Бібліографічна та інформаційна робота шкільної бібліотеки

Линець Валентина Василівна, бібліотекар

Київського військового ліцею ім. Івана Богуна

Провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, є систематичне забезпечення інформацією постійних запитів, бібліографічне інформування. Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів із новими надходженнями які надійшли до бібліотеки. Зміст бібліографічного інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу даної школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інформаційними потребами вчителів, учнів та батьків. У шкільній бібліотеці військового ліцею імені І.Богуна інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами:

* інформаційне забезпечення розвитку дитини в школі, засвоєнню учнями знань з основ наук, розширення і поглиблення знань, одержаних на уроках;

* інформаційне забезпечення членів педагогічного колективу школи.

Підвищення рівня ефективності навчально-виховного процесу передбачає підвищення теоретичної, професійної, загальнокультурної підготовки учителів тому їм необхідна інформація про нові технології в навчанні та вихованні, програми, альтернативні підручники, методичні рекомендації, інструкції, положення, матеріали про вітчизняний і зарубіжний досвід, літературу, яку можна рекомендувати учням для додаткового опрацювання.

Для бібліографічного інформування вчителів використовуються диференційований підхід із врахуванням запитів та потреб користувачів, індивідуальні, групові та масові форми роботи. Пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування в шкільній бібліотеці є директор школи, адміністрація, шкільний психолог, керівники кафедр і методичних об’єднань, секцій МАНу, гуртків, а також окремі і педагоги, які виявляють бажання отримувати інформацію індивідуально.

Серед учнів особливої уваги потребують учні-учасники секцій МАНу, а також діти «групи ризику».

Підготовка індивідуального бібліографічного інформування включає:уточнення теми; узгодження джерел інформації; визначення типів і жанрів документів; обрання форми представлення інформації (сам документ, бібліографічні повідомлення про видання документа, тематична підборка, що містить документ, бібліографічні повідомлення тощо); узгодження термінів подачі інформації, зворотній зв’язок з користувачами.

Бібліотекар заповнює реєстраційну картку індивідуального бібліографічного інформування і складає картотеку тематичних запитів, розставляючи їх в алфавітно-предметному порядку. Ця картотека допомагає під час відбору матеріалів з нових надходжень. Довідково-бібліографічне обслуговування читачів бібліотеки полягає у виконанні різноманітних бібліографічних довідок за разовими запитами читачів. Запит приймається в усній або письмовій формі. Бібліографічна довідка містить дані про різні види друкованих документів.

Довідки поділяються на:

1. Тематичні – запити з конкретної теми. Для підготовки використовуються систематичний каталог, бібліографічні картотеки і видання, довідники, енциклопедії.

2. Фактографічні – конкретні відомості статистичного, хронологічного характеру. Фактографічні довідки виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек тощо.

3. Адресні – довідки про наявність в бібліотеці конкретного видання (книги, статті). Виконуються за допомогою каталогів (переважно алфавітного) та картотек.

4. Уточнювальні – довідки з уточнення відомостей про окремі відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису. Виконуються, як правило, за допомогою алфавітного каталогу, бібліографічних картотек, покажчиків.

Тематичні та фактографічні довідки можуть виконуватися письмово. Усі типи довідок підлягають обліку за єдиною формою.

Бібліотекарі нашої школи надають бібліографічну консультацію користувачам – відповідь на разовий запит, що допомагає читачеві здійснювати самостійний бібліографічний пошук.

Для оптимізації довідково-бібліографічної роботи в бібліотеці ведеться фонд виконаних довідок.

Фонд виконаних довідок – це частина ДБА (довідково-бібліографічного апарату) бібліотеки, зібрання копій раніше виконаних письмових бібліографічних довідок.

У такому фонді зберігаються копії відповідей на складні запити читачів, що вимагали широкого бібліографічного пошуку, довідки з актуальних тем, а також довідки на запити, що постійно повторюються. Ці довідки можуть бути цікавими широкому загалу читачів.

Організувати фонд виконаних довідок можна по-різному. Як правило, списки зберігають у спеціальних папках, альбомах або конвертах, які нумерують у міру їх надходження і розташовують за прямою або зворотною хронологією. На папці слід написати тему замовлення, дату виконання та прізвище укладача.

Важливою базою для інформаційної та довідково-бібліографічної роботи є довідково-бібліографічний фонд. Він складається з довідкової літератури, різної за тематикою І типами видань, у тому числі: загальні та спеціальні енциклопедії, найважливіші енциклопедичні, тлумачні, термінологічні, мовні словники, загальні та галузеві довідники, статистичні збірники, бібліографічні посібники.

