![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Українська мова за професійним спрямуванням
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18 г - 94 від 10.01.09)
- •Isbn 978-611-01-0031-1
- •Розділ I українська мова в житті суспільства
- •Стислі відомості з історії письма
- •Мовний етикет української науки
- •§ 1. Стислі відомості з історії письма
- •§ 2. Мова і суспільство
- •§ 3. Мова як знакова система
- •§ 4. Функції мови
- •§ 5. Усне і писемне мовлення
- •§ 6. Державний статус української мови
- •§ 7. Про походження української мови
- •§ 8. Сучасна українська літературна мова
- •§ 9. Мовна норма
- •§ 10. Українська мова серед інших мов світу
- •§ 11. Культура мовлення. Мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів та спеціалістів.
- •§ 12. Мовний етикет української науки
- •§ 13. Дещо про протокол та етикет
- •У чому ж полягають особливості ведення переговорів із закордонними партнерами?
- •Що потрібно знати бізнесменам, підприємцям, менеджерам різних рівнів про організацію прийомів?
- •Які ж існують види прийомів і які їх правила проведення?
- •Близький та Середній Схід (Алжир, Єгипет, Йорданія, Ірак, Іран, Лівія, Саудівська Аравія)
- •Німеччина
- •§ 14 Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
- •§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми
- •§ 16. Лексика української мови
- •§ 17. Словники в Україні
- •§ 18. Основні типи словників
- •Список рекомендованої літератури до II розділу
- •§ 20. Основні стилі української мови
- •§ 21. Публіцистичний стиль
- •§ 22. Художній стиль
- •§ 23. Науковий стиль
- •Роль амортизаційного фонду у відтворювальному процесі перехідної економіки україни
- •Наведемо приклад тексту науково-популярного підстилю. Маркетинг і менеджмент
- •§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
- •Розділ IV текст. Найтиповіші наукові тексти
- •§ 25. Поняття про текст
- •§ 26. Текст як форма існування наукового
- •§ 27. Тези
- •Пам'ятка Як складати тези статті
- •§ 28. Конспект
- •§ 29. Анотація
- •§ 30. Доповідь
- •§ 31. Реферат
- •§ 32. Загальні відомості про курсову та дипломну роботи
- •Курсова робота Розрахунок виробничих площ тепличного господарства для вирощування квітково-декоративних культур
- •§ 33. Правила опису використаної літератури
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті1
- •§ 34. Стаття
- •§ 35. Рецензія
- •Мовний етикет української науки.
- •Список рекомендованої літератури до III - IV розділів
- •§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
- •§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового
- •§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового
- •§ 39. Ділова розмова по телефону
- •§ 40. Ділова доповідь.
- •Список рекомендованої літератури до V розділу
- •Розділ VI писемна форма офіційно- ділового стилю. Документи, їх різновиди
- •§ 41. Що таке документ?
- •§ 42. Класифікація документів
- •§ 43. Реквізити документів
- •1 Перелік реквізитів подано за гост 6.38—90.
- •§ 44. Вимоги до тексту документа і його оформлення. Мова документів
- •§ 45. Документи, їх різновиди
- •§ 46. Заява
- •§ 47. Пропозиція
- •§ 48. Резюме
- •§ 49. Особовий листок з обліку кадрів
- •§ 51. Запрошення
- •З а п р о ш е н н я Шановна Алло Володимирівно!
- •Запрошення
- •§ 52. Оголошення
- •§ 53. Доповідна записка
- •§ 54. Пояснювальна записка
- •§ 55. План
- •§ 57. Телеграма
- •§ 58. Адреса
- •Наприклад:
- •Запитання і завдання для самоконтролю. Дайте відповіді на тестові завдання (тема «Довідково-інформаційні документи»)
- •§ 59. Листування
- •§ 60. Приватне та офіційне листування
- •Службове листування
- •§ 61. Особливості розвитку сучасного ділового листування
- •§ 62. Уніфікація службових листів
- •§ 63. Про правила листування
- •§ 64. Класифікація службових листів. Їх реквізити. Поради щодо укладання службових листів
- •§ 65. Особливості оформлення листів різних видів. Лист-прохання
- •Супровідний лист
- •03004, М. Київ-4, вул. Велика Васильківська, 13, тел. 224-90-76
- •Прочитайте текст.
- •Завдання для контролю знань Дайте відповіді на тестові завдання (тема «Листування»).
