- •Курсове проектування є одним із завершальних етапів підготовки фахівців і передує дипломному проектуванню.
 - •I. Мета і задачі курсового проектування.
 - •2. Тематика, склад і об'єм курсового проекту.
 - •3. Організація курсового проектування.
 - •4.Посібник з виконання розділів курсового і дипломного проектів.
 - •1. Завдання на проектування і зміст проекту.
 - •3. Технологічна частина.
 - •Ескіз деталі:
 - •Абвг.715514.Ххх.8и3044.3141544м .1.4. Матеріал деталі, його механічні і технологічні властивості.
 - •Хімічний склад сталі 40х
 - •Механічні властивості сталі 40х
 - •Технологічні властивості сталі 40х
 - •2 Вибір типу виробництва та його характеристик
 - •Для заготовок отриманих пластичною деформацією:
 - •4. Розробка технологічного процесу обробки деталі.
 - •1. Базова інформація;
 - •2. Керівна інформація:
 - •3. Довідкова інформація:
 - •3.Шліфування однократне.
 - •4.3. Аналіз заводського техпроцеса і пропозиції по його удосконаленню, спрямовані на підвищення ефективності виробництва (виконується тільки в дипломному проекті).
 - •4.3. Призначення технологічного маршруту, вибір устаткування і технологічних баз.
 - •4.5. Вибір засобів технологічного оснащення техпроцеса.
 - •5. Розрахунок припусків і маси заготовки.
 - •.5.2. Визначення операційних припусків і розмірів з відхиленнями.
 - •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих різними способами лиття.
 - •Приклад призначення загальних припусків для заготовок, отриманих із сортового гарячекатаного прокату за дст 2590-88.
 - •.6. Розрахунок режимів різання і технічне нормування.
 - •3.6.1. Розрахунок режимів різання на задані операції.
 - •1. Призначаємо глибину різання на основі аналізу таблиці припусків і креслення деталі:
 - •2. Призначаємо подачу для інструментів:
 - •3. Призначаємо період стійкості інструментів налагодження:
 - •4. Визначаємо розрахункову величину необхідної швидкості різання:
 - •Розрахункове значення швидкості різання
 - •Число робочих ходів по цій же таблиці
 - •9. Робимо перевірочні розрахунки по достатності потужності приводу головного руху верстата.
 - •1. Призначаємо глибину різання:
 - •Поправочний коефіцієнт та досягнення більш високої якості отвору в зв'язку з
 - •4. Визначаємо швидкість різання, що допускається ріжучими
 - •1. Визначаємо допоміжний час на операцію по формулі
 - •10.Час підготовчо-заключне
 - •11. Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу
 - •.6.4. Призначення норм часу на інші операції і складання зведеної відомості норм часу і норм виробітку.
 - •Варіант виконання для дипломного проекту:
 - •.6.4. Визначення професій і розрядів робіт, вибір кодів професій.
 - •7. Розробка верстатних операцій, виконуваних на верстаті з чпу.
 - •.7.1. Коротка характеристика застосовуваного учпу.
 - •.7.2. Послідовність виконання переходів і розробка траєкторій (циклограм) руху інструментів.
 - •3.7.3. Розробка рукопису керуючої програми.
 - •4. Економічна доцільність прийнятих у проекті рішень і висновки по проекті.
 - •Правила оформлення операційних
 - •Правила оформлення операційних ескізів
 - •1. Ескізи слід виконувати за допомогою креслярського інструменту, графопобудувача, принтера.
 - •19. Якщо зображення виробу на ескізі стосується
 - •Примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах
 - •Примеры схем установов изделий
 - •Паспортные данные металлорежущих станков
 - •Токарно-винторезный станок 16б16п
 - •Токарно-винторезный станок п1611п
 - •Токарный станок с чпу 16к20ф3с32 (оперативная система управления, пульт 2р22)
 - •Токарный станок с чпу 16к20т1.02 (оперативная система управления, пульт нц - 31)
 - •Токарный станок с чпу 16б16ф3 (оперативная система управления, пульт 2р22)
 - •Вертикально-сверлильный станок 2н125
 - •Вертикально-сверлильный станок 2н135
 - •Радиально-сверлильный станок 2н53
 - •Cверлильные станки сЧпу (пульт 2п32)
 - •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12
 - •Консольный вертикально-фрезерный станок 6р12б
 - •Консольный вертикально-фрезерный станок 6д12
 - •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6р13ф3 (пульт н33 – 2м)
 - •Бесконсольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6520ф3 (пульт н33 – 2м)
 - •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу гф2171 (пульт 2с42)
 - •Консольный вертикально-фрезерный станок с чпу 6т13ф20 (пульт 2с42)
 - •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6т83г
 - •Консольный горизонтально-фрезерный станок 6р82г
 - •Горизонтально-протяжные станки
 - •Поперечно-строгальный станок 7305
 - •Зубофрезерный станок 5в312
 - •Зубофрезерный станок 53а50
 - •Зубодолбежный станок 5122
 - •Зубодолбежный станок 5в12
 - •Круглошлифовальные станки
 - •Внутришлифовальный станок 3к228в
 - •Типові технологічні послідовності оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
 - •Типові технологічні послідовності оброблення внутрішніх циліндричних поверхонь та їх характеристики якості
 - •Типові технологічні послідовності оброблення площин та характеристики якості, що при цьому забезпечуються
 - •Типові технологічні послідовності оброблення зубчастих поверхонь та їх характеристики якості
 - •Орієнтовні значення величин подач інструментів
 - •Рекомендуємий ряд подач s о мм/об
 - •Рекомендуємі значення швидкості різання
 - •4.9.6 Визначення хвилинної подачі.
 - •4.10 Розрахунок основного (машинного) технологічного часу на виконувану операцію.
 - •5. Список використаної літератури.
 
Ескіз деталі:
Таблиця 1
Позна- чення поверхні деталі  | 
		Кіль-кість пов.  | 
		Розмір, поле допуску і відхилення  | 
		Допуск Т (мм)  | 
		Шорст- кість Rа (мм)  | 
		
 
 Призначення поверхні деталі  | 
	
1  | 
		2  | 
		3  | 
		4  | 
		5  | 
		6  | 
	
Поверхня торця 1  | 
		1  | 
		L=360 h14(-1,4)  | 
		1,4  | 
		12,5  | 
		Не сполучається, обмежує довжину деталі  | 
	
Поверхня отвору 2  | 
		1  | 
		Æ8H9(+0,036)  | 
		0,036  | 
		3,2  | 
		Сполучається, служить для установки циліндричного штифта  | 
	
Зовнішня поверхня 3  | 
		
 1  | 
		Æ30 h6(-0,013)  | 
		
 0,013  | 
		
 0,8  | 
		Сполучається, служить для установки радіального підшипника  | 
	
Зовнішня поверхня 4  | 
		
 1  | 
		
 Æ48*  | 
		
 -  | 
		
 -  | 
		Розмір для довідок, по даному кресленню не обробляється  | 
	
Поверхня канавки 5  | 
		
 1  | 
		Æ39 h14(-0,62)  | 
		
 0,62  | 
		
 12,5  | 
		Не сполучається, служить для виходу інструмента і зручності зборки  | 
	
Зовнішня поверхня 6  | 
		
 1  | 
		Æ40 h8(-0,039)  | 
		
 0,039  | 
		
 1,6  | 
		Сполучається, служить для установки зубчастого колеса (зірочки, шківа)  | 
	
Зовнішня поверхня 7  | 
		
 1  | 
		Æ30 
			k6  | 
		
 0,013  | 
		
 0,8  | 
		Сполучається, служить для установки радіального підшипника  | 
	
Поверхня канавки 8  | 
		
 1  | 
		Æ18 h14(-0,43)  | 
		
 0,43  | 
		
 12,5  | 
		Не сполучається, служить для виходу інструмента, що ріже, і зручності зборки  | 
	
Різьбова поверхня 9  | 
		
 1  | 
		
 M20*1,5-8g  | 
		
 -  | 
		
 6,3  | 
		Сполучається, служить для нагвинчування гайки при зборці  | 
	
Поверхня торця 10  | 
		1  | 
		L=360 h14(-1,4)  | 
		1,4  | 
		12,5  | 
		Не сполучається, обмежує довжину деталі  | 
	
Дно паза 11  | 
		1  | 
		36 h11(-0,16)  | 
		0,16  | 
		6,3  | 
		Сполучається, служить для установки шпонки призматичної  | 
	
Поверхня паза 12  | 
		
 1  | 
		
			8D10  | 
		
 0,058  | 
		
 3,2  | 
		Сполучається, служить для установки шпонки призматичної  | 
	
Визначаємо конструкторський код деталі по [12]:
71- клас деталей, тіла обертання типу валів;
5 - підклас, - тому що L/D>2, а зовнішня поверхня циліндрична;
5 – група, тому що зовнішня поверхня ступінчата без закритих уступів, з зовнішньою різьбою;
1 – підгрупа, тому що деталь не має центрального отвору;
4 – вид, тому що деталь має шпонковий паз на зовнішній поверхні й отвір поза віссю деталі.
Конструкторський код деталі: АБВГ.715514.ХХХ
.1.2. Технічні вимоги на деталь.
Аналізу піддаються всі технічні вимоги, викладені текстом над основним написом на кресленні, а також вимоги, проставлені умовними графічними зображеннями.
При виконанні необхідно:
- перевірити викладений текст на відповідність ДСТУ 2.316-68, (по стор.380 [10]);
- перевірити вимоги, проставлені на кресленні умовними графічними
зображеннями на відповідність ДСТУ 2.308-79, (по стор.90...95 [11]);
- замінити по можливості технічні вимоги, викладені текстом на графічні
зображення;
- занести всі технічні вимоги у відповідну графу таблиці для аналізу;
- призначити методи обробки, що дозволять реалізувати дані технічні вимоги, ґрунтуючись на свій виробничий досвід;
- проаналізувати, якими засобами виміру Можна контролювати виконання кожного з записаних технічних вимог.
Наприклад:
Таблиця 2.
 П/п  | 
		Зміст технічної вимоги  | 
		Яким методом обробки можна забезпечити виконання  | 
		Якими засобами виміру можна контролювати виконання вимог  | 
	
1  | 
		2  | 
		3  | 
		4  | 
	
1.  | 
		НВ=190...227  | 
		За технологією заготівельного цеху  | 
		Пресс для контролю твердості по Бринеллю  | 
	
2.  | 
		Овальність і конусность поверхні А не більш 0,007 мм  | 
		Чистовим шліфуванням у центрах  | 
		Кругломер мод. 290, прилад для контролю прямолінійності БВ-6065  | 
	
3.  | 
		Допуск радіального биття пов. А і Б щодо осі не більш 0,05 мм  | 
		Чистовим шліфуванням у центрах  | 
		Прилад для перевірки на биття в центрах мод. ПБ-500М с індикатором 2МІГ  | 
	
4.  | 
		Незазначені граничні відхилення розмірів пов.14,Н14,Js14.  | 
		Звичайними методами обробки за розробленою технологією  | 
		Універсальними засобами і методами виміру  | 
	
.1.3. Якісний і кількісний аналіз технологічності конструкції деталі, установлення її технологічного і повного конструкторсько-технологічного коду.
Технологічність за ДСТ 18831-73 розглядається як сукупність властивостей конструкції виробу, що виявляються в можливості оптимальних витрат праці, засобів, матеріалів і часу при технічній підготовці виробництва, виготовленні, експлуатації і ремонті в порівнянні з відповідними показниками однотипних конструкцій виробів того ж призначення при забезпеченні встановлених значень показників якості в прийнятих умовах виготовлення, експлуатації і ремонту.
Під відпрацьовуванням конструкції виробу на технологічність розуміється комплекс заходів щодо забезпечення необхідного рівня технологічності конструкції виробу за встановленими показниками (за ДСТ 14.201-83 і ДСТ 14.205-83).
У курсовому проекті розглядаємо тільки окремі показники технологічності, що дозволяють судити про досягнення необхідного рівня.
При виконанні необхідно:
провести якісний аналіз технологічності конструкції;
провести кількісний аналіз технологічності конструкції;
зробити висновок про технологічність деталі в цілому і не технологічності окремих її елементів;
установити технологічний код деталі;
записати повний конструкторсько-технологічний код деталі.
Наприклад:
Роблячи аналіз технологічності конструкції деталі, з'ясовуємо, що в ній технологічно, а що не технологічно, тобто які утруднення можуть виникнути при її виготовленні в експлуатації.
Якісний аналіз.
Ретельно вивчивши креслення деталі, технічні вимоги на її виготовлення, параметри точності і шорсткості, властивостей матеріалу, установив, що:
- виключення механічної обробки деяких поверхонь шляхом застосування точного способу одержання заготовки недоцільно;
- конструкція деталі допускає можливість застосування продуктивного й економічного способу одержання заготовки, наприклад, чи штампуванням одержання поперечно-клиновою прокаткою;
- деталь не має поверхонь не зручних для обробки;
- деталь дозволяє застосувати високопродуктивні методи обробки, наприклад, точіння на верстатах із ЧПУ, гідро копіювальних напівавтоматах та ін.;
- деталь дозволяє використовувати прогресивні режими різання:
- на кресленні нанесені всі необхідні для виготовлення деталі розміри з параметрами точності і шорсткості, а їхній безпосередній вимір можливо звичайними засобами виміру;
- необхідні точність розмірів, точність геометричної форми і взаємного розташування поверхонь не викликають технологічних труднощів і можуть бути забезпечені на верстатах нормальної точності;
- твердість деталі достатня, тому що L/D<10...12.…12
Крім того, необхідно проаналізувати питання, до тієї чи іншої групи деталей і доповнити даний пункт; (стор.11...13…13[3])
Кількісний аналіз.
Кількісну оцінку технологічності конструкції робимо за наступними показниками:
- коефіцієнт уніфікації конструктивних елементів:
    