Групове бібліографічне інформування – це обслуговування певної групи користувачів інформації, котрі мають близькі за змістом інформаційні потреби; учителі однієї спеціальності (предметні кафедри), творчі групи вчителів, класні керівники; серед учнів – це члени секції МАНу, гуртків, творчих об’єднань, факультативів, органів самоврядування, представники окремих вікових груп.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематичних і галузевих списків нових надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури, Днів фахівців (учителя-предметника).

Масова форма інформування – це інформування всіх читачів бібліотеки про нові надходження до бібліотеки, форми та методи популяризації такої літератури.

У нашій шкільній бібліотеці здебільшого застосовуються такі форми масового бібліографічного інформування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів; картотеки новинок, проведення днів інформації.

Тематичні виставки нових надходжень диференціюють за видами видань: нові книги, нові журнали. Експозицію змінюють у зазначені дні, але не рідше одного разу на місяць.

Тематичні виставки ми присвячуємо найважливішим політичним подіям, ювілейним датам, головним напрямам навчально-виховної діяльності школи.

Виставки на допомогу навчальному процесу можуть бути адресовані як учителям, так і учням. Іноді такі виставки мають допоміжний характер, полегшуючи пошук літератури з окремого навчального предмета, теми заняття, теми для самостійної роботи.

Як правило, експонується навчальна, навчально-пізнавальна і довідкова література.

Під час оформлення виставок слід пам’ятати, що велика кількість представлених книжок стомлює читачів, розсіює їхню увагу. Для скорочення кількості видань можуть бути складені бібліографічний список або спеціальна картотека з даної теми.

Систематично біля книжкової виставки проводиться бібліографічний огляд, що передбачає характеристику творів, об’єднаних за певним принципом. Щоб огляд був ефективним, до нього варто долучити наочні форми інформації про літературу: виставку книг з відкритим переглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Складовою частиною огляду може бути фрагмент літературного ранку або вечора.

Найдієвішою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів. Вони є найефективнішими в роботі з учителями. До таких комплексних форм належить День фахівця, зміст якого містить не лише бібліографічну, а й фактографічну інформацію, тобто повідомлення за конкретною тематикою.

День фахівця включає екскурсію до бібліотеки, організацію книжкової виставки, проведення бібліографічного огляду, ознайомлення з довідково-бібліографічним апаратом, зустрічі з провідними науковцями та вчителями-новаторами, презентації фахових періодичних видань й видань психолого-педагогічного характеру.

Успіх проведення Дня фахівця багато в чому залежить від виконання таких умов:

* вибір актуальної тематики, пов’язаної з проблемами навчально-виховного процесу в школі;

* однорідність контингенту (групи) вчителів, наприклад: класні керівники, завуч, директор, учителі-предметники, учителі початкових класів;

* продуманий комплекс масових заходів, які відповідають змісту Дня фахівця (усі заходи повинні бути взаємопов’язані, зосереджені на поглибленому розкритті тематики);

* попереднє інформування педколективу щодо проведення даного заходу.

День фахівця є однією з трудомістких форм масових заходів, тому доцільно проводити його не частіше одного разу на квартал.

День інформації – комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої надати читачам інформацію про книги, інші джерела інформації на певну тему або ж про літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. Бажано День інформації проводити систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи місячника.

Тривалість Дня інформації – два-три дні. До програми включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та ін.

День інформації для школярів може включати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці.

По проведенні Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефективність.

Бібліографічно -інформаційна робота бібліотеки передбачає створення рекомендаційних списків літератури. В умовах шкільної бібліотеки доцільно готувати інформаційні бюлетені загального характеру: «Нові надходження до бібліотеки», де література групується за галузями знань.

У шкільній бібліотеці матеріали у бюлетенях можна групувати за такими розділами: «Керівникам школи», «Учителям», «Учням», «Батькам». Окремо слід виділити нові надходження підручників.

Замість списків можна вести картотеку нових надходжень. Щоб привернути увагу читача, її розташовують на кафедрі видачі або біля каталогів.

Ефективною і досить оперативною формою інформування є «Експрес-інформація» - інформаційний листок, у якому повідомляється про одну-дві кращі нові книги. В інформаційному листку визначається читацьке призначення, подається повний бібліографічний опис, розгорнута анотація.

