![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Українська мова за професійним спрямуванням
- •Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18 г - 94 від 10.01.09)
- •Isbn 978-611-01-0031-1
- •Розділ I українська мова в житті суспільства
- •Стислі відомості з історії письма
- •Мовний етикет української науки
- •§ 1. Стислі відомості з історії письма
- •§ 2. Мова і суспільство
- •§ 3. Мова як знакова система
- •§ 4. Функції мови
- •§ 5. Усне і писемне мовлення
- •§ 6. Державний статус української мови
- •§ 7. Про походження української мови
- •§ 8. Сучасна українська літературна мова
- •§ 9. Мовна норма
- •§ 10. Українська мова серед інших мов світу
- •§ 11. Культура мовлення. Мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів та спеціалістів.
- •§ 12. Мовний етикет української науки
- •§ 13. Дещо про протокол та етикет
- •У чому ж полягають особливості ведення переговорів із закордонними партнерами?
- •Що потрібно знати бізнесменам, підприємцям, менеджерам різних рівнів про організацію прийомів?
- •Які ж існують види прийомів і які їх правила проведення?
- •Близький та Середній Схід (Алжир, Єгипет, Йорданія, Ірак, Іран, Лівія, Саудівська Аравія)
- •Німеччина
- •§ 14 Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
- •§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми
- •§ 16. Лексика української мови
- •§ 17. Словники в Україні
- •§ 18. Основні типи словників
- •Список рекомендованої літератури до II розділу
- •§ 20. Основні стилі української мови
- •§ 21. Публіцистичний стиль
- •§ 22. Художній стиль
- •§ 23. Науковий стиль
- •Роль амортизаційного фонду у відтворювальному процесі перехідної економіки україни
- •Наведемо приклад тексту науково-популярного підстилю. Маркетинг і менеджмент
- •§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
- •Розділ IV текст. Найтиповіші наукові тексти
- •§ 25. Поняття про текст
- •§ 26. Текст як форма існування наукового
- •§ 27. Тези
- •Пам'ятка Як складати тези статті
- •§ 28. Конспект
- •§ 29. Анотація
- •§ 30. Доповідь
- •§ 31. Реферат
- •§ 32. Загальні відомості про курсову та дипломну роботи
- •Курсова робота Розрахунок виробничих площ тепличного господарства для вирощування квітково-декоративних культур
- •§ 33. Правила опису використаної літератури
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті1
- •§ 34. Стаття
- •§ 35. Рецензія
- •Мовний етикет української науки.
- •Список рекомендованої літератури до III - IV розділів
- •§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
- •§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового
- •§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового
- •§ 39. Ділова розмова по телефону
- •§ 40. Ділова доповідь.
- •Список рекомендованої літератури до V розділу
- •Розділ VI писемна форма офіційно- ділового стилю. Документи, їх різновиди
- •§ 41. Що таке документ?
- •§ 42. Класифікація документів
- •§ 43. Реквізити документів
- •1 Перелік реквізитів подано за гост 6.38—90.
- •§ 44. Вимоги до тексту документа і його оформлення. Мова документів
- •§ 45. Документи, їх різновиди
- •§ 46. Заява
- •§ 47. Пропозиція
- •§ 48. Резюме
- •§ 49. Особовий листок з обліку кадрів
- •§ 51. Запрошення
- •З а п р о ш е н н я Шановна Алло Володимирівно!
- •Запрошення
- •§ 52. Оголошення
- •§ 53. Доповідна записка
- •§ 54. Пояснювальна записка
- •§ 55. План
- •§ 57. Телеграма
- •§ 58. Адреса
- •Наприклад:
- •Запитання і завдання для самоконтролю. Дайте відповіді на тестові завдання (тема «Довідково-інформаційні документи»)
- •§ 59. Листування
- •§ 60. Приватне та офіційне листування
- •Службове листування
- •§ 61. Особливості розвитку сучасного ділового листування
- •§ 62. Уніфікація службових листів
- •§ 63. Про правила листування
- •§ 64. Класифікація службових листів. Їх реквізити. Поради щодо укладання службових листів
- •§ 65. Особливості оформлення листів різних видів. Лист-прохання
- •Супровідний лист
- •03004, М. Київ-4, вул. Велика Васильківська, 13, тел. 224-90-76
- •Прочитайте текст.