- •Список рекомендованої літератури до теми «Листування»
- •§ 66. Протокол
- •Протокол № 12
- •Протокол № 14
- •Протокол № 4
- •Протокол № 33
- •Протокол № 9
- •§ 67. Витяг із протоколу
- •Витяг із протоколу №3
- •11.06.09 № 21 Проведення клінічного огляду бугаїв-плідників
- •§ 69. Доручення
- •2. Вартість продукції і послуг та умови розрахунків
- •4.3. Зміни, доповнення і додатки до даного контракту мають силу в тому випадку, коли вони погоджені та підписані обома сторонами.
- •§ 77. Положення
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання кафедри
- •3. Структура і управління
- •4. Функції кафедри
- •5. Взаємовідносини з іншими підрозділами
- •6. Відповідальність
- •2. Завдання навчальної лабораторії
- •3. Структура і управління
- •5. Взаємовідносини з іншими підрозділами
- •6. Відповідальність
- •Методичні матеріали для самостійної роботи
- •Механізм перерозподілу обсягів аудиторних занять та самостійної роботи студентів
- •§ 78. Інструкція
- •§ 79. Правила
- •§ 80. Статут
- •1. Загальні положення
- •§ 81. Вказівка
- •Вказівка
- •§ 82. Наказ
- •2.Іванову Тамару Федорівну з 15 лютого 2009 р. Касиром бухгалтерії з тримісячним строком випробування з місячним окладом 945 грн.
- •§ 83. Постанова
- •§ 84. Розпорядження
- •§ 85. Ухвала
- •Реклама § 86. Реклама
- •§ 87. Різновиди реклам
- •§ 88. Мова реклами
- •§ 1. Звуки і букви. Український алфавіт
- •§ 2. Ненаголошені голосні [е], [и], [о]
- •§ 3. Апостроф
- •§ 4. Чергування голосних
- •§ 5. Чергування приголосних
- •§ 6. Сполучення літер йо, ьо
- •§ 7. Подвоєння та подовження приголосних
- •§ 8. Спрощення в групах приголосних
- •§ 9. Написання префіксів
- •§ 10. Орфографічні правила переносу
- •§ 11. Правопис слів іншомовного походження Подвоєні й неподвоєні приголосні
- •Апостроф
- •М'який знак
- •1) Перед я, ї, є, ї, йо: адью, конферансьє, монпансьє, ательє, мі- льярд, бульйон, каньйон; в'єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;
- •§ 12. Велика літера у власних назвах
- •Національний (у,у)ніверситет (б,б)іоресурсів і (п,п)риродокористування (у,у)країни і (г,г)олосієве
- •Символи України
- •§ 13. Друга відміна іменників
- •§ 14. Ступені порівняння якісних прикметників
- •§ 15. Відмінювання числівників
- •3. Числівники три, чотири відмінюються за зразком:
- •§ 16. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 17. Правопис часток
- •§ 18. Написання складних і складноскорочених слів
- •§ 19. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях
- •§ 20. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •§ 21. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •6. (Якби ...), [...].
- •§ 22. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Українська мова за професійним спрямуванням
§ 14 Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
Кожна мова, і українська зокрема, складається зі слів. Усі слова української мови становлять її лексику (від гр. lexicдs - той, що відноситься до слова). Зазначимо, що терміном «лексика» називають: а) певні шари слів (нейтральна, книжна); б) групи слів (сільськогосподарська, професійна); в) словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика «Енеїди» І. П. Котляревського, лексика Т. Г. Шевченка).
Наука, об'єктом вивчення якої є словниковий склад мови, називається лексикологією.
З лексикологією тісно пов'язані інші розділи мовознавства, що вивчають слово. Це такі науки, як семасіологія (вивчає значення, внутрішній зміст мовних одиниць), етимологія (наука, що вивчає походження слів), фразеологія (наука, що досліджує лексико- семантичну сполучуваність слів, стійкі мовні звороти), лексикографія (наука, що вивчає наукові основи створення словників різного типу).
Однією з найважливіших одиниць мови є слово (у лексикології слово називають лексемою). Усі інші одиниці тією чи іншою мірою пов'язані з ним. Мовні звуки, морфеми (корінь, основа, префікс, суфікс) можуть існувати і виявляти себе лише у слові. Зі слів складаються словосполучення і речення. За допомогою них ми можемо формулювати свої думки, обмінюватися інформацією з іншими.
Слово (лексема) - основна мовна одиниця, яка служить для найменування предметів, явищ, дій, ознак тощо. Усі слова за значенням поділяються на дві групи:
Самостійні (повнозначні) слова |
Службові (неповнозначні слова) слова |
Іменник (земля, надія, сонце, курча) прикметник (блакитний, сонячний) займенник (я, мій, себе, ніхто, всякий) числівник (п'ять, сто, вісімдесятий) прислівник (весело, далеко, увечері) дієслово (орати, укріплювати, спати) Їх ознаки:
|
Прийменник (в, на, біля, з-за, посеред) сполучник (і, й, та, а, але, що, який) частка (б, би, авжеж, чи, хіба, мов, хай, тільки, ось, ні, ані, не, ото, аж) їх ознаки:
|
Слово має пряме й переносне значення, первинне і вторинні
значення.
Пряме значення є суттю реального, лексичного значення. Це значення найчастіше і є первинним.
Переносне значення виникає на основі перенесення одних явищ, найменувань, ознак, дій на інші. Так утворюється багатозначність слів. Переносні, тобто вторинні значення слова обов'язково пов'язані з первинними, але мовці їх ніколи не змішують. Використовуючи слово в переносному значенні, кожен мовець намагається надати своєму мовленню образності.
Полісемія (від гр. роїи - багато і sema - знак), або багатозначність - це властивість слова вживатися у різних значеннях.
Українська мова налічує багато слів полісемічних, тобто багатозначних. «Словник української мови в 11-ти тт. « (1970-1980) подає правопис і тлумачення значень 134 058 слів. Серед них такі слова, як: земля має 6 значень; насідати - 10 значень; сіяти - 8; добрий - 9; розбирати - 11 значень.
Багатозначність можна проілюструвати на прикладі слова земля.
Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. І сонечко серед неба Опинилось - стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевченко).
Верхній шар земної кори. Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю і лежали на ній (Довженко).
Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. Той хліб, що їли люди, був випечений з усякої всячини: там була й полова з остюками, і земля з куколем та горошком (Мирний).
Суша (на відміну від водяного простору). Вгору піднісшись на хвилі високій, Глянув він пильно, і от - недалеко вже землю побачив (Гомер).
Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин. Оце піду, нападу на свого Омелька - нехай продає воли, землю й хату, бо далі не видержу (Нечуй-Левицький).
Країна, край, держава. Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає (Котляревський).
Однозначні слова
Є в українській мові слова, які є однозначними, серед них:
а) спеціальні наукові терміни: займенник, закінчення, додаток, бронхіт, астма, шестірня, бузок, береза. Але і серед термінів є багатозначні слова, наприклад: корінь (корінь слова - термін у мовознавстві, корінь рослини - у ботаніці, корінь квадратний - у математиці). Але, зазначимо, що в певній науці слово корінь має лише одне значення;
б) власні назви: Київ, Миколаїв, Одеса, Південний Буг (річка), Італія, Україна, Карпати.
Часто у багатозначних словах одне з його значень є прямим, а інші - переносними (непрямими). Наприклад, слово звір має такі значення:
Звір 1. Дика, звичайно, хижа, тварина. Ведмідь - страшний, великий звір.
2. Перен. Про дуже люту, жорстоку людину. - А вони (німці) тоді зайшли та півсела й спалили. Та дівчат до себе погнали. - От звірі! (Довженко).
Переносне значення слова є джерелом полісемії. Але переносне значення слова потрібно відрізняти від його переносного вживання слова.
Переносне значення - це одне із значень полісемантичного слова. Воно співвідносне з головним і з'явилося внаслідок перенесення найменування, яке покладене в його основу. Це значення зафіксоване в словниках.
Переносне вживання за
своїм змістом індивідуальне, використовується лише в певному контексті і лише як засіб художньої характеристики. Переносне вживання слова функціонує в мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи.
Метафора (від гр. цєтафора - перенесення) - вид тропа, що побудований за принципом подібності і служить одним із засобів посилення образності й виразності мови. Отже, метафора є слово, вжите в переносному значенні і служить засобом образної художньої характеристики. Наприклад: Прудкий скакун думки наздоганя (Павличко). Помережав вечір кучерявий льодяними гратами вікно (Драй-Хмара) .
Метонімія (від гр. цєтюуоща - перейменування) - вид тропа, в основі якого лежить принцип суміжності. Суть метонімії полягає в перейменуванні за безпосередньою близькістю. Наприклад: Університет святкує своє сторіччя. А п'єса собі йшла.
Синекдоха (від гр. - префікс на означення певної дії і - переймання, приймання; розуміння, витлумачення) - це вид тропа, суть якого полягає в заміні назви цілого назвою його частини. Це, по суті, різновид метонімії, бо теж ґрунтується на понятті суміжності. Наприклад: Він скрізь руку має, а ми що? (Карпенко-Карий).