Укладаючи рекомендаційний список літератури, бібліотекар повинен чітко уявляти його цільове та читацьке призначення. Спершу необхідно вивчити тему або предмет, з якого готуватиметься список. Дня цього переглядаються найактуальніші статті, опубліковані в періодичних виданнях, довідниках, енциклопедіях. Наступний етап передбачає відбір літератури згідно з цільовим і читацьким призначенням списку. Значною мірою відрізнятимуться рекомендаційні посібники для читачів молодшого шкільного віку, старшокласників, учителів, батьків.

Так, для читачів середнього і старшого віку можна підготувати списки літератури з окремих предметів або розділів шкільної програми, а також про окремі професії тощо.

Для вчителів у нас в бібліотеці складаємо списки з актуальних педагогічних проблем, з питань виховання, інноваційних технологій у роботі з учнями, з методики викладання окремих предметів.

Для батьків готуємо інформаційні повідомлення з питань сімейного виховання, спілкування в сім’ї, керування домашнім читанням дітей.

Групування літератури в рекомендаційному списку може бути тематичним, проблемно-тематичним, за алфавітом прізвищ авторів і назв книг, за жанрами літератури (хронологічне, формальне за типами і видами літератури).

Загальні вимоги до групування і розміщення матеріалу – чіткість, обов’язкове пояснення читачам доцільності такого групування, взаємозв’язок групування з анотаціями.

Для дітей молодшого шкільного віку бажано складати списки-закладки (тематичні, нової літератури, «З чого починати?», «Що читати далі?»), І вони повинні містити короткі анотації, мати вступну частину, що звертає увагу читача на цінність рекомендованої літератури. Оптимальна кількість книг у закладці – 5-6 назв.

Важливим напрямом інформаційно-бібліографічної діяльності є пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. Ми проводимо її диференційовано, із врахуванням вікових, професійних особливостей читачів і спрямовуємо їх на навчання методики ефективного використання бібліотечних фондів, довідково-бібліографічного апарату, орієнтації в системі бібліографічних посібників. Пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань здійснюють бібліотекарі і вчителі за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультативних заняттях, під час роботи гуртків.

На початку нового навчального року школа складає графіки проведення бібліотечно-бібліографічних занять. Учителі-предметники, класні керівники включають теми цих занять до своїх планів роботи.

У пропаганді основ бібліотечно-бібліографічних знань доцільно використовувати: бесіди, лекції, практичні заняття, своєрідні концерти, доповіді та повідомлення учнів, різні види змагань.

Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття – масові заходи, де учні матимуть можливість застосовувати і демонструвати набуті ними бібліографічні знання. Існують різноманітні форми підсумкових занять: відповіді на запитання або вікторини, подорожі, конкурси, читацькі конференції, написання рефератів тощо.

У бібліотеці доцільно організувати картотеку на допомогу проведенню бібліотечних уроків, де б накопичувався використаний матеріал певної тематики. З метою вивчення ефективності популяризації основ бібліографії бібліотечні працівники ведуть облік, заповнюють анкети, що сприяють виявленню глибини знань учнів.

Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, від єдиного планування всієї роботи з книжкою, виховання загальної культури.

Бібліографічне інформування користувачів дуже важливий процес, який ефективно забезпечуєїх потреби. Зміст бібліографічного інформування визначається специфікою навчально-виховного процесу школи, навчальними планами і програмами, завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.

ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ

Хазанович Наталія Миколаївна,

бібліотекар

СЗШ №285

Оболонського р-ну

Важлива роль у відродженні національної освіти, інформатизації освітнього простору належить шкільній бібліотеці, яка є структурним підрозділом загальноосвітнього навчального закладу і здійснює бібліотечно-інформаційне та культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу, формує науковій світогляд особистості, виховує в учнів культуру читання, бережливе ставлення до підручника, художньої, науково-популярної та іншої літератури, виконує задоволення національно культурних запитів учнів, педагогів, батьків, комплектує книжкові фонди тощо.

Розкриття даної теми вимагає визначення термінологічних дефініцій.

Інформаційна робота – забезпечення користувачів необхідною інформацією, що здійснюють інформаційні органи і служби шляхом надання інформаційних послуг.

Бібліографічна робота передбачає надання довідок та інших бібліографічних послуг (консультацій). Основними напрямами бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є: створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату); організація бібліографічного обслуговування, яка включає такі процеси:

• довідково-бібліографічне обслуговування ( виконання разових читацьких запитів та видання різноманітних довідок);

• бібліографічне інформування (систематична робота, спрямована на задоволення поточних і постійно діючих запитів читачів);

• рекомендаційно бібліографічне обслуговування (використання бібліотекою рекомендаційних покажчиків);

• популяризація бібліотечно-бібліографічних знань, як складової інформаційної культури особистості.

Бібліографічне інформування передбачає регулярність доведення до читачів бібліотеки бібліографічної інформації з основ наук, інноваційні процеси в педагогіці. Поділяється на масове і диференційоване.

Масове бібліографічне інформування покликане сприяти інформуванню широкого кола читачів, зацікавлених у систематичному отриманні відомостей про нові надходження.

Розповсюдженою формою масового бібліографічного обслуговування є випуск інформаційних бюлетенів, в яких відомості про нові надходження в бібліотеку розташовуються у певному порядку, частіше у систематичному.

Інша форма: виставки нових надходжень.

Комплексні форми масового інформування: День інформації – передбачає інформацію про нові надходження, а також їхній бібліографічний огляд. Про такі дні бібліотека повідомляє читачів з допомогою оголошень, запрошень. Вони проходять у читальному залі бібліотеки один-два дня. Література групується за основними галузями знань і розкладають її на столі чи стелажі.

Диференційоване бібліографічне інформування – це обслуговування керівників, педагогічних працівників, відслідковування для них літератури, відповідно до їхніх потреб та інтересів.

Важливою базою для інформаційної та довідково-бібліографічної роботи є довідково-бібліографічний фонд, що складається з довідкової літератури, різної за тематикою і типами видань.

Довідково-бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних довідок. Вони виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек.

Важливим напрямом бібліографічної діяльності є популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. Вона ведеться диференційовано із врахуванням цілей читання, інформаційних потреб та інтересів; проводиться на бібліотечних уроках, різних масових заходах – читацьких конференціях, вікторинах, конкурсах.

Серед індивідуальних форм роботи з читачами вирізняють бесіди різного характеру і форми індивідуального інформування.

З огляду специфіки шкільних бібліотек найбільше значення мають бесіди, що дозволяють здійснювати безпосередній контакт між бібліотекарем і читачем, враховувати його інтереси і вікові особливості. Серед бесід розрізняють бесіди про рекомендовану літературу, про прочитані книги, бібліотеку та інформаційні ресурсі.

Бесіда при записі в бібліотеку дає можливість зібрати відомості про учня, що бажає стати читачем бібліотеки. Під час цієї бесіди його знайомлять з правилами користування, можливостями та ресурсами бібліотеки, вивчають культуру читання того, хто записується. Бесіда про рекомендовану літературу. Під час її проведення бібліотекар враховує зміст книг, рівень читацького розвитку особистості учня, з яким проводиться бесіда, його інтерес та характер читацьких інтересів.

Бесіди про прочитані книги. Їхня мета – виявлення рівня читацького розвитку учнів (чи зрозуміла їм дана книга), виявлення думок читачів про дані творі та їхніх авторів, проведення порівняння з іншими творами того ж автора. Оцінка книги, яку дав читач може бути використана в бесідах з іншими. Видача книги – це не кінець роботи з читачем, а тільки початок роботи.

У шкільних бібліотеках для читачів-вчителів, для адміністрації школи можуть використовуватися форми індивідуального інформування з певної теми. Індивідуальне інформування заключається в постійному інформуванні читачів про нові документи з тем, які їх цікавлять. Підготовка до застосування системи індивідуального інформування включає: уточнення теми; погодження джерел

інформації; визначення типів і жанрів документів. Бібліотекар складає картотеку тематичних запитів, організовуючи їх в алфавітно-предметному порядку.

До форм індивідуального обслуговування відносяться і консультації, що включають питання підвищення інформаційної компетентності читачів, в тому числі: алгоритми пошуку в каталогах і картотеках, вибір книг у фондах відкритого доступу. Групове обслуговування читачів розглядається як сукупність форм і методів, спрямованих на задоволення культурно-інформаційних потреб малих груп читачів, що об’єднані спільними інтересами. Наочні форми інформування і рекомендації літератури базуються на показі нових надходжень з актуальних для школи тем.

Книжкова виставка – комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу читачів, зацікавити та задовольнити існуючий інтерес, інформаційну потребу. Виникненню інтересу сприяє розташування виставки, стиль її художнього оформлення, технічне оснащення і використання нових конструктивних матеріалів. Безпосередню увагу викликають виразні заголовки, яскраві ілюстрації, символи. Експонуватись виставка має не більше 1 – 2 місяців.