- •Завдання для контролю знань Дайте відповіді на тестові завдання (тема «Листування»).
- •Список рекомендованої літератури до теми «Листування»
- •§ 66. Протокол
- •Протокол № 12
- •Протокол № 14
- •Протокол № 4
- •Протокол № 33
- •Протокол № 9
- •§ 67. Витяг із протоколу
- •Витяг із протоколу №3
- •11.06.09 № 21 Проведення клінічного огляду бугаїв-плідників
- •§ 69. Доручення
- •2. Вартість продукції і послуг та умови розрахунків
- •4.3. Зміни, доповнення і додатки до даного контракту мають силу в тому випадку, коли вони погоджені та підписані обома сторонами.
- •§ 77. Положення
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання кафедри
- •3. Структура і управління
- •4. Функції кафедри
- •5. Взаємовідносини з іншими підрозділами
- •6. Відповідальність
- •2. Завдання навчальної лабораторії
- •3. Структура і управління
- •5. Взаємовідносини з іншими підрозділами
- •6. Відповідальність
- •Методичні матеріали для самостійної роботи
- •Механізм перерозподілу обсягів аудиторних занять та самостійної роботи студентів
- •§ 78. Інструкція
- •§ 79. Правила
- •§ 80. Статут
- •1. Загальні положення
- •§ 81. Вказівка
- •Вказівка
- •§ 82. Наказ
- •2.Іванову Тамару Федорівну з 15 лютого 2009 р. Касиром бухгалтерії з тримісячним строком випробування з місячним окладом 945 грн.
- •§ 83. Постанова
- •§ 84. Розпорядження
- •§ 85. Ухвала
- •Реклама § 86. Реклама
- •§ 87. Різновиди реклам
- •§ 88. Мова реклами
- •§ 1. Звуки і букви. Український алфавіт
- •§ 2. Ненаголошені голосні [е], [и], [о]
- •§ 3. Апостроф
- •§ 4. Чергування голосних
- •§ 5. Чергування приголосних
- •§ 6. Сполучення літер йо, ьо
- •§ 7. Подвоєння та подовження приголосних
- •§ 8. Спрощення в групах приголосних
- •§ 9. Написання префіксів
- •§ 10. Орфографічні правила переносу
- •§ 11. Правопис слів іншомовного походження Подвоєні й неподвоєні приголосні
- •Апостроф
- •М'який знак
- •1) Перед я, ї, є, ї, йо: адью, конферансьє, монпансьє, ательє, мі- льярд, бульйон, каньйон; в'єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;
- •§ 12. Велика літера у власних назвах
- •Національний (у,у)ніверситет (б,б)іоресурсів і (п,п)риродокористування (у,у)країни і (г,г)олосієве
- •Символи України
- •§ 13. Друга відміна іменників
- •§ 14. Ступені порівняння якісних прикметників
- •§ 15. Відмінювання числівників
- •3. Числівники три, чотири відмінюються за зразком:
- •§ 16. Зв'язок числівників з іменниками
- •§ 17. Правопис часток
- •§ 18. Написання складних і складноскорочених слів
- •§ 19. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях
- •§ 20. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •§ 21. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •6. (Якби ...), [...].
- •§ 22. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Українська мова за професійним спрямуванням
§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
Д. Свіфт колись сказав мудрі слова: «Стиль може бути визначений так: власні слова на власному місці». Ми вже зазначали, що мудра людина знає що, коли, де і як сказати. «Біда, коли у людини не вистачає розуму, щоб добре сказати, або здорового глузду, щоб обережно промовчати...» (Ж. Лабрюйєр).
Зрозуміло, що мова людини допомагає сказати про людину все: яка вона, наскільки вихована і культурна, освічена.
Які ж фактори визначають індивідуальний стиль мовлення?
Учені визначають такі риси мовлення:
• темп викладу;
небагатослівність, або, навпаки, ускладненість викладу додатковими подробицями;
образність або сухувата логічність;
словниковий запас.
