ЗМІСТ

Вступ 2

Операційна система WINDOWS ХР 6

Налагодження засобів введення - виведення даних. 47

Налаштування Робочого столу 49

Налагодження елементів керування Windows. 57

Питання для самоконтролю 61

Стандартні програми Windows 63

Програма Блокнот 63

Графічний редактор Paint 67

Питання для самоконтролю 85

Текстовий процесор WordPad 86

Питання для самоконтролю 93

Питання для самоконтролю 101

Можливості програми Total Commander 103

Робота з файлами та папками в Total Commander 110

Додаткові можливості Total Commander. 117

Питання для самоконтролю 121

презентаціЇ Microsoft Office PowerPoint 2003 233

Вступ

Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства поряд із такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини й ін., і процес її переробки за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію.

Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу чи явища (інформаційного продукту). Середовищем, складовими елементами якого є комп'ютери, комп'ютерні мережі, програмні продукти, бази даних, люди, документація, різного роду технічні й програмні засоби зв'язку є інформаційна система. Основна мета інформаційної системи - організація збереження й передачі інформації. Інформаційна система являє собою людино-комп'ютерну систему обробки інформації.

Інформаційні технології є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До сьогодні вони пройшли кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася головним чином розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації.

Основним технічним засобом технології переробки інформації служить комп'ютер, що істотно вплинув як на концепцію побудови й використання технологічних процесів, так і на якість результуючої інформації.

Інструментарій інформаційної технології – програмне забезпечення, технологія роботи в якому дозволяє досягти поставленої користувачем мети.

Як інструментарій можна використовувати такі розповсюджені види програмних продуктів для персонального комп'ютера: текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, інформаційні системи спеціального призначення (фахові), експертні системи і т.д.

Впровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу й застосування телекомунікаційних засобів зв'язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології і, як наслідок, зміну її назви за рахунок приєднання одного із синонімів: «нова», «комп'ютерна» або «сучасна».

Прикметник «нова» підкреслює новаторський характер цієї технології. Нова інформаційна технологія - інформаційна технологія з «дружнім» інтерфейсом роботи користувача, що використовує персональні комп'ютери і сучасні телекомунікаційні засоби.

Прикметник «комп'ютерна» підкреслює, що основним технічним засобом її реалізації є комп'ютер.

Термін «Нова інформаційна технологія» (НІТ) поступово втрачає слово «нова», а його зміст надається терміну «інформаційна технологія».

Основних принципи інформаційної технології:

• інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп'ютером;

• інтегрованість (стикування, взаємозв'язок) з іншими програмними продуктами;

• адаптивність до змін постановок задач та гнучкість процесів обробки даних.

Метою вивчення курсу «Інформаційні технології» є підготовка студентів як користувачів комп’ютерних технологій і формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для вирішення задач з використанням обчислювальної техніки.

Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі вивчення дисциплін «Нові інформаційні технології», «Інформаційні технології в юридичній діяльності», «Інформатика та інформаційні технології» є:

• формування у майбутніх спеціалістів сучасного рівня інформаційної та комп'ютерної культури;

• формування у студентів уявлення про національні і світові інформаційні ресурси;

• ознайомлення з сучасним станом і напрямками розвитку комп’ютерної техніки та програмних засобів;

• впевнена робота на персональному комп’ютері у якості кінцевого користувача інформаційних систем;

• знання основ створення інформаційних систем і використання передових інформаційних технологій переробки інформації, у т.ч. уміти працювати із програмними засобами, що відповідають сучасним вимогам світового ринку програмних продуктів;

• освоєння загальних та спеціалізованих прикладних програми для обробки інформації;

• формування навичок роботи в локальній і глобальній комп’ютерних мережах, навичок роботи з електронною поштою, телеконференціями;

• знання знати найбільш важливих інформаційні ресурсів, програмних засобів інформаційного пошуку, а також економічні й правові основи використання інформаційних ресурсів.

• ефективне застосування засобів сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення при вивченні інших навчальних дисциплін;

• вироблення у студентів практичних навичок застосування інформаційних технологій у професійній діяльності для вирішення фахових задач.

Список скорочень Операційна система windows хр

Операційна система являє собою комплекс системних та службових програмних засобів. З одного боку, вона спирається на базове програмне забезпечення комп’ютера, який входить в його систему BIOS (базова система ведення-виведення), з іншого боку, вона сама є опорою для програмного забезпечення більш високих рівнів — прикладних та більшості службових додатків.

