28.Охарак воєнні дії 1650-1653рр. В Укр та наслід Білоцерків договору

Протягом 1650 р. Польща готувалася до нового етапу війни проти Богдана Хмельницького.Воєнні дії розпочалися вночі проти 10 лютого 1651 р. Коронна армія на чолі з польним гетьманом Мартином Калиновським захопила містечко Красне на Поділлі. У жорстокому бою загинули майже всі козаки Брацлавського полку.

З-під Красного рушили на Вінницюю. бої під Вінницею були невдалими для поляків і відчутно послабили армію Калиновського.

Вирішальні бої між основними силами польської та української армій сталися 18-30 червня 1651 р. поблизу м. Берестечка на Волині. Берестецька битва була найбільшою битвою Національно-визвольної війни за чисельністю вояків, які брали в ній участь.

Під час головної битви, 20 червня, коли перевага була вже на боці Богдана Хмельницького, ординці несподівано залишили поле бою: як з'ясувалося, кримський хан Іслам-Ґірей не хотів поразки польського війська, тому напередодні розпочав переговори з королем.

Щоб уберегти козацькі сили від нищівної поразки, Хмельницький вирішив відвести армію до р. Пляшівки, гетьман вирушив за ханом, аби домогтися повернення орди на поле бою. Але хан фактично ув’язнив Богдана Хмельницького. Протягом 10 днів козаки героїчно обороняли табір, відбиваючи всі атаки поляків. Наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. Рада ухвалила рішення прориватися з оточення. Відхід основної боєздатної частини козацького війська стався вночі проти 30 червня. Отже, Берестецька битва була для козаків невдалою.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР

18 вересня 1651 р. в Білій Церкві

Територія гетьманського врядування обмежувалася Київським воєводством.

До Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталася польська адміністрація.

Магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки.

Козацький реєстр зменшувався з 40 до 20 тисяч.

Причини укладення

Далися взнаки втрати українців під Берестечком та під Ріпками - від литовського війська.

Захоплення супротивником більшої частини території Гетьманщини.

Невизначеність позиції кримського хана.

Загострення суперечностей між козаками і старшиною.

Тиск на гетьмана з боку тих старшин, які прагнули якомога швидше укласти перемир'я з Польщею.

ПЕРШИЙ МОЛДАВСЬКИЙ ПОХІД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Влітку 1648 р. гетьман удався до спроби схилити молдавського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин з Гетьманщиною.

У другій половині серпня 1650 р. 60-тисячна українська армія під проводом Богдана Хмельницького й 30 тисяч кримських татар перейшли Дністер і вступили на територію молдавського князівства.

На початку вересня 1650 р. козацькі полки заволоділи столицею князівства - м. Яссами. Василь Лупул погодився на мир, головною умовою якого була відмова Молдавії від союзу з Польщею. Так між Україною і Молдавією було встановлено союзницькі відносини.Однак після Берестецької битви Василь Лупул відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України.БАТОЗЬКА БИТВА

Не бажаючи допустити воєнного союзу України з Молдавією, польський уряд наказав великому коронному гетьманові М.Калиновському виступити проти українських полків, що йшли з Подніпров'я до Молдавії.

22 травня 1652 р. передові козацькі частини під командуванням Тимоша Хмельницького й загони татарської кінноти почали битися з польською кіннотою, а основні частини підійшли непомітно 23 травня.

Оточивши польський табір, До вечора польське військо було вщент розбите.

Перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком.

Вона сприяла розгортанню повстання на Брацлавщині та Чернігівщині проти відновленої польської влади.

Загарбники мусили рятуватися й залишити землі Гетьманщини.Внаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні-червні 1652 р. відновилася влада гетьманського уряду, й козацька Україна знову здобула незалежність. Білоцерківський договір утратив чинність.

МОЛДАВСЬКІ ПОХОДИ 1652-1653 рр.

Після Батозької битви, у травні-червні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдавії, змусила Лупула виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.

Занепокоєні українсько-молдавським союзом, Польща, Валахія і Трансильванія об'єдналися в антиукраїнську коаліцію. 21-22 квітня 1653 р. українське військо, очолене Тимошем Хмельницьким, розбило загони нового молдавського господаря

ЖВАНЕЦЬКА ОБЛОГА

Батозька перемога не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони здійснювали спустошливі рейди на козацьку територію.

А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти - до Кам`янця-Подільського і став табором під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер.

. Польський табір було взято у тривалу облогу,. У польському таборі почався голод, спалахнули епідемії. Та від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували ординці.

5 грудня хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні дії припинялися, татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях. Інтереси України за Кам`янецькою угодою не бралися до уваги, бо передбачене нею відновлення умов Зборівського договору вже не влаштовувало українців.

Отже, попри вдалі воєнні дії, наслідки Жванецької кампанії для Української гетьманської держави виявилися вкрай несприятливими.