- •Українська мова за професійним спрямуванням
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18 г - 94 від 10.01.09)
- •Isbn 978-611-01-0031-1
- •Розділ I українська мова в житті суспільства
- •Стислі відомості з історії письма
- •Мовний етикет української науки
- •§ 1. Стислі відомості з історії письма
- •§ 2. Мова і суспільство
- •§ 3. Мова як знакова система
- •§ 4. Функції мови
- •§ 5. Усне і писемне мовлення
- •§ 6. Державний статус української мови
- •§ 7. Про походження української мови
- •§ 8. Сучасна українська літературна мова
- •§ 9. Мовна норма
- •§ 10. Українська мова серед інших мов світу
- •§ 11. Культура мовлення. Мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів та спеціалістів.
- •§ 12. Мовний етикет української науки
- •§ 13. Дещо про протокол та етикет
- •У чому ж полягають особливості ведення переговорів із закордонними партнерами?
- •Що потрібно знати бізнесменам, підприємцям, менеджерам різних рівнів про організацію прийомів?
- •Які ж існують види прийомів і які їх правила проведення?
- •Близький та Середній Схід (Алжир, Єгипет, Йорданія, Ірак, Іран, Лівія, Саудівська Аравія)
- •Німеччина
- •§ 14 Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
- •§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми
- •§ 16. Лексика української мови
- •§ 17. Словники в Україні
- •§ 18. Основні типи словників
- •Список рекомендованої літератури до II розділу
- •§ 20. Основні стилі української мови
- •§ 21. Публіцистичний стиль
- •§ 22. Художній стиль
- •§ 23. Науковий стиль
- •Роль амортизаційного фонду у відтворювальному процесі перехідної економіки україни
- •Наведемо приклад тексту науково-популярного підстилю. Маркетинг і менеджмент
- •§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
- •Розділ IV текст. Найтиповіші наукові тексти
- •§ 25. Поняття про текст
- •§ 26. Текст як форма існування наукового
- •§ 27. Тези
- •Пам'ятка Як складати тези статті
- •§ 28. Конспект
- •§ 29. Анотація
- •§ 30. Доповідь
- •§ 31. Реферат
- •§ 32. Загальні відомості про курсову та дипломну роботи
- •Курсова робота Розрахунок виробничих площ тепличного господарства для вирощування квітково-декоративних культур
- •§ 33. Правила опису використаної літератури
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті1
- •§ 34. Стаття
- •§ 35. Рецензія
- •Мовний етикет української науки.
- •Список рекомендованої літератури до III - IV розділів
- •§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
- •§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового
- •§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового
- •§ 39. Ділова розмова по телефону
- •§ 40. Ділова доповідь.
- •Список рекомендованої літератури до V розділу
- •Розділ VI писемна форма офіційно- ділового стилю. Документи, їх різновиди
- •§ 41. Що таке документ?
- •§ 42. Класифікація документів
- •§ 43. Реквізити документів
- •1 Перелік реквізитів подано за гост 6.38—90.
- •§ 44. Вимоги до тексту документа і його оформлення. Мова документів
- •§ 45. Документи, їх різновиди
- •§ 46. Заява
- •§ 47. Пропозиція
- •§ 48. Резюме
- •§ 49. Особовий листок з обліку кадрів
- •§ 51. Запрошення
- •З а п р о ш е н н я Шановна Алло Володимирівно!
- •Запрошення
- •§ 52. Оголошення
- •§ 53. Доповідна записка
- •§ 54. Пояснювальна записка
- •§ 55. План
- •§ 57. Телеграма
- •§ 58. Адреса
- •Наприклад:
- •Запитання і завдання для самоконтролю. Дайте відповіді на тестові завдання (тема «Довідково-інформаційні документи»)
- •§ 59. Листування
- •§ 60. Приватне та офіційне листування
- •Службове листування
- •§ 61. Особливості розвитку сучасного ділового листування
- •§ 62. Уніфікація службових листів
- •§ 63. Про правила листування
- •§ 64. Класифікація службових листів. Їх реквізити. Поради щодо укладання службових листів
- •§ 65. Особливості оформлення листів різних видів. Лист-прохання
- •Супровідний лист
- •03004, М. Київ-4, вул. Велика Васильківська, 13, тел. 224-90-76
- •Прочитайте текст.
- •Завдання для контролю знань Дайте відповіді на тестові завдання (тема «Листування»).