Додатками операційної системи – прийнято називати програми, які призначаються для роботи під керуванням даної системи.

Основна функція усіх операційних систем – посередницька. Вона полягає в забезпеченні деяких видів інтерфейсу:

• Інтерфейсу між користувачем та програмно-апаратними засобами комп’ютера (інтерфейс користувача);

• Інтерфейсу між програмним та апаратним забезпеченням (апаратно-програмний інтерфейс);

• Інтерфейсу між різними видами програмного забезпечення (програмний інтерфейс).

Залежно від способу виконання завдань операційні системи поділяють на три категорії:

• Системи з однозадачним режимом роботи.

• Системи з пакетною обробкою завдань.

• Системи з розподілом часу між завданнями.

Системи з однозадачним режимом роботи забезпечують обробку за певний проміжок часу лише одного завдання, якому надаються усі ресурси обчислювальної системи.

Системи з пакетною обробкою завдань у свою чергу поділяються на два типи:

• з послідовною обробкою завдань;

• з паралельною обробкою завдань.

У таких системах декілька завдань формуються в пакет, який розміщується в оперативній пам’яті, і чергове завдання вибирається з пакета і виконується.

Системи з послідовною обробкою завдань виконують одне завдання з пакета від початку до кінця, при цьому інші завдання з пакета чекають у черзі на обробку у послідовності, в якій пакет був сформований.

Системи з паралельною обробкою завдань організують так званий режим мультипрограмування, в якому деякі із завдань пакета виконуються одночасно. Обробка кожного із завдань може бути тимчасово призупинена для обробки іншого завдання, а потім відновлена. Цей режим використовується для ефективнішого задіювання ресурсів системи — роботи без простоїв.

Системи з розподілом часу також виконують декілька завдань одночасно, але кожному завданню видається на здійснення обробки квант (фіксований проміжок) часу, після чого провадиться обробка наступного завдання і т. д., поки всі завдання не будуть виконані.

У режимі з розподілом часу організується доступ до ресурсів системи одразу для багатьох користувачів. Завдяки виділеним квантам часу у користувачів під час роботи складається враження, що вони споживають ресурси системи автономно й у повному обсязі.

Особливості інтерфейсу операційної системи Windows Базові поняття

Операційна система Windows пропонує користувачу графічний інтерфейс, тобто практично всі дії можна виконувати за допомогою мишки, вибираючи, викликаючи або пересуваючи потрібний об’єкт; альтернативним засобом керування є клавіатура.

Миша використовується для вибору об’єктів, зокрема пунктів меню, перетягуванням об’єктів, запуску програм, натискання екранних кнопок. З мишею зв’язаний активний елемент управління – покажчик миші (курсор). Він переміщується синхронно з рухом миші по горизонтальній поверхні. Завдяки цьому його позиціюють на значках тих чи інших об’єктах або елементах управління. Вигляд покажчика миші міняється в залежності від того, яка операція може бути виконана в даний момент. У Windows передбачена можливість змінювати форму курсору.

Ліва кнопка миші (та що під указівним пальцем) – основна. Нею вказують потрібний об’єкт, запускають програми на виконання, розкривають пункти меню програм. Один із найбільш зручних інструментів системи – контекстне меню. Це меню відкривається натисканням правої кнопки миші, яка часто тому і називається контекстною. Зміст контекстного меню залежить від положення укажчика миші у головному вікні або у вікні відкритої програми.

Основні прийоми управління за допомогою миші:

• клік (Click) – швидке натискання та відпускання лівої кнопки миші, вибраний об’єкт активізується;

• подвійний клік (Double Click) – два кліки, виконані з малим інтервалом часу, вибраний об’єкт завантажується;

• клік правою кнопкою миші – відкривається спадаюче меню для подальшої роботи з об’єктом;

• перетаскування (Drag & Drop) – виконується шляхом переміщення миші при натиснутій лівій кнопці (супроводжується переміщенням екранного об’єкта, на якому встановлено покажчик);

• протягування миші (Drag) – виконується як перетаскування, але при цьому відбувається зміна форми об’єкта;

• спеціальне перетаскування – виконується шляхом переміщення миші при натиснутій правій кнопці миші;

• зависання – наведення покажчика миші на значок об’єкта або на елемент управління і затримка його на деякий час ( при цьому на екрані з’являється спливаюча підказка, яка коротко характеризує властивості об’єкта).