9.Висвітліть боротьбу населен укр. Земель проти татар-монг завойовн

У XIII в зі сходу на Русь, на народи Середньої Азії і Кавказу обрушилися полчища монголо-татарських завойовників.. Результат боротьби з загарбниками надовго визначив історичні долі більшості народів нашої країни, вплинув на їх подальший економічний і державно-політичний розвиток, привів до значних змін в етнічній і політичній карті Східної Європи і, Середньої Азі.. Навесні 1223 р. тридцатитисячний загін під головуванням Джебе і Субедея розгромив, кочуючу в межиріччі Волги і Дніпра одну з половецьких орд, залишки якої в паніці втікли за Дніпро. Половецькі хани,звернулися по допомогу до російських князів. Останні, вирішивши надати допомогу половцям, з'єдналися з ними і виступили назустріч монголам. Але через. Феодальні міжусобиці у поході не брав участь найсильніший тоді на Русі князь Юрій Всеволодич . 31 травня 1223 р. недалеко від річки Калки об'єднана російсько-половецька рать зустрілася з основними силами монголо-татар. Відсутність єдиного командування під час бою визначили трагічний для російських полків і половців результат битви. Не витримавши удару монгольської кінноти половці в паніці бігли з полю бою, На третій день облоги -табору монголами київський князь склав зброю, повіривши обіцянці Субедея відпустити його безперешкодно на Русь, але був по-звірячому убитий разом з іншими князями і воїнами. З берегів Калки на Русь повернулася десята частина російської раті. Такої важкої поразки Русь ще не знала. Монголи переслідували залишки російських дружин до Дніпра, але вторгнутися в межі Русі не зважилися.Наприкінці 1236 р. монголи стрімким ударом розгромили Волзьку Болгарію, навесні і влітку 1237 р. підкорили собі половецькі орди в межиріччі Волги і Дону, захопили землі буртасів і мордви на Середовищій Волзі. Восени 1237 р. основні сили Батия зосередилися у верхів'ях ріки Воронеж для вторгнення в Північно-Східну Русь. На Русі не могли не знати про вторгнення, що готувалося. зайняті своїми міжусобицями князі нічого не зробили для об'єднання сил перед обличчям ворога. Кількісна перевага стала одним з вирішальних факторів успіху завойовницьких походів монголів. Батий рушив на Русь 120—140 тис. своїх воїнів, з яких монголо-татар нараховувалося усього лише 40—50 тис. Русь, як і інші феодально роздроблені країни Європи й Азії того часу, не могла протиставити полчищам монголо-татарської кінноти, спаяним залізною дисципліною і єдиним командуванням, рівноцінні по чисельності військові сили. об'єднання сил країни виявилося нездійсненним в умовах князівських чвар і міжусобиць. Узимку 1237 р. полчища Батия вторгнулись у межі Рязанського князівства. Звертання рязанських князів за допомогою до сусідніх володимирських і чернігівських князів залишилося без відповіді. П'ять днів відбивали захисники міста запеклий штурм змінявших друг друга туменів Батия. На шостий день монголо-татари ввірвалися в місто, що розграбували і спалили, а всіх його жителів перебили.Далі Батий рушив на Володимирське КНЯЗІВСТВО. під Коломною загинула майже уся володимирська рать.4 лютого 1238 р. Батий осадив Владимир. 7 лютого монголи ввірвалися через пролами у фортечній стіні в місто.. Його останні захисники загинули у вогні підпаленого загарбниками Успенського собору. Багате місто було розграбовано і спустошено, у вогні пожарищ загинули найцінніші пам'ятники літератури, мистецтва й архітектури. Протягом лютого ними було узято і зруйноване 14 міст у межиріччя Клязьми і Волги . перед загарбниками відкрилася дорога на Новгород, Полоцьк і інші міста Північно-Західної Русі. Однак весна, що наступила, перетворила новгородські ліси і болота в драговині, непрохідні для монгольської кінноти, обтяженої незліченними обозами з награбованим видобутком і полоненими. У кровопролитних битвах і штурмах російських міст загарбники понесли величезні втрати, їхня бойова міць ослабнула Відходячи на південь, монголо-татари широким фронтом «облави» ще раз пройшли по Північно-східній Русі, знищуючи уцілілі міста. Правий фланг «облави» захопив східні окраїни Смоленського і Чернігівського князівств. Спроба монголо-татарського загону захопити Смоленськ була зірвана Навесні 1239 р. було розгромлено Переяславльске князівство на лівобережжі Дніпра, що прикривало Русь з південно-сходу від степових кочівників. Восени того ж року була спустошена Чернігівська земля, а на початку 1240 р. монголо-татарський загін уперше з'явився під Києвом. Оборону Києва очолив присланий князем Данилом Романовичем з невеликою дружиною воєвода Дмитр, але уся вага боротьби лягла на плечі простого київського люду. Вісім днів мужньо відбивалися кияни від чисельно переважаючого ворога. На дев'ятий день монголо-татарам удалося ввірватися в місто через пролами в стіні. Навесні 1241 р., залишивши за собою лежачу в руїнах і знекровленій Південній Русі, полчища Батия рушили на захід.