- •Список рекомендованої літератури до теми «Листування»
- •§ 66. Протокол
- •Протокол № 12
- •Протокол № 14
- •Протокол № 4
- •Протокол № 33
- •Протокол № 9
- •§ 67. Витяг із протоколу
- •Витяг із протоколу №3
- •11.06.09 № 21 Проведення клінічного огляду бугаїв-плідників
- •§ 69. Доручення
- •2. Вартість продукції і послуг та умови розрахунків
- •4.3. Зміни, доповнення і додатки до даного контракту мають силу в тому випадку, коли вони погоджені та підписані обома сторонами.
- •§ 77. Положення
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання кафедри
- •3. Структура і управління
- •4. Функції кафедри
- •5. Взаємовідносини з іншими підрозділами
- •6. Відповідальність
- •2. Завдання навчальної лабораторії
- •3. Структура і управління
- •5. Взаємовідносини з іншими підрозділами
- •6. Відповідальність
- •Методичні матеріали для самостійної роботи
- •Механізм перерозподілу обсягів аудиторних занять та самостійної роботи студентів
- •§ 78. Інструкція
- •§ 79. Правила
- •§ 80. Статут
- •1. Загальні положення
- •§ 81. Вказівка
- •Вказівка
- •§ 82. Наказ
- •2.Іванову Тамару Федорівну з 15 лютого 2009 р. Касиром бухгалтерії з тримісячним строком випробування з місячним окладом 945 грн.
- •§ 83. Постанова
- •§ 84. Розпорядження
- •§ 85. Ухвала
- •Реклама § 86. Реклама
- •§ 87. Різновиди реклам
- •§ 88. Мова реклами
- •§ 1. Звуки і букви. Український алфавіт
- •§ 2. Ненаголошені голосні [е], [и], [о]
- •§ 3. Апостроф
- •§ 4. Чергування голосних
- •§ 5. Чергування приголосних
- •§ 6. Сполучення літер йо, ьо
- •§ 7. Подвоєння та подовження приголосних
- •§ 8. Спрощення в групах приголосних
- •§ 9. Написання префіксів
- •§ 10. Орфографічні правила переносу
- •§ 11. Правопис слів іншомовного походження Подвоєні й неподвоєні приголосні
- •Апостроф
- •М'який знак
- •1) Перед я, ї, є, ї, йо: адью, конферансьє, монпансьє, ательє, мі- льярд, бульйон, каньйон; в'єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;
- •§ 12. Велика літера у власних назвах
- •Національний (у,у)ніверситет (б,б)іоресурсів і (п,п)риродокористування (у,у)країни і (г,г)олосієве
- •Символи України
- •§ 13. Друга відміна іменників
- •§ 14. Ступені порівняння якісних прикметників
- •§ 15. Відмінювання числівників
- •3. Числівники три, чотири відмінюються за зразком:
- •§ 16. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 17. Правопис часток
- •§ 18. Написання складних і складноскорочених слів
- •§ 19. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях
- •§ 20. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •§ 21. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •6. (Якби ...), [...].
- •§ 22. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Українська мова за професійним спрямуванням
§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
Зародки ділового стилю, деякі його елементи дослідники виявили ще в пам'ятках періоду Київської Русі. Цікавими з цього погляду є пам'ятки «Руська Правда», «Повість минулих літ», уривки з яких виявляють свою наближеність до ділового письма. Ця наближеність відчувається і в переліку племен, якими володів Олег (під 885 роком), і в переліку племен, узятих у полон Ігорем (під 944 роком), і в описі оброків, даней, ловищ, погостів, установлених Ольгою.
Точне фіксування ділянок, предметів, майна - рухомого і нерухомого, географічних пунктів - складає визначальну рису актової писемності.
У XIV ст., зазначає М. М. Пещак, виникли грамоти «як документи спеціального жанру, що відрізняються від інших писемних пам'яток свого часу суспільним призначенням і умовами створення... Текст грамоти складався прилюдно. Писар виїжджав на місце події або ж зацікавлені особи приходили до того, хто видавав чи писав грамоту... Зміст грамоти, очевидно, спочатку детально обговорювався, текст формулювався усно, і тільки після цього писався документ. Складання тексту грамот відбувалося колективно»1.
Учені вказують, що поряд із терміном грамота використовувався і термін лист, але перший термін вживався частіше. За юридичним
'М. М. Пещак Стиль ділових документів XIV ст. - К.: Наукова думка, 1979. - С. 3.