Qэ.- кількість елементів деталі, з яких вона складається (допускається підрахувати число основних розмірів, якими обмежена деталь;
Qу.е – кількість уніфікованих (стандартизованих) елементів деталі, що входять у Qэ (допускається підрахувати скількох розмірів із записаних раніше, входять у стандартні ряди чисел за ДСТУ 6636-69(Табл. 4.1. стр.87[10];
-
коефіцієнт використання матеріалу
заготовки:
Мд. - маса деталі за даними креслення, кг;
Мз. – маса заготовки (обумовлена в розділі 7 даного проекту),кг;
- коэф.
точності обробки:
Аср. - середній квалитет точності, обумовлений по формулі:
1, 2...17 - квалитет точності по якому виготовляється деталь;
n1,n2 … n17- кількість розмірів деталі, що виконується по відповідному квалитету.
У нашому випадку:
Тоді 
-
коефіцієнт шорсткості обробки:
Де: Бср.
-   середня
шорсткість поверхонь деталі, що визначає
значення параметра Ra
у
мкм. Визначається по формулі: 
0,1; 0,2...25 - параметри шорсткості поверхні за ДСТ 2789-73 відповідно з 3-го по 11-ий класи. Класи 1,2 і 12,13,14 не зазначені, тому що в нашій галузі зустрічаються рідко. У разі потреби, формулу нескладно розширити.
n1,n2 … n9 - кількість поверхонь, що мають шорсткість, що відповідає даному числовому параметру Ra.
У нашому
випадку:       
Тоді:  
Висновок: на підставі аналізу якісних показників і порівнянні кількісних показників з даними стор. 46...48 [13] робимо висновок, що деталь технологічна.
Формуємо технологічний код деталі.
постійна частина:
8И3 - зовнішній діаметр до 50, довжина 280 і найбільший діаметр центрального отвору 12,5; (табл.01 розділ 0 [14]);
04 - матеріал деталі сталь 40Х; (табл.04 розділ 0 [14]);
4 - деталь обробляється різанням; (табл.05 розділ 0 [14]);
перемінна частина:
31 - заготовка з некаліброваного прутка круглого перетину(табл.4.2 розділ 4[14]);
41– найвища точність зовнішніх поверхонь 6-й кв., найвища точність внутрішніх поверхонь 14-й кв.; (табл.4.3 розділ 4[14]);
5 – найменше значення Ra 0,2 мкм(табл.4.4 розділ 4[14]);
4 – допуск радіального биття 0,02 відноситься до 6-го ступеня точності(табл.5.2; 5.3; 5.4; 5.5 стр107…110[10]і табл.4,6 розділ 4[14]);
4 – без термообробки і покрить; (табл. роздягнув 4[14]);
М– маса деталі 4,3 кг; (табл. роздягнув 4[14]);
Повний технологічний код деталі: 8И3044.3141544М
Повний кострукторсько-технологічний код деталі:
