7.Дія кримінально-правової норми в часі за правом України, Франції, рф, Англії, сша.

Україна.Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК). Чинним визнається закон, що вже набрав сили. У зв'язку з цим принципового значення набувають питання про час прийняття, оприлюднення, набрання законом чинності та про час припинення його чинності. Встановлення цих меж є важливим для вирішення питань, що можуть виникнути при зіткненні (колізії) законів у зв'язку з їх застосуванням до конкретного суспільне небезпечного діяння, коли, наприклад, під час вчинення такого діяння діяв один закон про кримінальну відповідальність, а під час розгляду справи в суді діє вже інший. Оприлюднення закону - самостійна стадія процесу набрання законом чинності. Воно має велике юридичне значення і полягає у доведенні до відома громадян і державних органів від імені Президента України повного і точного тексту закону державною мовою шляхом його опублікування в офіційному друкованому виданні. Питання про час набрання законом чинності врегульовано в ч. 1 ст. 4 КК: «Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування». Це положення включено в КК відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України. На підставі цього можливі три строки набрання новим законом чинності:

1) після десяти днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо законом не визначено строк набрання ним чинності, але не раніше дня його опублікування. При розрахунку десяти днів за підставу береться час опублікування закону. Сам день опублікування закону до числа десяти днів не входить. Тому, якщо закон був опублікований, наприклад, 1 вересня, то він набирає чинності з нуля годин 12 вересня;

2) з дня його опублікування в офіційному виданні.

3) з того строку, який у ньому зазначений.

Для правильного застосування закону про кримінальну відповідальність нерідко вирішальне значення має визначення часу вчинення злочину. Це залежить багато в чому від характеру вчиненого злочину, його специфіки. Приміром, залежно від особливостей здійснення злочинних дій та їх розміру у часі розрізняють продовжувані та такі, що тривають злочини. Часом вчинення злочину, що триває, вважається час вчинення дії або бездіяльності, з якої починається так званий «злочинний стан» особи (залишення в небезпеці, втеча з місць позбавлення волі, зберігання зброї тощо). Часом вчинення продовжуваного злочину вважається час вчинення останньої дії з числа кількох тотожних діянь, об'єднаних єдиним наміром, які лише у сукупності становлять єдину «дію» (наприклад, крадіжка останньої деталі комп'ютера, який викрадається по частинах). Часом вчинення злочину у співучасті вважається час виконання суспільно небезпечного діяння виконавцем.

Франція. КК Франції закріпив принцип, згідно з яким застосовується закон часу здійснення злочину. Разом з тим КК допускає, як виняток , застосування "менш суворих" положень нового закону до діянь, зроблених до введення в дію таких положень. Однак обертає на себе увага та обставина, що КК вважає за необхідне умовою додання зворотної сили більш м'якому карному закону відсутність вироку, що вступив в законну силу по розглянутій справі. Отже, наявність такого вироку виключає перегляд справи навіть тоді, коли новий закон, приміром , усуває злочинність діяння. Діючий КК Франції говорить і про безпосереднє застосування нового закону до діянь, зроблених до його введення в дію. КК 1992 р. вважає принципом застосування до злочинного діяння того карного закону, який діяв на момент здійснення злочинного акту.

РФ. Стаття 9. Чинність карного закону в часі. 1) Злочинність і караність діяння визначаються карним законом, що діяли під час здійснення цього діяння. 2) Часом здійснення злочину зізнається час здійснення суспільно небезпечної дії (бездіяльності) незалежно від часу настання наслідків. Зворотня дія Закону:

1. Карний закон, що усуває злочинність діяння, що зм'якшує покарання або іншим способом поліпшуючий положення особи, що зробив злочин, має зворотну силу, тобто поширюється на осіб, що зробили відповідні діяння до вступу такого закону в силу, у тому числі на осіб, що відбувають покарання або, що відбули покарання, але, що мають судимість. Карний закон, що встановлює злочинність діяння, що підсилює покарання або іншим способом, що погіршує положення особи, зворотної сили не має.

США. Статьи закона не только составляют для судьи правила, по которым он должен исполнять карательную власть, но он вместе с тем заключают в себе повеление или запрещение, имеющие обязательную силу для всех подданных государства. Если б закон был только правилом для судьи, судья должен бы был применять его ко всяким поступкам, несмотря на то, когда они совершены. Но закон вместе с тем есть публичное запрещение, которое может быть нарушено только тогда, когда оно существовало во время совершения противозаконного деяния. Обязательная сила закона начинается со времени обнародования его, и сохраняется пока закон не будет отменен. Обыкновенно законодатель объявляет день публикации закона как время, с которого начинается его обязательная сила. Деяние может быть наказано, насколько оно нарушает закон, существующий во время его совершения; и тогда оно влечет за собою наказание, этим законом определенное.