призначенням відомо понад 30 різновидів грамот: дарчі, договірні, уставні, мирні, роздільні, купчі, митні, вотчинні, пільгові, праві, присяжні, поручні, позивні, охоронні, вкладні та ін.1
Дарчими («жалованными») грамотами державні особи за хорошу службу оформляли передачу своїм підданим сіл, грошей та майна з відповідними правами й обов'язками. Купчі й продажні грамоти засвідчували купівлю чи продаж в основному нерухомого майна. Дві назви закріпилися тому, що при купівлі-продажу могли давати грамоту обидві сторони. Заставні грамоти оформляли позички грошей під певне нерухоме майно. Роздільні грамоти видавалися офіційними особами у випадках різних непорозумінь між сусідами при користуванні суміжними землями, лісами, урочищами і т. п. Підтвердні грамоти забезпечували право успадкування дітьми майна батьків. Присяжні грамоти засвідчували присягу місцевих князів бути вірними слугами великого князя литовського або короля польського. Поручні грамоти давалися родичами або близькими людьми того, хто втратив довір'я у великого князя чи короля польського. Договірні грамоти, або угоди, укладалися між двома чи більше князівствами після закінчення воєнних дій. У XIV ст. відомі і привілеї, адресантом яких у Литві був великий князь, а в Польщі - король. У документах часто формулювалися певні правові відносини між групами людей, інколи привілеями називали купчі грамоти. Зустрічаються серед пам'яток цього часу і грамоти у вигляді доповідної записки. До грамот зараховуються ярлик татарського хана Тохтамиша, напис на дзвоні та інші записки.
Цікавим є той факт, що у деяких різновидах грамот у кінці тексту наявні характерні заклинання типу а кто отниметь ... судится со мною передъ богомъ або ж на сем на всем мы ... цъловали крестъ. Учені підкреслюють, що дотримання присяги, вірність сюзерену вважалися доброчесністю давньоруських рицарів-дружинників. Обман засуджувався кодексом феодальної честі.
Грамоти як документи відомі аж до кінця XVIII ст. Велику роль у формуванні офіційно-ділового стилю відіграли універсали, грамоти, листи гетьманської та полковницьких канцелярій середини XVIII ст.
'Див.: Ясинский Н. Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства. К., 1889. — С. 9; Ыасигек J. К de}anam cesko-ucrajinskych vztahй 2 рої. '4 а І рої. '5 stolet^— Slovanske historicke studie, 1960, 3, s. 127—184.
«Обстеження ділової мови (договірних грамот, купчих, закладних, дарчих та ін. паперів), мови дипломатичних документів, зокрема канцелярії Богдана Хмельницького, свідчить про вироблення певних трафаретів - зачинів і завершень (так званих клаузул), а також про комбінацію формул у викладі»1.
З ХVШ ст. під впливом російського справочинства провідним розпорядчим документом стає указ. Поширеними є і такі директивно- розпорядчі документи, як «универсалъ», «листъ», «ордєрь», «інструкція», «резолюція», «приказь».
Наказ як розпорядчий документ з'являється у побуті, а згодом і в суспільно-політичній сфері (пор. «приказы» Ханенка в економії і «приказы» Київського магістрату). У цьому ж столітті з'являється і розвивається процесуально-юридична, канцелярська документація2.
Вчені вказують, що паростки офіційно-ділового стилю закладалися в українській літературній мові ХІХ - поч. ХХ ст.
У працях 50-60-х років ХХ ст. цей стиль називають офіціально- документальним із різновидами: стиль указів, офіціальних розпоряджень або наказів, законодавчих документів3, або ділова мова [Курс історії.., 1961: 386].
В українському мовознавстві 60-х років створюється ряд посібників та підручників, орієнтованих на побудову курсу стилістики національної мови. Це праці А.П.Коваль «Практична стилістика сучасної української мови» (К, 1960), І.Г.Чередниченка «Нариси з загальної стилістики сучасної української мови» (К., 1962).
У цей період словник ділової людини насичений словами: парторг, профорг, плановик, фінагент, культфонд, плановість, норматив, отоварити, рознарядка, прогресивка, громадська приймальна, партійний працівник, начфін, неліквідний, народний засідатель та ін. Ці слова належали до «єдиного російсько-українського фонду
лексики»4
'Див. кн.: Лаппо-Данилевский А. С. Очерк русской дипломатии частных архивов: Арх. курсы. Лекции, читанные в '9'8 г. ПГ., т. 3, '920. — С. '39; Орешников А.С. О применении формализации к описанию деловых текстов //Источниковедение и история русского языка. — М., '964. — С. '5' та ін..
2Ділова документація ГетьманщиниXVIIIст. — К.: Наукова думка, '993. — 392 с.
Див.: Курс історії української літературної мови / За ред. акад. І.К.Білодіда. — К.,'958. - 595 с.; T.II (радянський період). - К., '96'. - 4'6 с.
