- •Тема 1 основи фінансів підприємств
- •1.1 Сутність і функції фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі держави
- •1.2 Сфери фінансових відносин підприємств
- •1.3 Фінансові ресурси підприємств
- •1.4 Основи організації фінансів підприємств
- •1.5 Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи
- •1.6 Управління фінансами на підприємстві
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 2 організація грошових розрахунків підприємств
- •2.1 Суть і форми здійснення грошових розрахунків
- •2.2 Готівкові розрахунки
- •2.3 Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •2.3.1 Розрахунки платіжними дорученнями
- •2.3.2 Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- •2.3.3 Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •2.3.4 Розрахунки за акредитивами
- •2.3.5 Вексельна форма розрахунків
- •2.3.6 Розрахунки заліку взаємної заборгованості
- •2.3.7 Особливості розрахунків в електронних системах типу «Клієнт-банк»
- •2.4 Платіжна дисципліна в управлінні фінансами
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 3 грошові надходження підприємств
- •3.1 Доходи і грошові надходження підприємств. Класифікація грошових надходжень
- •3.2 Формування валового і чистого доходу
- •3.3 Методи визначення надходжень від виконання господарських та інших операцій
- •3.4 Доходи від операційної діяльності
- •3.5 Ціноутворення на підприємстві
- •3.6 Доходи від фінансових операцій та від іншої звичайної діяльності
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 4 формування, розподіл і використання прибутку
- •4.1 Функції прибутку підприємств. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності
- •4.2 Визначення прибутку підприємства
- •4.2.1 Валовий прибуток підприємства
- •4.2.2 Прибуток від операційної, звичайної та надзвичайної
- •4.3 Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
- •4.4 Визначення прибутковості підприємства
- •4.5 Розподіл і використання прибутку підприємства
- •Література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 5 фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •5.1 Економічна сутність та класифікація основних засобів
- •5.2 Знос і амортизація основних засобів
- •5.3 Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •5.4 Інвестиційна діяльність підприємства та методи її здійснення
- •5.5 Джерела фінансування інвестицій
- •Порядок фінансування інвестицій
- •Джерела фінансування ремонту основних засобів
- •Література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 6 фінансування та організація оборотного капіталу підприємства
- •6.1 Сутність, склад і структура оборотного капіталу підприємства
- •6.2 Джерела формування оборотного капіталу підприємства
- •6.3 Методи обґрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі
- •6.4 Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 7 оподаткування підприємств
- •7.1 Податки в системі фінансових відносин підприємства
- •7.2 Функції, елементи та класифікація податків, які сплачують суб'єкти підприємницької діяльності
- •7.3 Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні
- •7.4 Спрощені системи оподаткування підприємницької діяльності
- •7.5 Вплив системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 8 кредитування підприємств
- •8.1 Види кредитів, що надаються підприємствам
- •8.2 Банківське кредитування підприємств
- •8.2.1 Кредитна лінія
- •8.2.2 Овердрафт
- •8.2.3 Кредит під облік векселів
- •8.2.4 Кредитно-гарантійні послуги: акцептний кредит
- •8.2.5 Кредитно-гарантійні послуги: авальний кредит
- •8.2.6 Факторинг
- •8.3 Порядок кредитування
- •8.4 Отримання відсотків і погашення кредитів
- •8.5 Комерційне кредитування підприємств
- •8.6 Лізингове кредитування
- •8.7 Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 9 фінансове планування на підприємстві
- •9.1 Зміст та задачі фінансового планування
- •9.2 Принципи і методи фінансового планування
- •9.3 Порядок розробки фінансового плану
- •9.4 Оперативне фінансове планування
- •Література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 10 оцінка фінансового стану підприємства
- •10.1 Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки
- •10.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •10.3 Оцінка рентабельності та прибутковості
- •10.4 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •10.5 Оцінка фінансової стійкості та стабільності
- •10.6 Оцінка ділової активності й руху грошових коштів
- •10.7 Оцінка акціонерного капіталу
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тема 11 фінансова санація і банкрутство підприємств
- •11.1 Симптоми і фактори виникнення фінансової кризи на підприємстві
- •11.2 Методи прогнозування банкрутства підприємства
- •11.3 Фінансова санація підприємства та порядок її проведення
- •11.4 Фінансові джерела санації
- •11.5 Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •11.6 Етапи проведення справи про банкрутство
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Теми курсових робіт з дисципліни
- •Список використаної та рекомендованої літератури
8.2.1 Кредитна лінія
Кредитна лінія – це згода банку надавати кредит протягом певного часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми.
