§ 18. Основні типи словників

Розрізняють два типи словників - енциклопедичні і лінгвістичні (філологічні).

Енциклопедичними словниками називаються словники, у яких наводяться відомості про позначувані словами явища і предмети, а також наукові поняття, біографічні довідки про окремих осіб, відо­мості про населені пункти, країни, різні події тощо.

У лінгвістичних словниках наводиться інформація про слова (тлумачення прямих і переносних значень слів, з'ясування семан­тичних відношень між словами (синонімічних, антонімічних), відо­мості про написання, вимову або походження). Є такі типи лінгвіс­тичних словників:

• орфографічні словники (у них подано відомості про правильне написання слів відповідно до діючих орфографічних норм);

• етимологічні словники (подають основні відомості про похо­дження і генетичні зв'язки слів);

• тлумачні словники (у них подано опис значень слів, граматич­ну, семантичну інформативність, відомості про образне вживання, ілюстративний матеріал - цитати з творів письменників). Найповні­шим щодо тлумачення лексичного складу української мови є СУМ, К.: Наукова думка, 1971-1980. - В 11-ти тт. Реєстр словника містить понад 135 тис. слів, точніше - 134058;

• двомовні (поділяються на українсько-іншомовні та іншомовно- українські),

• перекладні, чотирьохмовні - «Словник з аграрної економіки» (Л. О. Хоменко), «Словник з агробіології» (Л. О. Хоменко);

• історичні словники (береться діахронічний принцип добору і аналізу лексичного матеріалу), напр.: «Словник староукраїнської мови XIV - XVI ст.» у двох томах, укладений під керівництвом Л. Л. Гумецької;

• словники синонімів, антонімів, омонімів;

• діалектні, фразеологічні словники;

• словники мови письменників («Словник мови Шевченка», «Словник мови Квітки-Основ'яненка»);

• словотвірні і морфемні словники;

• інверсійний словник тощо;

• у 30-і і пізніші роки було створено цілий ряд термінологічних словників: Ф. Цешківський, О. Черняхівський, О. Курило «Nomina anatomika ukrainika»; О. Корчак-Чепурківський «Номенклатура хво­роб сільськогосподарських тварин» (латинсько-українські назви хвороб та російський покажчик); російсько-український терміноло­гічний словник з фізики (16 тис. термінів), гірничої справи (20 тис. термінів), геології (19 тис. термінів), математики (12 тис. термінів), гідротехніки (13 тис. термінів), ботаніки (понад 10 тис. термінів), фізіології (15 тис. термінів), останнім часом вийшли: «Фінансо­вий словник» (автори: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С.), «Словник термінів ринкової економіки» (За заг. ред. проф. В. І. Науменка), «Ринкова термінологія ділової людини: Словник- довідник» (Лінніков В. М., Борковський В. В., Рокоча В. В. та ін.); «Словник морфологічних ветеринарних термінів» / В. С. Левчук, О. М. Очкуренко, О. В. Федотов, М. А. Нетлюх - К.: Вища школа, 1990; «Російсько-український словник термінів ветеринарної меди­цини» (за ред. О. К. Усатенка) тощо.

Сьогодні діяльність учених у сфері термінології, насамперед тер- мінографії, в останні роки була продуктивною. Від 1991 р. До сьо­годні в Україні опубліковано близько 600 термінологічних галузевих словників, в яких уперше в термінологічному форматі представлено терміно(під)системи багатьох наук, окремих галузей знань, сфер професійної діяльності, для яких раніше не існувало спеціальних термінологічних словників¹.

Термінологічні словники різняться за:

охопленням сфер наук (загальнонаукові, багатогалузеві (універ­сальні), галузеві, вузькогалузеві словники);

за кількістю залучених мов (одно-, дво-, три- і багатомовні словники);

за призначенням (навчальні, інформативні, довідкові словники, енциклопедичні словники та енциклопедії відповідних галузей тощо).

