25Охарактеризуйте стан укр..Культурит в другій половині 16-17ст

Освічені люди першої половини 17 століть шукали

різноманітні засоби, щоб стримати польський наступ. Найважливішою була

справа заснування нових шкіл. Недостатній розвиток освіти вважали за

головну причину занепаду культурного і національного життя. Так, перша братськашкола була заснована у Львові у 1585 р. і звалася греко-слов'янськоюшколою, або гімназією. Навчання в школі велося слов'янською мовою, з давніх мов вивчалася грецька. Навчання носило літературний характер. Після вивчення основ граматикиприступали до вивчення поетики та риторики, торкалися основ філософії.. Учні в школі мали рівні права,

які визначалися шкільним статутом. Викладали в цій школі молоді вчителі

і письменники. Існувала братська школа й у Луцьку. В ній працювали відомі педагоги. Вже у 1576 р. на землях Війська Запорозького була заснована перша школа,в якій навчалися бажаючі — як малолітні, так і дорослі..князь Костянтин Острозький аснував у своєму маєтку в м. Острозі у 1576 р. школу, відомупід назвою Острозької академії.. Щоб забезпечити школі вищий рівень,Острозький запросив викладати в ній видатних українських та іноземних вчених.. Знову потребу вищої школи в Україні підняв Петро Могила, об'єднавши в1632 р. школу Києво-Печерської лаври з братською школою і створивши навчальний заклад, який стали називати Києво-Могилянським колегіумом, а пізніше, з 1694 р., Києво-Могилянською академією. Новий навчальний заклад мав за основу західноєвропейський зразок..У цьому навчальному закладі викладалися арифметика, граматика, музика, Києво-Могилянська академія була не лише освітнім, а й науковим центром. Та основна заслуга цього навчального закладу полягала в тому, що

українці вже в XVII ст. мали свою вищу школу, яка здобула визнання у

всьому слов'янському світі, демонструвала зв'язок української культури

із західноєвропейською, сприйняла ідеї гуманізму, Реформації і

Просвітництва, стала віддзеркаленням демократизму українського

суспільства та здійснила величезний вклад у справу формування

української еліти.

87.Охарак процес форм багато парт сист в Укр в кінці 80-на поч. 90

В кінці 80-х - на початку 90-х років в Україні виникла безпрецедентна за часи радянської влади політична ситуація: стали створюватися нові партії, почала формуватися багатопартійність, а Комуністична партія, яка десятиліттями правила в Союзі, втратила свою монолітність, опинилася в глибокій кризі і стала розпадатися.

Появі нових партій значною мірою сприяла відміна 24 жовтня 1990 р. статті шостої Конституції У РСР. в якій були сформульовані положення про «керівну і спрямовуючу роль КПРС». Комуністична партія позбавлялася політичної монополії в суспільстві, втрачала функції управління державою.

В Україні приймається закон, який закріпив право громадян об'єднуватись у політичні партії, інші громадські організації, брати участь у рухах. У республіці почала складатися багатопартійна система.

У квітні 1990 р. відбуваються з'їзди Української республіканської партії (УРП), створеної на основі Української Гельсінської спілки, яка оголосила про саморозпуск, та Української християнсько-демократичної партії (УХДП).

У травні проходять установчі збори соціал-демократів.У червні 1990 р. на з'їзді у Києві Українська народно-демократична ліга трансформується в Українську народно-демократичну партію. Через кілька днів була заснована Київська ліберально-демократична спілка, проголошено про створення Української селянсько-демократичної партії (УСДП).

Восени 1990 р. в Києві відбуваються установчі з'їзди Партії зелених України (ПЗУ) та Ліберально-демократичної партії (ЛДП). У Дніпропетровську виникла Народна партія України (НПУ).

У грудні з різницею в два тижні з'являються Партія демократичного відродження України та Демократична партій України. Всього протягом 1990-1991 рр. в Україні почало діяти майже 20 політичних партій.

За вихід із СРСР і створення незалежної держави виступили Українська республіканська партія. Демократична партія України, Партія зелених. Народний рух України, Українська міжпартійна асамблея та деякі інші.

Установчий з'їзд УРП у квітні 1990 р. у своїй програмі проголосив, що головною метою партії с створення Української незалежної соборної держави.

Українська селянсько-демократична партія в червні 1990 р. проголосила своєю мстою побудову «незалежної самостійної української народної держави», де утвердяться різні форми власності, ринкова економіка.

Демократична партія відкидала будь-яку форму федеративного устрою в рамках СРСР. З'їзд висловився за вихід України зі складу СРСР.

Кілька новостворених партій, серед них – Українська національна партія. Українська народно-демократична. Українська республіканська партія, – намагалися втілити в життя так званий «конгресовий шлях» до незалежності республіки.

З цією метою вони провели 1 липня 1990 р. у Києві Міжпартійну асамблею. Прихильники цього шляху вважали, що коли таким чином буде зареєстровано більше 50 процентів населення УРСР, то це дасть підстави для скликання Національного Конгресу громадян України, який стане парламентом, проголосить незалежність України і позбавить цим влади Верховну Раду УРСР.

Напередодні проголошення незалежності України частина комуністів обстоювала принцип «радянського федералізму», згідно з яким республіка мала б залишитися в Союзі, однак суттєво розширивши свої права.

Прихильники цієї ідеї в жовтні 1991 р. створили Соціалістичну партію України (СПУ), яка висловилася за визнання суверенності України, обумовлюючи її економічною та політичною інтеграцією з країнами СНД.

Поява нових партій завдала відчутного удару по монополії КПРС (КПУ) і створила передумови для завоювання республікою державного суверенітету та незаи проголошення лежності.