22.Обгрунтуйте обстав виникнення Запор Січі, її роль і іст укр. Народу

Перша писемна згадка про Запорізьку Січ з'являється 1551 p.

у польського історика Мартина Бєльського (1495—1575 рр). У своїй

"Всесвітній хроніці" він повідомляв, що у першій половині XVI ст.

на Хортиці збиралися козаки для нагляду за переправами, промислом

і для боротьби з татарами. Того часу дванадцять порогів

(Кодацький, Сурський, Лоханський, Ненаситецький та ін.) перетинали

Дніпро від берега до берега і тяглися вздовж течії майже на 100

км. Після цього ріка розливалася в широку заплаву — Великий Луг,

де було багато проток та островів (понад 250). У різні часи Січ

розташовувалася на різних островах — Малій Хортиці, Томаківці,

Базавлуці та ін.

Складність питання про місцезнаходження і час виникнення

першої Січі полягає в тому, що стихійно прибуваючі на Запорожжя

козаки будували у різних місцях так звані "городці" та засіки або

ж "січі" з повалених дерев для захисту від ворожих нападів. Проте

такі імпровізовані населені пункти були слабо укріпленими і тому

під натиском ворога досить швидко припиняли своє існування, не

лишаючи після себе згадки, зафіксованої в історичних джерелах.

Саме тому заснування першої Запорізької Січі історики, як правило,

пов'язують з ім'ям козацького ватажка Дмитра Вишневецького

(Байди).

Під його керівництвом протягом 1552—1556 pp. на о. Мала

Хортиця було побудовано фортецю, мури якої не тільки гарантували

безпеку, а й надалі стали своєрідною базою для здійснення походів.

Про устрій Запор.Січі Дивись питання 21

23.Якими були причини, хід, наслідки селян-коз повстань кінця16ст

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.На кінець XVI ст. активізувалися походи козаків проти Туреччини, що помітно погіршило її стосунки з Польщею. У відповідь польський уряд категорично заборонив походи і стратив деяких їхніх організаторів. Але це не зупинило козаків. Поступово їхні виступи проти польських панів набувають дедалі більш організованих форм. У 1591 р. починається повстання реєстрових козаків під орудою К. Косинського. Приводом прислужилася, як це часто бувало, особиста образа Косинського на князя Острозького, який відібрав у нього маєток. Проте незабаром повстання, підтримане місцевими селянами, охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь.У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.В 1594—1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка.Але після битви на р. П'ятці він кидає службу і організовує загін нереєстрових козаків для походів на татар. Захопивши багато здобичі, Наливайко посилає гінців на Січ із закликом розгорнути антипольську боротьбу. Запорізькі козаки, очолювані Г. Лободою,виступили на підтримку, і вже до початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля. Не останню роль у такому стрімкому успіхові відіграло те, що основні польські сили у цей час перебували у Молдавії, де підтримували польського ставленика на молдавський трон. Але, побачивши реальну загрозу з боку козаків, польський уряд вирішує направити проти них коронне військо.У березні 1596 р. повстанці С. Наливайка об'єднуються з загонами Г. Лободи та полковника М. Шаули і в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля дають бій полякам, після якого, забравши свої сім'ї, мусять відступати за Дніпро і рухатись на схід. Біля м. Лубни в урочищі Солониця вони стали табором, очікуючи допомоги запорожців, але були оточені.Складне становище козаків погіршувалося загостренням суперечностей серед старшини. Лободу вбивають за підозрою в зраді, а Наливайка і Шаулу видають полякам. Опір було зламано. Наливайка і його соратників повезли до Варшави і у квітні 1597 р. стратили.Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища—козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.