Коли ж виробляється індивідуальний стиль мовлення? Лише тоді, коли людина:
постійно працює над собою (їй доводиться часто публічно усно чи писемно виступати, що вимагає праці з літературою, відповідно - зі словом);
поступово виробляє свою манеру викладу, свій підхід до відбору й упорядкування фактів, свої засоби впливу на аудиторію - свій індивідуальний стиль;
уміє ховати своє "акторство";
володіє голосом, інтонацією, її жести і міміка гармонійні.
Ділова людина... Якою вона має бути?
Діловий одяг для жінок
Дехто неправильно вважає, що жінці, щоб досягти службового успіху, потрібно наслідувати в одязі чоловіків. Звичайно, нічого поганого немає, коли жінка одягнута в брючний костюм, але дослідження показують, що такий костюм не сприятиме діловому успіху. Інша справа - гарний костюм із спідницею з натуральних тканин. Він підкреслює авторитет жінки, її високий життєвий рівень. Спідниця повинна бути темного кольору на щільному поясі.
Для ділової жінки менш придатна сукня, але якщо вона її надягає, то кращим кольором для сукні вважається темно-синій, коричневий, сірий, світло-сірий. Менше підходять зелений, яскраво-жовтий, ніжно-голубий, світло-рожевий. Названі кольори визначені для однотонної тканини без малюнка. Такій канині надається перевага. У жіночому одязі більше, ніж у чоловічому, відображається індивідуальний стиль і особистий характер. Зачіска, макіяж, біжутерія повинні гармонійно доповнювати діловий костюм. Зачіска має бути строгою. Але разом з тим елегантною. Прикрас має бути якомога менше, але в той же час не можна від них відмовлятися зовсім. Носити краще дорогі прикраси. Косметика повинна бути помітною лише зблизька. Парфуми слід використовувати в такій кількості, щоб їх запах лише трохи відчувався. Це мають бути дорогі парфуми відомих фірм.
Розділ IV текст. Найтиповіші наукові тексти
Поняття про текст
Текст як форма існування наукового знання
Тези
Конспект
Анотація
Доповідь
Реферат
Загальні відомості про курсову та дипломну роботи
Правила опису використаної літератури
Стаття
Рецензія
§ 25. Поняття про текст
Термін текст у сучасному мовознавстві позначає кілька неоднакових мовних явищ: 1) реально висловлене (написане та ін.) речення або сукупність речень; 2) уся сума (сукупність) актів мовлення, створених колективом носіїв цієї мови; 3) текст - водночас і процес вирішення екстралінгвістичних завдань мовними засобами, і продукт цього вирішення; 4) текст - це об'єднана смисловим зв'язком послідовність одиниць мовлення: висловлень, абзаців, розділів та ін.
А. П. Коваль зазначає, що об'єктом для дослідження часто служать письмово зафіксовані і структурно оформлені тексти, які з'явилися в процесі спілкування. Поняття «текст» тут визначається як організований за законами даної мови завершений комунікативний акт1.
'Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища школа, 1987. - С. 333.
«Текст (від лат. textum - зв'язок, поєднання, тканина) - писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у ближчій перспективі смисловими і формотворчо-граматичними зв'язками, а в загально- композиційному, дистантному плані - спільною темою і сюжетною заданістю»1.
Учені відзначають, що до складу тексту входять:
речення, поєднані між собою;
надфразові єдності або складні синтаксичні цілі.
Надфразова єдність складається з двох частин: 1) текстовий
суб'єкт (ця частина подібна до підмета і логічного суб'єкта), 2) текстовий предикат (ця частина подібна до присудка і логічного предиката). Текстовий суб'єкт (С) означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат (П) - це те, що говориться в тексті про текстовий суб'єкт. Текстовий суб'єкт і текстовий предикат виражаються цілими реченнями - одним, двома або кількома.
Проаналізуємо текст:
Банк створив акціонерний капітал. Виходячи з інтересів банку та з метою захисту вкладів акціонерів від інфляції, статутний капітал банку систематично збільшується. Він є найвищим серед комерційних банків України...
У цьому тексті перше речення - суб'єкт, в якому йдеться про банк, що створив капітал. А всі наступні речення становлять предикат. У них конкретизується думка, виражена суб'єктом.