Помітною є відмінність між термінологічними словниками за обсягами матеріалу. У низці праць відчутним є прагнення авто­рів до повноти, вичерпності термінології відповідної галузі (напр.: Українсько-російський словник наукової термінології / За ред. Л.О.Симоненко. - К., 2004 (близько 100 тисяч основних термі­нів і термінів-словосполучень); Тлумачний словник з енергети­ки. Основні терміни: понад 3 500 термінів / За ред. А.А. Рудника. - Х., 1999; Тлумачний російсько-українсько-англійський слов­ник з екології. Основні терміни: близько 3 500 термінів / За ред.

1. А. Рудника. - Х., 2000 та ін.).

У сучасній практиці укладання українськомовних терміно­логічних словників сформувалися два основних підходи: а) одні вчені оцінюють елементи термінологічних систем 20-30-х років ХХ ст., які пізніше були заступлені іншими термінами; б) інші термінознавчі прагнуть широкого відновлення у вжитку термінів 20-30-х років ХХ ст., пропонують (теоретично і на практиці) від­мовлятися від значної частини усталених в останні 60 років тер­мінів, заступивши їх вилученими у 30-х роках ХХ ст. термінами. Внаслідок реалізації такої настанови у деяких словниках з'явилися терміни бігун зам. полюс, вагадло зам. маятник, лінза зам. сочка та ін. У «Російсько-українському науково-технічному словнику»

2. Перхача, Б.Кінаша (Львів, 1997) до низки російських термінів замість усталених в українській мові термінів-відповідників пода-

'Стан розвитку української термінографії відтворено в: Комова М. Українська термінографія. '948—2002: Бібліографічний покажчик. — Львів, 2003; див. також: Симо- ненко Л.О. Українська термінологічна лексикографія за роки незалежності: здобутки і прорахунки // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. — К., 200'. — Вип. 4.

но регіональні утворення: зам. патрубок як нормативні рекомен­дують па цівок і відрубок, зам. потрава - защава, щава, зам. паяль­ник - лют(ів)ник, лютувальниця, зам. шпала - злежень та ін. Цю ж тенденцію відновлення елементів терміносистем 20-30-х років ХХ ст. репрезентує і перекладний словник фізичної термінології В.Козирського і В.Шендеровського¹.

Автори подають як нормативні форми баляст (зам. баласт), бальон (зам. балон), діапазон (зам. діапазон), катода (зам. катод), невтраля (зам. нейтраль), невтрон (зам. нейтрон) та багато іншо­го, що не узгоджується з усталеними в сучасній українській літе­ратурній мові формами відповідних термінів.

Науковці² зауважують, що сьогодні «.уважного ставлення і раціонального використання вимагає й освоєна українською мо­вою інтермовна термінологія, відома у багатьох мовах світу. Такі складники терміносистем є запорукою пришвидшення інтелекту­альної інтеграції українських науковців у світовий інформаційний простір, тому такі терміни не завжди варто замінювати на інші. До того ж терміни-субститути можуть виявитися не тільки давніше поширеними і знову введеними у практику терміновживання (дав­ніший термін мірило було спершу замінено на масштаб, тепер - на мірило; так само: бігун > полюс > бігун і под.), а й регіоналізма- ми чи самотворами авторів (на зразок бронза > спиж, генератор > витворець, штепсель > притичка, мастило > шмаровидло, сна­ряд > стрільно, гарматень, маятник >вагадло, нівелір > шмига, дзеркало > люстро, свічадо, верцадло, ртутний > живо срібний та ін.). Іде процес органічного поєднання національної традиції із запозиченням найуживанішої зарубіжної термінології, яке має здійснюватися на науковій основі.

Отже темпи і обсяг оновлення української термінології зроста­ють, окреслюються чіткі вимоги до створюваних нових та віднов­люваних у вживанні термінів.

Ділова людина... Якою вона має бути?

Діловий одяг для чоловіків

Загальновідомо, що стиль одягу чоловіка впливає на його успіх у ділових колах, а правильно вибраний костюм сприяє створенню його іміджу. Розвиток ділового стилю в чоловічому одязі поді­бний до спокійної річки.

У діловому одязі мистецтво поєднання елементів костюма за­вжди повинно враховувати колір, лінію, фактуру і стиль. Невдале поєднання кольорів може зробити зовнішність людини невираз­ною чи зухвало крикливою.

