Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Inshi_obyekti_int_vl.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
121.86 Кб
Скачать

Лекція на тему „Інші обєкти права інтелектуальної власності”

  1. Комерційна таємниця

  2. Наукове відкриття

  3. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральних мікросхем

  4. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

  5. Право інтелектуальної власності на селекційні досягнення

Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю

Поняття комерційної таємниці

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її скла­дових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом ін­формації, до якого вона належить, у зв'язку із цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комер­ційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не мо­жуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Комерційна таємниця — це інформація, яка має дійсну або потенціальну комерційну цінність в силу ЇЇ невідомості третім особам, до якої нема вільного доступу на законних підставах і по відношенню до якої володілець інформації приймає заходи щодо її конфіденційності.

Об'єктом інтелектуальної власності на ко­мерційну таємницю є нематеріальне благо, яке є результатом інтелектуальної діяльності, на яке за особою, яка його досягла, або іншими во­лодільцями, визнається виключне право на ви­користання.

Інформація по своїй суті є нематеріальною, але її зберігання і розповсюдження здійсню­ються найчастіше з допомогою матеріальних носіїв.

Комерційна таємниця має фактичну монопо­лію конкретної особи на певну сукупність знань. Комерційна таємниця має найбільшу універ­сальність серед інших об'єктів інтелектуальної власності. Комерційна таємниця невідома третім осо­бам. Закріплює виключне суб'єктивне право на цю інформацію.

Строк охорони її є необмеженим. Комерційна таємниця не потребує офіційно­го визнання її охороноспроможності, державної реєстрації або виконання будь-яких інших фор­мальностей.

Виходячи з особливостей комерційної таєм­ниці, під її поняття можуть бути підведені най­різноманітніші відомості, пов'язані з виробниц­твом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємця. Не можуть вважатися комерційною таємницею:

  • засновницькі документи;

  • документи, що надають право займатися під­приємницькою діяльністю;

  • відомості за встановленими формами звітно­сті про фінансово-господарську діяльність або інші відомості, необхідні для перевірки пра­вильності вирахування та сплати податків та ін­ших обов'язкових платежів;

  • відомості про чисельність та склад працівни­ків, їх заробітну плату та умови праці;

  • документи про сплату податків та інших обов'язкових платежів;

  • відомості про забруднення навколишнього се­редовища;

  • про порушення антимонопольного законодав­ства, недотримання безпечних умов праці, реалі­зацію продукції, що заподіює шкоди здоров'ю населення.

Річна бухгалтерська звітність юридичної осо­би є відкритою для зацікавлених користувачів: банків, інвесторів, кредиторів, покупців, постача­льників і т.п., які можуть ознайомитись з нею і отримувати її копії з відшкодуванням витрат на копіювання.

Крім комерційної таємниці законодавство ви­діляє також ще декілька видів відомостей, які повинні зберігатись в таємниці, — це державна, військова, медична, нотаріальна, адвокатська, бан­ківська таємниці, особиста та сімейна таємниця, таємниця усиновлення, таємниця слідства і т.п. Комерційна таємниця відрізняється від цих ви­дів тим, що відомості, які вона містить, відносять­ся до комерційної діяльності підприємця і ма­ють комерційну цінність. Відповідно до цього, суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну таємницю є особи, які займаються підприємницькою діяльністю, тобто юридичні та фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підпри­ємницької діяльності.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю

Майновими правами інтелектуальної вла­сності на комерційну таємницю є:

1) право на використання комерційної та­ємниці;

2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;

3) виключне право перешкоджати неправо­мірному розголошенню, збиранню або викорис­танню комерційної таємниці;

4) інші майнові права інтелектуальної вла­сності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комер­ційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Володілець права інтелектуальної власності має право самостійно використовувати цю інфор­мацію будь-якими способами, але в межах, перед­бачених законом.

Володілець права інтелектуальної власно­сті має право дозволяти використання цієї інформації третім особам на підставі догово­ру. Перш за все він має право в любий момент розкрити перед невизначеним колом осіб ті відомості, які складали комерційну таємницю, якщо це не порушує прав по зобов'язанням контрагентів.

Володілець права інтелектуальної власнос­ті має право продати або іншим способом роз­порядитися цією інформацією (найчастіше це відмова самого володільця від її подальшого ви­користання).

Суб'єкт права інтелектуальної власності може надавати іншим особам дозвіл на вико­ристання конфіденційної інформації шляхом видачі виключних чи невиключних ліцензій.

Сутність права інтелектуальної власності на комерційну таємницю полягає в забезпеченні володільцю інформації можливості засекречува­ти цю інформацію від широкого загалу і вима­гати, щоб треті особи утримувались від викори­стання незаконних методів її отримання.

Охорона комерційної таємниці органами державної влади

Органи державної влади зобов'язані охо­роняти від недобросовісного комерційного ви­користання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання вста­новленого законом дозволу на діяльність, пов'я­зану з фармацевтичними, сільськогосподарськи­ми, хімічними продуктами, що містять нові хі­мічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошен­ня, крім випадків, коли розголошення потрібне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовіс­ного комерційного використання.

Органи державної влади зобов'язані охо­роняти комерційну таємницю також в інших ви­падках, передбачених законом.

Органи державної влади, яким в силу їх повноважень, стала відома та чи інша інформація що містить комерційну таємницю, зобов'язав охороняти її від розголошення, недобросовісного використання, приймати всі заходи щодо розголошення її крім випадків, коли таке оголошення необхідне для забезпечення захист населення.

Органи державної влади звільняються від відповідальності за її розголошення, коли сам суб'єкт права інтелектуальної власності на ко­мерційну таємницю не вжив заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного ви­користання. Для цього суб'єкт права інтелек­туальної власності на комерційну таємницю може використовувати всі можливі засоби по забезпеченню секретності інформації в межах закону.

Володілець комерційної інформації зобов'я­заний приймати всі заходи щодо її охорони, а та­кож розкрити її за вимогою компетентних дер­жавних органів чи посадових осіб (наприклад, слідчі органи чи органи попереднього дізнання, суд).

Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]