У «Граматиці української мови»2 вказується: «Крім засобів зв'язку між компонентами у складному синтаксичному цілому, існують ще загальні принципи об'єднання частин у складне синтаксичне ціле. Таких принципів два. Вони виявляються у двох способах зв'язку - способі паралельного зв'язку і способі ланцюгового (послідовного) зв'язку - між частинами зв'язного тексту.
У наведеному вище короткому тексті перше речення пов'язане з будь-яким наступним реченням послідовним (ланцюговим) зв'язком, тому що певний елемент першого речення стає вихідним пунктом у наступних.
Паралельний зв'язок виникає між реченнями однорідного складу. При паралельному зв'язку речення самостійні, не зв'язані граматично з іншими.
Вони поєднані лише смисловими відношеннями, випливають із значеннєвої структури зв'язного тексту. Найчастіше такий зв'язок ґрунтується на смислових відношеннях переліку, зіставлення або протиставлення. Такі складні синтаксичні цілі призначені для опису послідовно змінюваних подій, станів, картин. Наприклад: Грім і гуркіт потрясли все. Вся земля, все здригалося під тягарем залізного потоку. Страшні танки в наступі! (О. Довженко). Об'єднує ці три речення логічне начало - співвідношення загального (Грім і гуркіт потрясли все.) і часткового (Вся земля, все здригалося під тягарем залізного потоку; Страшні танки в наступі!).
Ланцюговий (послідовний) зв'язок - найбільш поширений, він виникає між реченнями неоднорідного складу. Елементи попередніх речень повторюються в наступних або заміщаються вказівними словами - займенниками, займенниковими прислівниками. Наведемо приклад ланцюгового зв'язку:
Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та ґрунту кам'яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає круті схили від обвалів і зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині на зелений сосновий бір.
Л. В. Скуратівський зазначає, що ці речення поєднані ланцюговим зв'язком. Схематично це можна показати так:
С 1, ^^ П 1 С 2. ^^ П 2 С 3. ^^ П 3 П 4.
«Водночас при такому зв'язку спостерігається діалектика суб'єктивно-предикатних відношень. Наприклад, друге речення цієї надфразової єдності є предикатом першого рангу стосовно першого речення, але водночас воно є суб'єктом другого рангу відносно третього речення. Аналогічне відношення третього речення стосовно другого і четвертого речень. У поданій надфра- зовій єдності сусідні речення поєднані контактним зв'язком, а ті, що знаходяться на відстані, - дистантним. Наприклад, дис- тантним зв'язком пов'язані перші речення обох надфразових єдностей.
Плавність розгортання теми у великих текстах забезпечується також ретроспективним і перспективним зв'язками. Ретроспективний зв'язок - це опора на вже сказане, а перспективний - як буде розгортатися виклад у подальшому. Зокрема, засобом ретроспективного зв'язку є повтор слова сосна у перших реченнях поданих над- фразових єдностей, що тематично єднає ці структури.
Одним із засобів перспективного зв'язку є зачин у казках»1.
Якщо прочитати будь-який відрізок тексту, то можна зробити висновок, що кожен із них:
структурно і за змістом замкнений;
має свою стильову маркованість;
характеризується набором стильових ознак (за цими ознаками його можна віднести до певного стилю);
ці ознаки відіграють роль у забезпеченні цілісності тексту.
За формами реалізації тексти поділяють на усні і писемні.
Публіцистичні, наукові, інформаційні тексти можуть бути і усними, і писемними.
Інші тексти можуть існувати лише в одній із форм:
в усній - судові промови, розповіді, фольклорні твори тощо;
у писемній - епістолярні твори, твори художньої літератури, офіційні документи, у т. ч. резолюції, накази, протоколи, характеристики, акти, телеграми.
Важлива роль в оформленні тексту належить графічним засобам - поділу на абзаци, розділовим знакам (писемна форма), інтонації (усна форма). Вони допомагають забезпечити комунікативну спрямованість і структурну організацію тексту на різних його рівнях.
'Бєляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т. Українська мова: Підручник. — К.: Освіта, '996. — С.'26.