Кредитна лінія відкривається, як правило, на рік, але її можна відкрити й на коротший період. Відкрита кредитна лінія дає змогу оплачувати за рахунок кредиту будь-які розрахункові документи, передбачені кредитною угодою. Протягом строку дії кредитної лінії підприємство може будь-коли одержати позичку без додаткових переговорів з банком та інших формальностей. Проте за банком зберігається право відмовити підприємству у видачі чергової частини позички в межах затвердженого ліміту, якщо банк виявить погіршання фінансового стану позичальника. Через це кредитну лінію відкривають підприємствам зі стійким фінансовим становищем та доброю репутацією. На прохання підприємства ліміт кредитування може бути переглянутий.
Розрізняють два види кредитних ліній: сезонну й постійно відновлювальну. Сезонну кредитну лінію відкривають підприємства з сезонним виробництвом або коли є необхідність створення запасів товарів на складі (наприклад, цукровому заводу для формування запасів цукрових буряків або овочевій базі для створення запасів овочів на зиму). Погашення боргу й відсотків здійснюється одноразовим платежем. У разі відкриття сезонної кредитної лінії банк в обов'язковому порядку вимагає від підприємства забезпечення.
Відновлювальну кредитну лінію може бути відкрито підприємству тоді, коли воно постійно відчуває недостачу оборотних коштів для відновлення процесу виробництва в заданому обсязі.
Відновлювальна кредитна лінія надається на термін, який не перевищує одного року. Її особливість полягає у тому, що підприємство, погасивши частину кредиту, може одержати нову суму, але в межах відповідного ліміту і періоду дії кредитної угоди. Забезпечення також обов’язкове.
Нині комерційні банки України відкривають кредитні лінії, як правило, сільськогосподарським підприємствам і підприємствам переробних галузей народного господарства.
8.2.2 Овердрафт
Овердрафт (контокорент) – короткостроковий кредит, що надається банком надійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку (в межах заздалегідь обумовленої суми) через дебетування його рахунку [3].
Для підприємства в комерційному банку може бути відкритий спеціальний позичковий рахунок – контокорент – єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції підприємства. На контокорентному рахунку відображуються, з одного боку, погашення кредиту банку та інші платежі з доручення підприємства, з другого – кошти, які надходять на користь підприємства (виручка від реалізації продукції, наданий кредит та інші надходження). Контокорент – це поєднання позичкового рахунка з поточним, він може мати дебетове та кредитове сальдо.
Банк бере на себе здійснення розрахунків за поточними вимогами і зобов'язаннями підприємства, і з цією метою відкриває йому контокорентний рахунок. Грошові зобов'язання, які має підприємство, можуть часом перевищувати його фінансові можливості. У зв'язку з цим виникає потреба в отриманні контокорентного кредиту.
Якщо підприємство використовує контокорентний кредит без згоди з банком або виходить за встановлені межі кредиту, то цю частину кредиту називають терміном «овердрафт».
При дебетовому сальдо контокорентного рахунка банк за використані ним кошти сплачує підприємству відсотки, як правило, у розмірі ставки на вклади до запитання. При кредитовому сальдо – навпаки, підприємство сплачує банку відсотки в розмірі, передбаченому кредитною угодою.
Відкриваючи контокорентний рахунок підприємству, банк визначає ліміт кредиту, який може бути протягом року переглянутий за згодою сторін. Ліміт кредитування може бути збільшений, якщо підприємство переконає банк у доцільності такого рішення (плановане збільшення обсягів виробництва тощо).
Ліміт кредиту за контокорентним рахунком залежить від розміру необхідного кредиту, можливості підприємства погашати його, щоденного обсягу реалізації продукції, ступеня довіри банку до свого клієнта.
Коли підприємство робить перевитрати за контокорентним рахунком, то банк може:
переглянути ліміт кредиту (за наявності об'єктивних причин);
стягнути штраф;
відмовити в контокорентному кредиті.
Контокорентний кредит може використовуватись для:
фінансування придбання засобів виробництва, готової продукції, виробничих запасів;
подолання тимчасових фінансових труднощів.
Характерні особливості контокорентного кредиту:
визначення ліміту кредитування;
можливість скасування кредитної угоди будь-коли.
Однак контокорентний кредит має й певні переваги для підприємства-позичальника:
відсотки за кредит нараховуються лише за фактичні дні користування;
кредитними коштами підприємство може скористатися будь-коли без укладення додаткової кредитної угоди.
Використання контокорентного кредиту пов'язане з більшими витратами для підприємства. Відсотки за користування позичкою за контокорентним рахунком є найвищими у банківській практиці.