- •Тема 1 основи фінансів підприємств
- •1.1 Сутність і функції фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі держави
- •1.2 Сфери фінансових відносин підприємств
- •1.3 Фінансові ресурси підприємств
- •1.4 Основи організації фінансів підприємств
- •1.5 Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи
- •1.6 Управління фінансами на підприємстві
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 2 організація грошових розрахунків підприємств
- •2.1 Суть і форми здійснення грошових розрахунків
- •2.2 Готівкові розрахунки
- •2.3 Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •2.3.1 Розрахунки платіжними дорученнями
- •2.3.2 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- •2.3.3 Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •2.3.4 Розрахунки за акредитивами
- •2.3.5 Вексельна форма розрахунків
- •2.3.6 Розрахунки заліку взаємної заборгованості
- •2.3.7 Особливості розрахунків в електронних системах типу «Клієнт-банк»
- •2.4 Платіжна дисципліна в управлінні фінансами
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 3 грошові надходження підприємств
- •3.1 Доходи і грошові надходження підприємств. Класифікація грошових надходжень
- •3.2 Формування валового і чистого доходу
- •3.3 Методи визначення надходжень від виконання господарських та інших операцій
- •3.4 Доходи від операційної діяльності
- •3.5 Ціноутворення на підприємстві
- •3.6 Доходи від фінансових операцій та від іншої звичайної діяльності
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 4 формування, розподіл і використання прибутку
- •4.1 Функції прибутку підприємств. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності
- •4.2 Визначення прибутку підприємства
- •4.2.1 Валовий прибуток підприємства
- •4.2.2 Прибуток від операційної, звичайної та надзвичайної
- •4.3 Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
- •4.4 Визначення прибутковості підприємства
- •4.5 Розподіл і використання прибутку підприємства
- •Література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 5 фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •5.1 Економічна сутність та класифікація основних засобів
- •5.2 Знос і амортизація основних засобів
- •5.3 Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •5.4 Інвестиційна діяльність підприємства та методи її здійснення
- •5.5 Джерела фінансування інвестицій
- •Порядок фінансування інвестицій
- •Джерела фінансування ремонту основних засобів
- •Література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 6 фінансування та організація оборотного капіталу підприємства
- •6.1 Сутність, склад і структура оборотного капіталу підприємства
- •6.2 Джерела формування оборотного капіталу підприємства
- •6.3 Методи обґрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі
- •6.4 Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 7 оподаткування підприємств
- •7.1 Податки в системі фінансових відносин підприємства
- •7.2 Функції, елементи та класифікація податків, які сплачують суб'єкти підприємницької діяльності
- •7.3 Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні
- •7.4 Спрощені системи оподаткування підприємницької діяльності
- •7.5 Вплив системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 8 кредитування підприємств
- •8.1 Види кредитів, що надаються підприємствам
- •8.2 Банківське кредитування підприємств
- •8.2.1 Кредитна лінія
- •8.2.2 Овердрафт
- •8.2.3 Кредит під облік векселів
- •8.2.4 Кредитно-гарантійні послуги: акцептний кредит
- •8.2.5 Кредитно-гарантійні послуги: авальний кредит
- •8.2.6 Факторинг
- •8.3 Порядок кредитування
- •8.4 Отримання відсотків і погашення кредитів
- •8.5 Комерційне кредитування підприємств
- •8.6 Лізингове кредитування
- •8.7 Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 9 фінансове планування на підприємстві
- •9.1 Зміст та задачі фінансового планування
- •9.2 Принципи і методи фінансового планування
- •9.3 Порядок розробки фінансового плану
- •9.4 Оперативне фінансове планування
- •Література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 10 оцінка фінансового стану підприємства
- •10.1 Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки
- •10.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •10.3 Оцінка рентабельності та прибутковості
- •10.4 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •10.5 Оцінка фінансової стійкості та стабільності
- •10.6 Оцінка ділової активності й руху грошових коштів
- •10.7 Оцінка акціонерного капіталу
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 11 фінансова санація і банкрутство підприємств
- •11.1 Симптоми і фактори виникнення фінансової кризи на підприємстві
- •11.2 Методи прогнозування банкрутства підприємства
- •11.3 Фінансова санація підприємства та порядок її проведення
- •11.4 Фінансові джерела санації
- •11.5 Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •11.6 Етапи проведення справи про банкрутство
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Теми курсових робіт з дисципліни
- •Список використаної та рекомендованої літератури
8.2.3 Кредит під облік векселів
Кредит під облік векселів (обліковий кредит) – це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред'явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов'язань за ними і сплачуючи пред'явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.
Переваги такого кредиту для підприємства:
гарантія того, що кредити, які надає підприємство своїм контрагентам, можуть бути рефінансовані в банку за вигідною відсотковою ставкою;
у зв'язку з наявністю солідарної відповідальності за векселем банки не вимагають додаткових гарантій від підприємств;
такий кредит поліпшує умови ліквідності суб'єкта господарювання.
Надання облікового кредиту здійснюється на підставі поданої підприємством заяви на дисконтування векселів. Банк ретельно перевіряє репутацію підприємства-векселедавця, а також підприємства-пред'явника векселя. Коли їхній фінансовий стан є задовільним, банк дисконтує векселі, залишаючи за собою право повернути ті векселі, які можуть видаватися підозрілими.
Розмір та термін дії вексельного кредиту залежать від строку пред'явленого векселя. Термін, на який видається вексель, не може перевищувати 90 днів.
Погашення вексельного кредиту здійснюється в день оплати векселя платником (трасантом). Коли трасант неплатоспроможний, відповідальність за зобов'язаннями несе пред'явник векселя та інші особи, що мають солідарну відповідальність за цим векселем.
Усі операції з обліку векселів здійснюються банком на підставі договору, укладеного з підприємством – власником векселя.
Для укладення договору про облік векселів підприємство подає в банк такі документи:
заяву;
оригінали векселів, що пропонуються до дисконтування;
дві ксерокопії кожного векселя (лицьовий та зворотний бік);
реєстр векселів;
баланс і звіт про фінансові результати за останній звітний період;
довідку про операції за основним поточним рахунком пред'явника векселя;
документ, що підтверджує товарний характер векселя.
За позитивного рішення банк та власник векселя укладають договір. Предметом договору є порядок і умови придбання банком прав за векселем через його оплату до настання строку платежу.
Зміст договору:
1. Предмет договору.
2. Права та обов'язки сторін.
3. Порядок розрахунків (зазначення строків переказу банком пред'явнику облікової вартості векселів).
4. Відповідальність сторін (зазначаються штрафні санкції у разі невиконання банком і пред'явником умов договору).
5. Особливі умови (зазначається порядок зміни умов договору, розв'язання суперечок між банком та пред'явником векселя).
6. Термін дії договору.
7. Юридичні адреси та реквізити сторін.
Дисконтуючи вексель у банку, власник векселя робить іменний індосамент на користь банку, вказуючи реквізити індосанта. Передаточний напис здійснюють керівник та головний бухгалтер юридичної особи-індосанта і засвідчують його печаткою.
8.2.4 Кредитно-гарантійні послуги: акцептний кредит
До кредитно-гарантійних послуг, що надаються підприємствам банками, належать:
акцептний кредит;
авальний кредит.
Акцептний кредит – це позичка, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником трати за умови, що підприємство надає в розпорядження банку вексель до строку його оплати.
Особливість акцептного кредиту полягає у тому, що банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплатити вексель у визначений термін. При цьому банк стає першим боржником і з економічного погляду виконує умовне зобов'язання, тобто здійснює оплату векселя лише тоді, коли підприємство не виконає своїх зобов'язань.
Акцептний кредит має короткостроковий характер і використовується для фінансування оборотних засобів підприємства і переважно у сфері зовнішньої торгівлі. Цей кредит дешевший для підприємств порівняно з вексельним, оскільки вони сплачують банку лише комісійні за акцепт векселя.
Порядок акцептного кредитування показано на рис. 8.2.
За настання терміну сплати
Рисунок 8.2 – Структурно-логічна схема акцептного кредитування підприємства
На відміну від дисконтування векселів акцептний кредит надається векселедавцеві (платникові за векселем) – звідси і його інша назва – вексельний – і виступає як гарантійна послуга. У світовій банківській практиці ця операція здійснюється за класичною схемою: кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя, де одержувач коштів указує платника, який повинен акцептувати вексель, тобто дати згоду здійснити платіж. Підприємство виставляє вексель на банк, тобто банк стає трасатом. Банк акцептує вексель з умовою, що до настання строку платежу за векселем підприємство внесе в банк суму, необхідну для його погашення. Позичальник (векселедавець) може використовувати акцептований банком вексель як платіжний засіб для придбання товарів, оплати своїх зобов'язань перед іншими кредиторами та розрахунків з іншим банком.
Дисконтування векселя може бути здійснене в банку, який його акцептував. У цьому разі банк стає не тільки гарантом, а й безпосередньо кредитором підприємства. Оскільки умовою акцептованого кредиту є грошове покриття суми векселя позичальником до настання строку погашення векселя, банки ставлять високі вимоги до надійності підприємств. Якщо підприємство не виконало своїх зобов'язань перед банком-гарантом, банк згідно з вексельним правом виставляє зворотну вимогу до векселедавця з наступним примусовим стягненням боргу з підприємства-позичальника. За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію.
У зв'язку з ненадійним фінансовим станом більшості підприємств в Україні акцептний кредит не набув широкого застосування.