§ 35. Рецензія

Рецензією називається критичний відгук на наукову працю (стат­тю, дисертацію та ін.) і художній твір чи виставу.

Кожна рецензія повинна починатися з назви «Рецензія». Далі по­трібно вказати:

• на яку працю (виставу) її написано;

• прізвище автора праці (вистави);

• рік видання (публікації, постановки);

• назва видавництва (театру);

• текст рецензії;

• підпис і посада чи наукові титули автора рецензії;

• дата.

Зразок рецензії:

Рецензія

на збірник «Контрольні роботи, тестові завдання з укра­їнської мови та культури мовлення» (Автори: Т. Б. Гри­ценко, А. М. Безпаленко, Г. П. Бикова, А.М.Перевальська / За ред. Т. Б. Гриценко. К.: НАУ, 2002. - 111 с.

Контрольні роботи, тестові завдання з української мови та куль­тури мовлення підготовлено викладачами кафедри української мови Національного аграрного університету відповідно до програми кур­су «Українська мова та культура мовлення», яка затверджена Мі­ністерством агропромислового комплексу та головним управлінням кадрової політики і аграрної освіти.

Завдання, що становлять зміст контрольних робіт та тестів, охо­плюють усі розділи курсу і спрямовані на вияв знань теоретичних основ української мови та практичних умінь та навичок студентів.

У контрольних роботах подано велику кількість різноманіт­них вправ і завдань, що ґрунтуються на термінологічній (і близь­кій до неї за сферою використання) лексиці, що вимагає попере­днього уважного ставлення студентів до словників різних типів, зокрема - спеціальних термінологічних. Варіанти контрольних робіт також охоплюють достатню кількість вправ з морфології та синтаксису, а також вправи, що вимагають перекладу з російської мови на українську текстів зі спеціальними термінами, описови­ми номенклатурними виразами, усталеними зворотами.

Важливими є також завдання, спрямовані на порівняння фоне­тичних, граматичних та лексичних підсистем російської та україн­ської мов. Такі вправи сприятимуть поглибленому засвоєнню сту­дентами теоретичних відомостей про українську мову, виробленню чуття слова, навичок аналітичного осмислення мовних явищ, сти­лістики усного і писемного мовлення, розрізнення нормативного та ненормативного у мовленні.

Важливо, що укладачі у тестах і контрольних роботах (вони мо­жуть бути використані як самостійні роботи) приділили достатньо уваги діловим документам як особливому типові мовних текстів, їх класифікації, структурним та мовним рисам типових ділових доку­ментів, з якими спеціалістам доведеться працювати після завершен­ня навчання у вузі. Видається цілком виправданою увага до встанов­лення зв'язку між призначенням і формою, структурою документа та його важливішими мовними ознаками. При цьому студент має продемонструвати уміння користуватися синонімічним лексичним багатством мови, функціонально близькими (взаємозамінними) гра­матичними засобами, синтаксичними конструкціями та ін.

До контрольних робіт і тестів подано список рекомендованої літератури. Збірник розрахований на студентів денної та заочної форм навчання.

Рецензований збірник «Контрольні роботи, тестові завдання з української мови та культури мовлення» є актуальним і заслуго­вує позитивної оцінки. Він може бути використаний викладачами для перевірки знань студентів з курсу «Українська мова та куль­тура мовлення».

Рекомендуємо його до друку.

Рецензент -

доктор філологічних наук,

професор Інституту мовознавства

ім. О.О.Потебні В. Ю. Франчук

10.02.02

Завдання 1. Перевірте свої знання з теми «Вступ. Науковий стиль.

Найтиповіші наукові тексти» за поданими нижче тестовими за­питаннями:

Літературна мова - це:

а) мова, якою ми користуємося у побуті;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

в) мова радіо, телебачення.

2. Норма літературної мови - це:

а) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації;

б) норма, яка регулює правильну вимову звуків;

в) норма, яка встановлює правила слововживання.

2. Мовний стиль - це:

а) сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, ме­тою та характером висловлювання;

б) індивідуальна манера письма поета, науковця.;

в) засоби вияву експресивності висловлюваного.

2. Мовний етикет - це:

а) правильність і змістовність висловлювань;

б) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовлен­нєвій діяльності (усній чи писемній);

в) сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в про­цесі мовлення.

2. В українській літературній мові виділяють традиційні п'ять функціональних стилів. Який із наведених стилів зайвий?

а) розмовно-побутовий;

б) художній;

в) виробничий;

ґ) публіцистичний; д) офіційно-діловий; д) науковий.

2. Науковий стиль має своїм завданням:

а) формувати громадську думку;

б) подати інформацію через художній образ;

в) точно викласти наукову інформацію.

2. Науковий стиль реалізується в таких жанрах:

а) виступ, нарис, памфлет, фейлетон, дискусія;

б) дисертація, монографія, стаття, лекція, підручник, відгук, анотація;

в) закон, кодекс, доручення, акт, оголошення, розписка, лист тощо.

2. Науковий стиль має таку сферу поширення (коло мовців):

а) наука, техніка, освіта;

б) усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві;

в) офіційно-ділові стосунки, спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті.

2. Науковий стиль має такі різновиди:

а) законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський;

б) власне-науковий, науково-навчальний, науково-популярний;

в) епічний, драматичний, ліричний.

2. Науковому стилю властиві такі мовні засоби:

а) побутова лексика, фразеологізми, неповні речення та ін.;

б) суспільно-політична лексика, емоційно-забарвлені слова, рито­ричні запитання, вигуки, повтори тощо;

в) терміни, схеми, таблиці, графіки, наукова фразеологія, цитати, посилання, складні синтаксичні конструкції та ін.

