62. Інститут амністії та помилування в різних правових системах.

Амністія - це вид звільнення від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується стосовно індивідуально невизначеної певної категорії осіб і полягає у їх повному (повна амністія) або частковому (часткова амністія) звільненні від кримінальної відповідальності чи від покарання або в заміні покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. Амністія поширюється на категорію осіб (загальна амністія – поширюється на певну категорію осіб – наприклад,жінки з неповнолітніми дітьми, чоловіки старші 60 років, інваліди 1 та 2 групи та ін.) і на окремих осіб (приватна амністія або помилування). Правові наслідки амністіі: 1) звільнення від крим відповідальності 2) звільнення від покарання 3) скорочення призначеного покарання 4) заміна більш м’яким 5) звільнення від додаткового покараня 6) зняття судимості.

Ознаки амністії: 1) має нормативний характер (поширюється на індивідуально невизначене коло осіб і злочинів) 2) ініціативу має держ орган 3) акти амністії мають загальнообов’язковий характер для правохоронних органів 4) акт амністії створює нормативну основу для звільнення особи. Амністія –це змішаний вид звільнення – від відповідальності і покарання на будь-якій стадії крим процесу. Найчастіше акти амністіі приймаються у зв’язку з визначними подіями в житті держави. В Росії призначення амністії це прерогатива Держ Думи, в США конресу США. В країнах Зх Європи та Сша застосовується стосовно нелегальних емігрантів.

В України згідно з Законом про Амністію 2007:рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально. В Украъні не допускається застосування амністії:

а) до особливо небезпечних рецидивістів;

б) до осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено

на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;

в) до осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення

тяжких злочинів;

г) до осіб, яких засуджено за особливо небезпечні злочини

проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих

обставинах;

д) до осіб, яких засуджено за вчинення тяжкого злочину, крім

зазначених у пункті "г" цієї статті

Помилування стосується індивідуально визначеної особи. Акт помилування на відміну від акта амністії не має нормативного характеру і є актом застосування прва. Правові наслідки: 1) звільнення від подальшого відбуття покарання 2) скорочення чи пом’якшення покарання 3) зняття судимості. Для помилування не існує обмежень щодо категорії злочину, особистості та розміру покарання. Засуджений у письмовій формі звертається з проханням до Президена, (в Англії королева).. Але межі дії акта голови держави – є відмінними в різних країнах. В Англії при помилуванні засуджений звільняється від кримінального покарання, але не від цивільної відповідальності. В США Президент має право застосовувати помилування (повне і умовне) не лише до засудженого, а й до звинуваченого і підсудного до набрання вироком суду законної сили. В Росії помилування стосується лише засуджених.