Основні рекомендації:

• лінії елементів одягу не повинні різко перетинатися одна з одною, але й не повинні зливатися;

• єдності стилю легше всього досягти, вибираючи однотонні елементи гардероба; одноколірний костюм повинен бути осно­вним елементом одягу ділового чоловіка. Це полегшить вибір правильної комбінації «костюм - сорочка - краватка». Костюм може бути темно-синім, сірим, коричневим. З однотонним кос­тюмом поєднується будь-який малюнок сорочки. Якщо ж сюди додати і однотонну краватку, тоді будемо мати прекрасне тріо «однотонність - малюнок - однотонність»;

• для однотонного костюма рекомендовано три основні варі­анти: однотонна сорочка -однотонна краватка; сорочка з ма­люнком - однотонна краватка; однотонна сорочка - краватка з малюнком;

• з костюмом у смужку не слід надягати сорочку у клітинку, тому що клітинки дисонують зі смугами костюма; вони не по­єднуються з його діловим стилем. Тут більш доречні однотонна блакитна чи біла сорочка, а смуги на костюмі та поєднання їх кольору із сорочкою освіжать загальний вигляд;

• смугастий костюм і смугаста сорочка - також «граюча» ком­бінація, якщо смуги одного з її елементів не надто строкаті та не виділяються. До смугастого костюма з однотонною сорочкою більше пасують краватки в горошок, з ромбиками, трикутниками тощо;

• до костюма в клітинку сорочка повинна бути тільки одно­тонною, краватка без чіткої направленості малюнка або одноко­лірною. Синій костюм нудних барв освіжить яскраво-блакитна сорочка. Гарного ефекту можна досягти світло-сірою чи блакит­ною краваткою;

• поєднання коричневих і синіх кольорів надає зовнішньому вигляду авторитетності та солідності;

• у ділових ситуаціях не слід надавати перевагу одягу яскра­вих забарвлень, оскільки такий костюм привертає до себе увагу і потребує особливо вибагливого смаку і певного досвіду;

• від поєднання сорочки з краваткою змінюється загальний ви­гляд будь-якого костюма. У літньому варіанті найкраще світлий костюм-трійка, світла однотонна сорочка, темна краватка. Ефект - надзвичайна свіжість зовнішнього вигляду в поєднанні з діло­витістю. Непоганий і спортивний варіант: такий же костюм без жилетки і яскрава краватка-метелик;

• краватка - це головний показник смаку і статусу чоловіка, тому при її виборі необхідно:

• покладатися лише на свій смак;

• обирати таку довжину краватки, щоб у зав'язаному вигляді вона досягала до пряжки поясу;

• ширина краватки повинна відповідати ширині лацканів піджака;

^г Як правильно сказати українською мовою?

Російська сполука	Українська сполука
Комиссия по назначению пенсий	Комісія з питань призначення пенсій
комиссия по охране труда	комісія з охорони праці
комиссия по приему экзаменов	комісія для приймання екзаменів (іспитів)
комиссия по составлению	комісія для складання
комитет по разоружению	комітет у справі роззброєння
комитет по ценам	комітет цін
кружок по изучению	гурток з вивчення
курсы по изучению	курси з вивчення;
литература по вопросу	література з питання;
мастер по обслуживанию	майстер з обслуговування;
мастерская по ремонту	майстерня ремонту;
мероприятия по	заходи щодо (для, до);
не по адресу	не туди;
не по адресу (обратиться)	не на ту адресу (звернутися);
не по душе	не до душі; не до серця; не до вподоби;
не по зубам	не по зубах;
не по мне (не по вкусу)	мені не до вподоби (не до смаку);
не по мне (не под силу)	мені не під силу (не до снаги);
не по себе (стало)	ніяково (стало);
не по силам	не під силу;
небольшой по раз мер	невеликий розміром;
общество по охране животных	товариство охорони тварин;
отличный по качеству	відмінної якості;
панихида по жертвам	панахида по жертвах;
пенсия по случаю утери	пенсія у зв'язку з утратою;
плавать по морю	плавати морем;
план по продаже мяса	план продажу м'яса;
по 10 часов в день	по 10 годин на добу;