4Ільєнко В.В. Формування єдиного фонду нової лексики в мовах російської та української соціалістичних націй //Лінгвістичний семінарій. — Дніпропетровськ, '964. Українська мова за професійним спрямуванням 231
Як терміни усталюються назви посадових осіб типу виконуючий обов'язки, керуючий трестом, завідуючий кабінетом.
Д.Х.Баранник стверджує, що серед усних монологів чітко виділяються:
виробничо-службовий (звучить на зборах виробничих колективів (промислових і сільськогосподарських), галузевих нарадах, на засіданнях тощо);
дипломатичний (як усний монологічний тип звернення виявляється у вітальних промовах українською мовою на зустрічах представників зарубіжних країн, у проголошенні тостів на офіційних урядових зустрічах тощо)1.
Учені вказують, що засмічення літературної мови штампами, трафаретними висловлюваннями, як і надмірне калькування (міро- приємство, виключно, випливає висновок, прийняти участь), були пов'язані з «неправильним розумінням зв'язків між українською та російською мовами» (У.Г. Чередниченко).
Зазначимо, що у науковій літературі 60-х років категорично заперечується право на функціонування в українській мові русизмів: любий (нормативне будь-який), підписка (нормативне передплата), заключити договір (нормативне укласти угоду), навчатися чого (а не ...чому) та ін.
Отже, період 50-60-х років характеризується:
стандартизацією офіційно-ділової мови;
відходом від публіцистичної тональності (цим вирізняються документи 20-30-х років), тобто окнижненням лексико-граматичних засобів ділового мовлення;
у часи «хрущовської відлиги» були зроблені часткові і формальні спроби українізувати сферу ділового спілкування, а отже адміністративно-канцелярський різновид офіційної української мови не мав широкого суспільного застосування.
У 70-х роках уперше визначено основну комунікативну функцію офіційно-ділового стилю як настановчо-інформативну і подано основні ознаки ділової сфери комунікації:
'Див: Баранник Д.Х. Функціональні типи усного мовлення //Лінгвістичний семінарій. — Дніпропетровськ, '964. — С. 23—24; Баранник Д.Х. Розвиток стильових різновидів українського усного монологічного мовлення в радянську епоху // Велика Жовтнева соціалістична революція і культура слов'янських народів: Тези доп. 7-ї української славістичної конференції. — Дніпропетровськ, '966. — С. 220—222.
однозначність, точність, логічна завершеність висловлювання, що досягається вживанням дієприслівникових, дієприкметникових та інфінітивних зворотів;
перевага складних довгих речень, однотипних синтаксичних конструкцій; нанизування однорідних членів речення;
консервативність (наявні штампи, кліше, "професійні ідіоми"), що сприяє однаковому розумінню і тлумаченню документа;
відсутність образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій; синонімічних термінів;
усталеність і однотипність форм певного документа, що дозволяє стандартизувати його виготовлення;
активне функціонування книжних елементів1 вживання низки запозичень, особливо у дипломатичній сфері (затвердження - ратифікація), (вірний - автентичний), (розривання - денонсація).
У 80-і роки вченими в офіційно-діловому стилі виділено три жанри: дипломатичний, законодавчий, адміністративно-канцелярський, наголошено на поєднанні в діловому мовленні таких функцій, як: комунікативно-інформаційної (основної для оголошень, автобіографій, посвідчень, накладних, довідок, актів та ін.), нормативно- регулювальної (діє в законах, наказах, розпорядженнях, меморандумах тощо) та функції спілкування (характерна для договорів, доручень, протоколів, квитанцій, резолюцій, угод та ін.) До стильових ознак відносено: абстрактно-узагальнений та вольовий виклади, максимальна конкретизація матеріалу, що вирізняє офіційно- ділову мову від наукової та художньої (Марахова А.Ф.: 1981).
Після проголошення незалежності України, надання українській мові статусу державної (українською мовою ведеться навчання в освітніх закладах, у виробництві, документуванні), активно розвиваються всі жанри офіційно-ділового стилю.
Науковими працями засвідчено, що в офіційно-діловому мовленні мало власних одиниць, до цієї складної композиційної системи входять ті ж одиниці мови, що використовуються й у інших стилях літературної мови. Тому показники стилістичної норми визначаються ступенем вживаності і закріпленістю за даним стилем певних одиниць мови.
'Перебийніс В.С. Характеристика функціональних стилів// Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За редакцією І.К.Білодіда. — К.: Наукова думка, '973; Коваль А.П. Культура ділового мовлення. — К.: Вища школа, '982. — 288 с.