82Проаналазуйте хід та наслідки економ реформ 1953-1958 в Укр

Проведення економічних реформ характеризувалося насамперед децентралізацією управління. В 1953-1956 рр. 10 тис. підприємств були передані у відання УРСР. Внаслідок цього три чверті промислових підприємств підпорядковувалися республіканським органам. Владні функції УРСР у галузі промислової політики значно розширилися.

Наступним кроком у реформуванні управління промисловістю став перехід до територіального економіко-адміністративного поділу. В УРСР було утворено 11 раднаргоспів (потім їх кількість змінювалася) - регіональних органів управління. Незважаючи на те, що виробничо-управлінський потенціал раднаргоспів не був використаний сповна, у 1957-1965 рр. обсяг промислового виробництва у республіці збільшився у 2,2 раза.Здійснювані реформи сприяли суттєвому розширенню прав і компетенцій Української РСР, дали змогу повніше врахувати економічні особливості регіонів, налагодити міжвиробничу кооперацію, раціоналізувати матеріально-технічне постачання. Це були виразні ознаки тенденцій економічного суверенітету республіки. Проте в загальному підсумку ці реформаторські заходи не зачепили фундаментальних підвалин соціалістичної економіки, що призвело згодом до затухання модернізаційних імпульсів.У досліджуваний період були здійснені численні реформи в сільському господарстві. Вони стосувались як економічних, технологічних, так і управлінських аспектів модернізації галузі. Водночас у проведенні реформ у сільському господарстві домінували адміністративний тиск, волюнтаризм, компанійщина. Економічні важелі піднесення сільгоспвиробництва нехтувалися, великого значення надавалося ідеологічній мотивації. Суттєво обмежувався розвиток селянських господарств як живильного середовища “приватницької психології”, несумісної із завданнями розгорнутого будівництва комунізму. У загальному підсумку це призвело до зниження темпів розвитку сільського господарства, спаду виробництва зернових і продукції тваринництва. Для подолання продовольчої кризи радянський уряд змушений був імпортувати зерно.Наслідки економічних реформ найбільш відчутно виявилися у соціальній сфері: скорочення тривалості робочого дня, підвищення рівня заробітної плати, вдосконалення системи пенсійного забезпечення, поліпшення медичного, санаторно-курортного, побутового обслуговування. Справжній прорив зроблено у розв’язанні житлової проблеми. У 1956-1965 рр. в УРСР поліпшили житлові умови близько 18 млн осіб.

66.З»ясуйте обстав виникн, становл та причини поразки зунр

Поглиблення кризи габсбурзької імперії супроводжувалося зростанням національного руху українців. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави. Про це було зроблено заяву 18 жовтня 1918 р. Цей день вважається днем проголошення на західноукраїнських землях держави, що пізніше дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що вели підготовку до утворення "великої" польської держави, до складу якої планували включити західноукраїнські землі. Щоб не допустити захоплення поляками влади, яку українці збиралися одержати мирним шляхом з рук австрійців, група молодих українських офіцерів на чолі з Д. Вітовським бере ініціативу в свої руки. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. українські військові з'єднання взяли під контроль Львів, наступного дня — інші міста Галичини. Обіцянка демократичних прав, реформ, 8-годинно'го робочого дня забезпечила новій владі широку підтримку населення.

Інакше розвивалися події на Буковині й Закарпатті. 6 листопада 1919 р. на Буковині розпочалося національне повстання, влада перейшла до Крайового комітету на чолі з Поповичем. Але вже 11 листопада край окупували румунські війська. Закарпаття, що стало ареною протиборства українських, чеських і угорських організацій, також було зайняте іноземними військами.

5 листопада 1918 р. на сторінках газети "Справа" з'явилася програмна декларація Національної Ради, у відповідності з якою ЗУНР проголошувалась демократичною республікою, соціальну основу якої складали робітники. 9 листопада було призначено тимчасовий уряд — Генеральний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Факт проголошення республіки обнародували лише 13 листопада 1918 p., після відречення імператора від престолу.22—26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими й законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на націонапьно-ліберальних позиціях, надаючи перевагу будівництву державності перед радикальними соціально-економічними перетвореннями. Президентом ЗУНР став Євген Петрушевич. Рада прагнула забезпечити права національних меншин, їм було віддано 30 % депутатських місць.Соціальна стабільність забезпечувалась розпочатою в квітні 1919 р. аграрною реформою. Маєтки великих власників (переважно поляків) експропріювалися, землю планувалося передати малоземельним і безземельним українським селянам.

Надзвичайно важливим державним актом стало об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. (акт "Злуки"). Змінено назву ЗУНР на "Західна область Української Народної Республіки" (ЗОУНР) при повній її автономії.

В умовах конфлікту з поляками вкрай необхідним було формування боєздатної армії. До весни в Українській Галицькій Армії (УГА) перебувало 100 тис. чол., з яких 40 тис. брали безпосередню участь у бойових діях.

Українсько-польська війна, провал спроб здобути міжнародне визнання, фактична міжнародна ізоляція ЗУНР негативно вплинули на її долю. Безрезультатною виявилася діяльність ЗУНР та УНР на Паризькій мирній конференції. 25 червня 1919 р. представники Антанти визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини, хоч і підкреслювали тимчасовий характер окупації. Особливо вороже ставилася до ЗУНР Франція, яка вбачала у сильній Польщі противагу Німеччині на сході. Порівняння історичного досвіду ЗУНР та УНР показує:

— на Західній Україні вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці;

— на першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР в українського населення;

— належна увага приділялася створенню боєздатної національної армії.

ЗУНР ввійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.