- на елеваторах хлібозаготівельної мережі,
- на зерносховищах борошномельних, круп'яних, пивоварних заводів та хлібозаводів,
- в системі харчової промисловості (реалізаційних базах),
- у індивідуального споживача.
Зараз добавилось ще зерно в фермерських господарствах.
Близько 90 мільйонів тон зерна закупала і зберігала держава, це приблизно 40-45 % від валового збору зерна. Друга половина зберігалась у вищезазначених підприємствах і індивідуальному секторі. На Україні за останні 20 років державні закупки складали від 11 до 18 мільйонів тон зерна за рік.
Головною в зберіганні закупленого зерна була система хлібопродуктів. Тут приймали, очищували, зберігали зерно, а також регулювали відправку на підприємства харчової промисловості, в тому числі і за кордон. Таким чином, раніше всі питання, пов'язані з зерном, вирішувались державою. Зараз на елеватори та борошномельні заводи поступає зерно:
державне;
комерційне, це зерно, що здається на зберігання та переробку виробником або комерційною фірмою за договірними цінами,
давальницьке – зерно, яке здається на зберігання та переробку під певний процент від виробленої продукції, (здають зерно - забирають продукцію).
Незалежно від таких змін у відносинах виробників та промисловців в галузі зберігання зернових необхідно незмінними є задачі, які слід вирішувати і контролювати:
1. Зберегти зерно та продукти його переробки без втрат маси або з якомога меншими втратами.
Природа втрат добре вивчена, їх поділяють на дві групи:
Біологічні: |
Механічні: |
дихання |
травмування, |
проростання зерна, |
розпил, |
розвиток мікроорганізмів |
просипи |
розвиток шкідників |
|
пошкодження гризунами |
|
втрати від птахів |
|
самозігрівання |
|
Неминучі серед всіх цих втрат тільки розпил та витрати на дихання. Всі інші - наслідки безгосподарності.
До втрат маси призводять всі біологічні та механічні втрати.
2. Зберігати зернові продукти без погіршення якості.
Погіршення якості може стати з двох причин:
порушення технології зберігання,
дуже довгий термін зберігання, що призводить до "старіння" зерна.
До втрат якості призводять також - проростання зерна, розвиток мікроорганізмів, розвиток шкідників, пошкодження гризунами, втрати від птахів, самозігрівання, травмування. Необхідно зробити все, щоб не допустити погіршення технологічних, споживчих та насіннєвих якостей зерна.
З. Підвищення якості зерна і зернових продуктів під час зберігання. Для цього розроблено багато технологічних засобів - своєчасно і якісно очистити зерно, довести його до оптимальної вологи, якщо треба підсушити та інші. В останні роки використовують так звану, гідротермічну обробку, миття та інші засоби.
4.Скорочення витрат праці та засобів на одиницю маси зерна, що зберігається, без втрат його кількості та якості. Всі ці задачі можна вирішити тільки за рахунок удосконалення технологій та підвищення кваліфікації працівників.