Список рекомендованої літератури до II розділу

1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985. - 360 с.

2. Головащук С. І. Російсько-український словник сталих слово­сполучень. - К.: Наукова думка, 2001. - 640 с.

3. Головащук С. І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. - К.: Вища школа, 1995. - 319 с.

4. Козачук Г. А. Українська мова для абітурієнтів. - К.: Вища школа, 1993. - 272 с.

5. Культура мови на щодень / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко та ін. - К.: Довіра, 2000. - 169 с.

6. Полюга Л. М. Словник антонімів української мови / за ред. Л. С. Паламарчука, 2-е вид., доп. і випр. - К.: Довіра, 1999. - 275 с.

7. Полюга Л. М. Словник синонімів української мови. - К.: До­віра, 2001. - 477 с.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Я. Плющ. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 2000. - 430 с.

	Розділ III
	СТИЛІСТИКА
19.	Поняття про стиль
20.	Основні стилі української мови
21.	Публіцистичний стиль
22.	Художній стиль
23.	Науковий стиль
24.	Індивідуальний стиль мовлення
§ 19.	Поняття про стиль

Що ми розуміємо під стилем, стилями мови?

Первісно слово стиль (лат. stilus) означало загострену палич­ку, якою писали на навощених табличках. Це слово має бага­то значень і вживається як термін у літературі (індивідуальний стиль письменника), мистецтві, архітектурі, соціології, в інших науках. Пізніше це слово набуло переносного значення манери письма. У мовознавстві є багато визначень даного терміна, на­ведемо кілька з них:

«Засоби нашої мови, що припускають можливість вибору, бувши відповідним способом використані тим, хто пише або го­ворить, утворюють те, що ми звемо словесним стилем» (Л. Була- ховський);

«Стиль - сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зу­мовлюється змістом, характером і метою висловлювання, а також обстановкою, в якій воно відбувається»¹ .

«Функціональний різновид літературної мови, який визначаєть­ся сферою її функціонування і характеризується особливостями у виборі, поєднанні й організації системи мовних засобів (лексич­них, граматичних, фонетичних та ін.) у зв'язку з метою і змістом спілкування. Це мистецтво доцільного добору й ефективного ви­користання системи мовних засобів з певною метою, у конкретних умовах і обставинах. Добір системи мовних засобів у їх взаємодії зумовлений соціальним завданням мовного спілкування в одній з

'Кротевич Є. В., Родзевич Н. С., Словник лінгвістичних термінів, К., 1957. — С.184. 130 Українська мова за професійним спрямуванням

головних сфер людської діяльності (політика, наука і техніка, ху­дожня література, право і діловодство тощо)»¹.

«Мовний стиль - це сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання»².

Розділ мовознавства, який вивчає стилі, називають стилістикою. Як окрема наука стилістика виокремилася в 20-30 роках ХХ століт­тя, тому вважається наймолодшою мовознавчою дисципліною.

Як навчальна дисципліна стилістика тісно пов'язана з історією літературної мови, культурою мови. Учені стверджують, що сти­лістика - це відчуття мови в часі, що на «стилістично досконалих зразках мовотворчості виховується чуття слова, формується мовний смак, розвивається сприйнятливість до естетичної вартості мовно- виразових засобів. Майстерності володіння всіма стилями літера­турної мови має навчати стилістика. Пояснюючи, як «зроблені», сконструйовані тексти, що належать до різних стилів, вона поклика­на виробити відчуття стандарту й сприйнятливість до стилістичних видозмін.»³.

Сучасну науку про мовні стилі називають функціональною сти­лістикою.

Останнім часом в українському мовознавстві дедалі більше уваги приділяється визначенню структурно-функціональних стилів мови, а також застосуванню їх у мовній практиці суспільства.