2. Текст - це:

а) організований за законами даної мови завершений комунікативний акт;

б) складне синтаксичне ціле;

в) речення, поєднані між собою.

2. До складу тексту, на думку вчених, входять:

а) словосполучення і речення;

б) речення, поєднані між собою, та надфразові єдності або складні синтаксичні цілі;

в) звуки, букви, слова.

2. Існують такі принципи об'єднання речень у тексті:

а) підрядниий та сурядний;

б) послідовний (ланцюговий), паралельний;

в) сполучниковий та безсполучниковий;

г) контактний, дистантний, ретроспективний та перспективний.

2. До найтиповіших наукових текстів відносяться:

а) таблиця, заява, автобіографія, доручення, угода;

б) нарис, оповідання, стаття, фейлетон, новела;

в) тези, програма, реферат, відгук, монографія та ін.

2. Тези - це:

а) коротко сформульовані основні положення (статті, доповіді, лек­ції, повідомлення), що вбирають суть висловленого;

б) документ, який визначає точний перелік запланованих до вико­нання робіт чи заходів, їх послідовність, обсяг, тимчасові координа­ти керівників та конкретних виконавців;

в) документ, в якому подається потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб.

2. Конспект - це:

а) документ, який містить висновки уповноваженої особи (або кіль­кох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд рукописних робіт тощо;

б) коротко сформульовані основні положення (статті, доповіді, лек­ції, повідомлення), що вбирають суть висловленого;

в) короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо.

2. Анотація - це:

а) короткий огляд змісту книги, статті часто з критичною оцінкою її;

б) короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо;

в) критичний відгук на художній твір, друковану наукову працю.

2. Доповідь - це:

а) документ, у якому фіксується хід і результати роботи нарад, засідань;

б) одна з найпоширеніших форм публічних виступів;

в) коротка характеристика змісту книги, статті, рукописного тек­сту тощо.

2. Доповіді бувають:

а) інтимно-ласкаві, сатиричні, гумористичні;

б) політичні, ділові, звітні, наукові;

в) офіційно-ділові, художні тощо.

2. Реферат - це:

а) наукова робота, виконана на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій;

б) службовий документ, у якому викладаються настанови чи вимо­ги, що регламентують певний порядок дій, поведінки юридичних чи фізичних осіб;

в) зведення правил, які регулюють основи організації і діяльності установ певної галузі господарства.

2. Наукова робота - це:

а) письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу;

б) критичний відгук на друковану наукову працю;

в) письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел.

2. План - це:

а) точний перелік положень наукової праці;

б) документ, у якому фіксується хід і результати роботи нарад, засідань;

в) інформація про певну подію або захід.

2. Відгук - це:

а) короткий огляд змісту книги, статті часто з критичною оцінкою її;

б) документ, який містить висновки уповноваженої особи (або кіль­кох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, фільму, творів мистецтва, рукописних робіт та інше;

в) критична рецензія на друковану наукову працю.

2. Бібліографія - це:

а) текст, що розміщується в кінці сторінки;

б) список літератури з певного питання;

в) це членування тексту на складові частини.

2. Розрізняють бібліографію:

а) точну, гуманітарну, філософську;

б) художню, наукову, публіцистичну;

в) реєстраційну, рекомендаційну, як список використаної літератури.

2. Який запис підручника (посібника), що має одного автора, є правильним?

а) І. Р. Вихованець «Граматика української мови. Синтаксис»: Під­ручник, К., Либідь: 1993. - 368 с.

б) Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. - К.: Літера, 2000. - 480 с.

в) А. Н. Діденко. - Сучасне діловодство: Навч. Посібник. - К.: «Ли­бідь», 2000, С. 384.

2. Рецензія - це:

а) документ на ім'я керівника установи, в якому повідомляється про певний факт, подію, подається звіт про виконання службових до­ручень;

б) найпоширеніша форма публічного виступу;

в) критичний відгук (дає аналіз і оцінку) на художній твір, друкова­ну наукову працю.

2. Монографія - це:

а) грунтовна наукова праця, в якій досліджується одне питання, одна тема;

б) іменний напис на подарунку;

в) колективна наукова праця, в якій досліджено різні питання.

2. Коротка характеристика змісту книги, статті, рукописного тексту тощо. У ній наводяться найважливіші питання роботи, ви­кладається її зміст і дається оцінка. Це:

а) рецензія,

б) відгук,

в) анотація.

2. Оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя на­роду, всі сфери його суспільної діяльності. Це:

а) діалектна мова,

б) літературна мова.

2. Установлюють правила слововживання такі норми:

а) лексичні,

б) орфографічні,

в) граматичні.

2. Слова в українській мові пишуться за 4-а принципами. Який із перелічених не існує (зайвий):

а) фонетичний,

б) історичний,

в) пунктуаційний,

г) морфологічний,

г) смисловий (диференціюючий)?

2. Письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел - це:

а) рецензія,

б) наукова робота,

в) відгук.

2. Документ, у якому уповноважені особи, комісія або установа викладають свої зауваження, оцінки, рішення та їх аргументи щодо окремого питання або іншого документа - це:

а) висновок,

б) рецензія,

в) відгук,

г) анотація.

35. Сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання - це:

а) жанр,

б) стиль,

в) прийом.

Завдання 2. Напишіть рецензію на курсову роботу (реферат) од­нокурсника.

Контрольне завдання.

Напишіть реферат на одну з запропонованих тем: