Фiзiологiчнi варiанти змiненої свiдомостi

1. Свiдомiсть при втомi, сонливостi - зниження ясностi i бiднiсть змiсту свiдомостi (до свiдомостi доходять лише сильнi подразники), нечiткiсть сприйняття, затруднення в зосередженні уваги, можливi дезорiєнтацiя у навколишньому, недосить послiдовне мислення, нiвелювання афекту.

2. Стан сну зi снобаченнями - виключення усвiдомлення оточуючого i порушення самосвiдомостi, поява переважно зорових образiв чи безладних яскравих уявлень, якi визначають змiст свiдомостi. Емоцiйнi переживання i думки (елементи змiсту свiдомостi)вiдповiдають змiстовi зорових образiв. Вiдбувається iнтенсивна пiдсвiдома дiяльнiсть по відновленню i регуляцiї функцiй соматичних тканин i клiтин, психосоматичної стабiлiзацiї, захисту особистостi вiд невирiшених конфлiктiв (аналiз, синтез, уточнення i видiлення певних факторiв). У цей же час вiдбувається вiдбiр i збереження у пам’ятi важливої iнформацiї (перехiд її з короткочасної у довготривалу).

Зменшення кiлькостi iнформацiї з віком, що поступає i потребує впорядкування, зумовлює зниження потреби у тривалому снi.

3. Афективно-звужена свiдомiсть виникає у вiдповiдь на тривалу подiю, коли домiнуюча яскрава емоцiя гальмує не пов’язанi з нею психiчнi процеси, i нав’язує той чи iнший стереотипний спосiб «аварійного» вирiшення ситуацiї (застигання, втеча, агресiя). При цьому об’єм свiдомостi звужується, змiст заповнюють обставини i нав’язанi ними дiї, якi спровокували афект. Можливi викривлене сприйняття навколишнього, невiрна оцiнка того, що вiдбувається.

Етапи формування свiдомостi (г.К. Ушаков):

1.                До 1 року - стан поза сном: характеризується першими реакцiями на навколишнiй свiт i змiнами внутрiшнього стану органiзму;

2.                Вiд 1року до 3 рокiв - предметна свiдомiсть: характеризується здатнiстю дитини розрiзняти предмети навколишнього свiту;

3.                Вiд 3 до 9 рокiв - iндивiдуальна свiдомiсть: характеризується видiленням себе з об’єктiв зовнiшнього свiту, перед усiм видiленням свого «Я» з об’єктiв неживої природи, потiм навколишнiх осiб, розумiння значення понять «я», «вони» i т.iн.;

4.                Вiд 9 до 16 рокiв - колективна свiдомiсть: характеризується формуванням взаємостосунків мiж особистiстю i колективом сiм’ї, школи;

5.                Вiд 16 до 22 рокiв - рефлексивна, вища суспiльна, соцiальна свiдомiсть: усвiдомлення своєї соцiальної ролi у суспiльствi.

Розлади свiдомостi

У клiнiчнiй практицi порушення свiдомостi подiляють на 2 основнi групи: кiлькiснi (непсихотичнi чи «простi», за типом виключення свiдомостi) i якiснi розлади свiдомостi (психотичнi чи «складнi» - синдроми, до яких входять симптоми сенсорних, рухових, смислових та iнших розладiв).

Непсихотичні розлади:

Непритомність - раптове короткочасне повне виключення свiдомостi, що виникає внаслiдок раптової анемiї мозку.

Оглушеність - неповне виключення свiдомостi внаслiдок пiдвищення порога збудливостi, до свiдомостi доходять лише значнi за силою подразники. Навколишнє сприймаєтся нечiтко, зниженi пам’ять та увага, загальмованi руховi та емоцiйнi реакцiї.

Сопор - глибоке виключення свiдомостi з втратою орiєнтування у навколишньому i власнiй особистостi, нерухомiстю, елементарна зворотна реакцiя виникає на значнi за силою подразники (больовi). Збереженi безумовнi рефлекси (зiниць, корнеальнi, ковтальнi та iн.).

Кома - цiлковите виключення свiдомостi з втратою орiєнтування, реакцiй на подразники, пригнiченням безумовних рефлексiв, порушенням життєво-важливих функцiй внутрiшнiх органiв (дихання, серцево-судинної дiяльностi та iн.).