- •Конспект лекцій з медичної психології заняття №1 предмет і завдання медичної психологiї. Мозок та психiка
- •Основнi етапи розвитку психологiї
- •Здобутки вiтчизняних вчених:
- •Основнi теорiї психiчної дiяльностi:
- •Завдання медичної психологiї
- •Етапи проведення психологiчного обстеження:
- •Заняття №2 пiзнавальнi процеси в нормi та при патологiї вiдчуття та сприйняття
- •Вчення про аналiзатори.
- •Класифiкацiя вiдчуттiв
- •Загальнi особливостi вiдчуттiв:
- •Етапи цiлеспрямованого сприйняття:
- •Властивостi сприйняття:
- •Закономiрностi вiдчуттiв та сприйняття у нормi:
- •Теорiя рефлекторного вiдображення (I.М. Сєченов, I.П. Павлов, а.А. Ухтомський)
- •Класифiкацiя iлюзiй:
- •Вiдмiнностi уявлень від сприйняттів:
- •Вiковi особливостi спийняття:
- •Розвиток сприйняття дитини в онтогенезi
- •Основнi види розладiв вiдчуття і сприйняття
- •Заняття №3 пiзнавальнi процеси. Мислення та мова
- •Операцiї мислення:
- •Складовi елементи мислення:
- •Основнi характеристики мислення:
- •Типи і види мислення:
- •Порушення мови.
- •Мiжпiвкульна асиметрiя головного мозку
- •Вiковi особливостi мислення:
- •Порушення мислення:
- •Основнi методики дослiдження процесів мислення:
- •Заняття №4 увага, пам’ять, iнтелект.
- •Вiковi особливостi уваги
- •Нейрофiзiологiчнi механiзми пам’ятi
- •Вiковi особливостi пам’ятi
- •Особливостi процесiв пам’ятi
- •Порушення пам’ятi
- •Iнтелект
- •Розлади iнтелекту
- •Вiковi особливостi iнтелекту
- •Способи дослiджень уваги, пам’ятi, iнтелекту
- •Заняття № 5 емоцiї I почуття
- •Теорiї виникнення емоцiй
- •Нейрофiзiологiчнi механiзми емоцiй
- •Соматовегетативний прояв емоцiй
- •Зовнiшнi прояви емоцiй
- •Класифiкацiя емоцiй
- •I. За фiлогенетичним розвитком (чи по складностi)
- •III. За впливом на тонус органiзму I життєдiяльнiсть:
- •IV. За механiзмами виникнення:
- •V. За силою I тривалiсттю:
- •Види почуттiв
- •Розвиток емоцiй I почуттiв в онтогенезi
- •Розлади емоцiй
- •Дослiдження емоцiй
- •Заняття № 6 ефекторно-вольова сфера
- •Класифiкацiя потреб I ефекторно-вольових проявiв:
- •1. Бiологiчнi або iнстинктивнi (нижчi) потреби:
- •2. Соцiальнi (вищi) потреби:
- •Поняття про волю
- •Фiзiологiчнi основи вольових дiй
- •Етапи вольового процесу:
- •Вольовi якостi особистостi:
- •Вiковi особливостi волi.
- •Розвиток I формування волi
- •Розлади ефекторно- вольової сфери.
- •Методи вивчення волi
- •Заняття № 7 свiдомi і підсвiдомi психiчнi процеси
- •Структура свiдомостi
- •Властивостi свiдомостi:
- •Нейро-фiзiологiчнi основи свiдомих I підсвiдомих процесiв
- •Деякi явища підсвiдомого
- •Фiзiологiчнi варiанти змiненої свiдомостi
- •Етапи формування свiдомостi (г.К. Ушаков):
- •Розлади свiдомостi
- •Непсихотичні розлади:
- •Психотичні розлади:
- •Методи дослiдження стану свiдомостi
- •Заняття №8 психофiзiологiчнi I медико-психологiчнi аспекти особистостi
- •Властивостi особистостi
- •Структура особистостi
- •I. Спрямованість особистості
- •II. Можливості особистості
- •III. Психологiчнi особливостi поведiнки особи (темперамент, характер).
- •Основнi показники характеру:
- •Розлади особистості
- •Методи дослiдження особистостi
- •Заняття № 9 взаємодiя соми та психiки у здоровому I хворому органiзмi
- •Психосоматичнi взаємодiї у здоровому органiзмi
- •Фiзiологiя психiчного конфлiкту.
- •Заняття № 10 суб’єктивне переживання хвороби. Психологiя хворого при соматичних захворюваннях.
- •Психологiчнi особливостi хворих деякими соматичними захворюванями
- •Психологiя помираючих хворих
- •Нейропсихологiчнi особливостi хронiчних захворювань
- •Заняття № 11 лiкар, хворий, дiагноз: психологiя дiагностичного процесу
- •З боку хворого:
- •З боку лiкаря:
- •Особливостi проведення спiвбесiди з хворим
- •Заняття № 12 психологiя осiб iз природженими I набутими фiзичними вадами
- •Психологiя осiб iз природженими фiзичними дефектами
- •Психологiя осiб iз набутими фiзичними дефектами
- •Психологія осіб із набутими дефектами щелепно-лицевої області
- •Заняття № 13 психологiя хворого до I пiсля хiрургiчного втручання
- •Дитяча хiрургiя
- •Заняття № 14 психологiя жiнки в перiод вагiтностi та пiсля пологiв
- •Основнi правила психопрофiлактики болей при пологах:
- •Заняття № 15 основи медичної деонтологiї
- •Полiклiнiка I стацiонар. Деонтологiя взаємостосунків iз хворими
- •Деонтологiя повiдомлення дiагнозу
- •Деонтологiя взаємостосунків iз родичами хворого
- •Деонтологiя в клiнiчнiй медицинi
- •Деонтологiя I медична документацiя
- •Заняття № 16 основи психогiгiєни та психопрофiлактики
- •Iсторiя психогiгiєни
- •Практичне застосування психогiгiєни та психопрофiлактики
- •2. Шкільна психогігієна.
- •3. Сексуальне виховання і статеві стосунки.
- •4. Психогігієна сім’ї.
- •5. Психогігієна праці та відпочинку.
- •6. Психологія та психогігієна старості.
- •7. Психогігієна колективного життя (спілкування).
- •8. Психогігієна конфлікту.
- •9. Психогігієна побуту: переборювання шкiдливих звичок.
- •Методи I органiзацiя психогiгiєни та психопрофiлактики
- •Заняття № 17 питання психотерапiї. Показання до застосування
- •Модифiкацiї основних методик психотерапiї
- •Показання до психотерапiї
- •Заняття №18 характеристика малих та великих психологiчних груп в аспектi медичної деонтологiї
- •Особливостi груп пацiєнтiв лiкарнi
- •Психологiя лiкувального колективу
Психотичні розлади:
Деперсоналізація і дереалізація - порушення самосвiдомостi (втрата почуття «Я», вiдчуження почуттiв, думок, рухiв, роздвоєння особистостi, iнодi з порушенням «схеми тіла») чи усвiдомлення навколишнього свiту (нечiтке сприйняття i усвiдомлення з вiдчуттям його змiнення, не-реальностi, вiдчуженостi оточуючих предметiв та речей, порушенням просторово-часових спiввiдношень, iнодi є симптоми «вже баченого» чи «нiколи небаченого»). Цi порушення можуть зустрiчатися окремо чи поєднуватися одне з одним.
Делірій - потьмарення свiдомостi iз дезорiєнтуванням у навколишньому та збереженням орiєнтування у власнiй особi. Змiст свiдомостi заповнений яскравими жахливими галюцинацiями та iлюзiями, переважно зоровими, що супроводжуються страхом, тривогою i вираженим руховим збудженням (хворий бере участь у подiях, якi переживає пiсля виходу з делiрiю). Бiльшiсть спогадiв про пережите зберiгається.
Онейроїд - сноподiбне потьмарення свiдомостi iз частковим дезорiєнтуванням у навколишньому i власнiй особi, при якому реальнiсть дивовижно переплетена з фантастичними яскравими чуттєвими переважно зоровими галюцинацiями та iлюзiями iз вiдчуттям власної участi у маренні. Змiст переживань мало вiдбивається на поведiнцi хворих. Частiше спостерiгається пасивнiсть, загальмованiсть, iнодi - незначне рухове збудження. В майбутньому бiльшiсть переживань амнезується.
Аменція - глибоке потьмарення свiдомостi iз повним всебiчним дезорiєнтуванням у поєднаннi з безладнiстю мислення, окремими галюцинацiями i маренням, почуттям розгубленостi i безпорадностi, хаотичним руховим збудженням у межах лiжка, що часом змiнюється на загальмованiсть. Усе пережите у майбутньому амнезується.
Присмеркові стани свідомості - стани хворобливо звуженої свiдомостi з присутнiстю у змiстi певних переживань (частiше з минулого досвiду, представлені маренням), з дезорiєнтуванням у оточеннi, наявнiстю певних галюцинацiй, напруженого афекту i зовнiшньо впорядкованої чи невпорядкованої поведiнки (iнодi агресивної), зумовленої хворобливими переживаннями. У майбутньому спостерiгається повна або часткова амнезiя.
В залежності вiд переважання тих чи iнших симптомiв роздiляють рiзновиди присмеркового стану свiдомостi: транс (син. - амбулаторний автоматизм), сомнамбулiзм, фугиформнi реакцiї, патологiчний афект, iстеричну присмеркову свiдомiсть (наприклад, пуерилiзм, псевдодеменцiя).
Методи дослiдження стану свiдомостi
Вiрнiсть усвiдомлення хворими власного «Я» визначається пiд час розмови, коли хворому у прямiй чи сторонній формi задаються запитання, що дозволяють впевнитися, чи вiрно хворий називає свої паспортнi данi (стать, вiк, число, мiсяць та мiсце народження, прiзвище, iм’я та по-батьковi), повiдомляє свої бiографiчнi данi, характеристику своїх професiйних, характерологiчних та iнших особливостей.
Про ступiнь усвiдомлення навколишнього свiту, орiєнтування в мiсцi, часi, оточуючих особах можна дiзнатися, зокрема, за допомогою запитань, котр година, день тижня, мiсяць i рiк, у якому закладi перебуває хворий, з ким розмовляє, хто його оточує.
При вивченнi ступеня ясностi свiдомостi враховують легкiсть i швидкiсть сприйняття хворим запитань лiкаря, розумiння змiсту найпростiших чи бiльш складних запитань, швидкiсть, силу i ступiнь виявлення зворотних мовних, емоцiйних i поведiнкових реакцiй. Використовують прийоми загальносоматичного, неврологiчного дослiдження: стан безумовних рефлексiв, загальний стан, данi ехоЕГ, РЕГ тощо.
Цiлеспрямовано задаючи питання, дiзнаються, наскiльки послiдовно хворий викладає пережитi подiї, наскiльки розповiдь вiдповiдає тому, що вiдбулося в дiйсностi (враховуючи данi суб’єктивного та об’єктивного анамнезу). Для оцiнки самосвiдомостi можуть бути використанi експериментально-психологiчнi тести, зокрема, методика самооцiнки Дембо-Рубiнштейн, що дозволяє отримати уявлення про те, як хворий оцiнює стан свого здоров’я, розумовий розвиток, характер, щастя.