§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми

У діловому мовленні часто доводиться використовувати омоні­ми, синоніми, антоніми та пароніми.

Омоніми (від гр. homos - однаковий, і onyma - ім'я) - це слова, що однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів (між значеннями полісемантич-

ного слова існують зв'язки, вони об'єднані спільним поняттям, а значення омонімів не пов'язані між собою). Омоніми з'являються внаслідок:

• звукових змін у процесі розвитку мови;

• випадкового збігу звучання слова рідної мови і засвоєння з іншої мови;

• випадкового збігу звучання форм різних слів.

Наприклад: гривня - грошова одиниця, і гривня - жіноча прикра­са; сон це - сонце, шию (я шию) - шию (повернув шию).

Синоніми (від гр. synonymos - однойменний) - це слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням, напри­клад: домовленість, змова, угода; дорогий, цінний, недешевий, коштов­ний, безцінний, дорогоцінний, на вагу золота; (про почуття до людини) милий, любий, рідний; урожайний— родючий, плідний, дорідний, (на якому гарно родить - про ґрунт) - плідний, плодючий, плодовитий, до­рідний. Наведені синоніми об'єднані в синонімічний ряд.

Сукупність синонімів мови називається синонімією.

Учені розрізняють синоніми:

• лексичні - це синоніми, що належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні (усувати, ліквідувати);

• контекстуальні - такі, що лише в певному контексті мають близьке значення. Вони властиві художнім текстам.

Синоніми пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню повторів. Синоніми використовуються для вираження емоційної насиченості.

Антоніми (від гр. anti - проти, onyma - ім'я) - це слова пере­важно однієї частини мови, які мають протилежне значення. Хоча в антонімічні відношення можуть вступати слова і словосполучення різних частин мови. І якщо синоніми об'єднуються в ряди, то анто­німи об'єднуються в пари, наприклад: праця - безділля, холод - спе­ка; щедра - скупа; сміятися - плакати.

Антонімічні відношення ніби пронизують мову. Вони використо­вуються тоді, коли потрібно найкращим способом дати вичерпну ха­рактеристику явищам дійсності на основі зіставлень і порівняння.

Пароніми - (від гр. para - поблизу, поруч і onyma - ім'я) - це сло­ва, подібні між собою за звучанням і частково за будовою. Напри­клад: білуха, білуга; паливо, пальне; покажчик, показник; ожеледь, ожеледиця; громадський, громадянський; підозрілий, підозріливий; виконавський (дисципліна, майстерність), виконавчий (орган, лист); приводити, призводити (до чогось небажаного). Ці слова відрізня­ються переважно суфіксами, рідше префіксами та закінченнями.

Пароніми - це співзвучні слова: свійський, світський; додолу, додому.

Запитання і завдання для самоконтролю

Завдання 1. Прочитайте синонімічний ряд. Уведіть ці слова у речення. Речення запишіть.

Неконтрольований (який не контролює своїх вчинків) без­контрольний;

(діє навмання) неусвідомлений, несвідомий;

(виконує, діє механічно) підсвідомий, інтуїтивний;

(про виникнення почуттів) стихійний;

книжн. (некоординуючий рухів, реакції) рефлективний, рефлек­торний.

Завдання 2. Доберіть до поданих нижче слів синоніми. Запишіть синонімічні ряди.

Виплеканий, запальний, лелека, лігво, лікар, непокірність, непри­стойний, некультурний, нелегальний, рукопис, рятувати, стебло, тварина, теплиця, чемний.

Завдання 3. Записати значення слів: громадський, громадян­ський; ділянка, дільниця; адресант, адресат, адрес; континент, контингент; ефективний, ефектний. Рекомендуємо скористатися тлумачними словниками.

Завдання 4. Поясніть, чому подані нижче слова можна віднести до омонімів.

Білль - біль, вити - вити, гдри - гори, грати - ґрати, ДОК - док, клуб - клуб, лежу - лижу, напам'ять - на пам'ять, підсумок - підсумок, Роман - роман, сонце - сон це, чайка - чайка.

Завдання 5. Прочитайте текст. Поясніть, у чому відмінність слів

яловий і яловичий.

Прикметник яловий має в українській мові такі значення: 1) 'який не дає приплоду' (про самиць сільськогосподарських тварин): ялова Українська мова за професійним спрямуванням 107 корова; 2) розмовне 'неродючий' (про землю): ялова земля; 3) пере­носне; розмовне 'пустий, безпредметний; нікому не потрібний: ялові поради, 'те саме, що марний': 'яловізусилля'; 4) 'виготовлений із шкі­ри великої рогатої худоби': ялові чоботи.

Отож ні шніцель, ні биток не може бути яловий. У цьому випад­ку правильно вжити прикметник яловичий (від «яловичина»). А ще природніше, ліпше звучатиме: шніцель із яловичини, биток із ялови­чини (Культура мови на щодень).

Завдання 6. Прочитайте текст. Поясніть відмінність у значенні і вживанні слів насінний, насіннєвий, насінницький.

Часом ці прикметники вживають як тотожні, незважаючи на від­мінність у значенні названих ними понять. Особливо ця плутанина впадає у вічі, коли розповідають про фахівців, які займаються ви­рощуванням рослин для одержання сортового насіння, або йдеться про діяльність, пов'язану з вирощуванням насіння. В інформаціях натрапляємо на вирази насінна, насіннєва, насінницька справа; на­сінна, насіннєва, насінницька станція; насінна, насіннєва, насін­ницька бригада. Як же правильно?

І насіннєвий, і насінний можна сказати про рослини, частини рос­лин (головка, коробочка, стебло), які містять у собі насіння; про вро­жай, призначений для одержання, зберігання, продажу тощо добір­них сортів насіння; про будівлі для зберігання чи продажу зібраного; про посівні площі; про матеріал, призначений для вирощування, на­приклад: насінне (насіннєве) зерно, насінний (насіннєвий) стручок, насінна (насіннєва) картопля, насінне (насіннєве) походження, на­сінне (насіннєве) розмноження, насінний (насіннєвий) фонд, насінна (насіннєва) ділянка, насінний (насіннєвий) магазин, насінна (насін­нєва) позичка.

Словом насінницький послуговуються у тих випадках, коли тре­ба вказати, що об'єкт, позначуваний іменником, пов'язаний з селек­ційним вирощуванням насіннєвих (насінних) рослин, коли йдеться про окрему галузь сільського господарства, осіб і їхню професійну діяльність.

Отже, насінницька справа, насінницька станція, насінницька бригада, але насіннєва картопля (Культура мови на щодень).