До числа основних видів виставок відносяться тематичні виставки і виставки нових надходжень. Тематичні виставки організовуються з актуальних проблем суспільного життя; з проблем науки, культури, мистецтва, з тем, що орієнтовані на певну групу читачів даної бібліотеки; з тем, пов’язаних з річницями знаменних подій і діяльністю видатних людей; на допомогу навчальному процесу; з метою популяризації окремих видань, видів чи жанрів літератури, де крім самої книги, експонуються публікації, що висвітлюють зміст твору, критичні статті, ілюстровані матеріали, біографічні довідки про автора.

До заходів рекомендаційно-інформаційного характеру відносяться бібліографічні огляди – жива, дійова технологія популяризації літератури. Вони допомагають якнайкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-популярну, пізнавальну, довідкову літературу, періодичну пресу. Шкільний бібліотекар може практикувати огляд однієї книги. Огляд літератури варто проводити біля книжкових виставок, вони можуть передувати або ж завершувати літературні вечори обговорення книг. До проведення бібліографічних оглядів потрібно залучати педагогів, учнів старшокласників.

Презентація (прем’єра ) книги – під час даного заходу проходить детальне ознайомлення читачів з її змістом. Проводиться дискусія за змістом книги. Усний журнал – оперативний спосіб інформування про новинки галузевої і художньої літератури. За аналогією з друкованим усний журнал складається з ряду розділів (сторінок).

Відкриваючи такий масовий захід як усний журнал, ведучий коротко повідомляє його зміст, потім надає слово виступаючим. Сторінки ілюструються за допомогою аудіовізуальних засобів, книжкових виставок. Закінчується усний журнал коротким заключним словом ведучого.

Голосні читання – поширена технологія спілкування шкільного бібліотекаря з читачами молодшого шкільного віку.

Голосне читання має закріплюватися бесідою, до якої особливо ретельно повинен готуватися шкільної бібліотекар.

Читацька конференція передбачає обмін думками про книги в широкій читацькій аудиторії. Предметом обговорення можуть слугувати не тільки художні творі, але наукова, навчальна, довідкова література. Можна організувати зустрічі з редакціями журналів, представниками видавництв.

Важливим напрямком роботи шкільної бібліотеки є інформаційна робота. Щоб бути ефективною, вона повинна носити систематичний, оперативний, випереджаючий характер. Свою діяльність бібліотека проводить спільно з педагогічним колективом, згідно з планом навчально-виховної роботи школи на навчальний рік.

В період становлення національно-виховної системи освіти, яка сприяла б реалізації індивідуальності учня, виникає нагальна потреба в пошуку нових методів вивчення інформаційних потреб двох основних категорій читачів шкільної бібліотеки: педагогічного колективу та учнів. Зокрема, завдання вчителя - донести знання до учнів, розкрити їхній потенціал, завдання учня – освоїти ці знання і реалізувати свої потенційні можливості.

Приступаючи до вивчення інформаційних потреб вчителів, бібліотекар насамперед вивчає шкільні плани і програми, а при вивченні інформаційних потреб учнів ще й додаткову літературу для читання.

Крім того, для учнів ми використовуємо методи анкетування, аналіз читацького формуляра, бесіди.

Вивчення інформаційних потреб педагогічного колективу

Вивчення документів, навчальних планів і програм, планів роботи школи

Аналіз читацьких формулярів

Анкетування

Складання тематичних папок, інформаційних списків літератури, проведення днів інформації, оформлення книжкових виставок і полиць,

проведення індивідуальних консультацій., виконання складних тематичних

запитів, інформаційних оглядів літератури

Вивчення інформаційних потреб учнів

Вивчення програм, рекомендаційних списків, літератури для позакласного та додаткового читання із шкільних предметів

Аналіз читацьких формулярів

Анкетування або соціологічне дослідження

Бесіди

Складання тематичних карток, рекомендаційних списків літератури, індивідуальних рекомендаційних списків літератури, виконання тематичних довідок і консультацій, індивідуальних бесід, проведення днів інформації, тематичних бібліотечних уроків, оформлення книжкових виставок і книжкових полиць, тематичних папок для учнів різного віку та вчителів

Розповсюдженою формою масового обслуговування є випуск інформаційних бюлетенів.

Групове інформування вчителів відбувається шляхом складання списків нових надходжень, списків літератури з актуальних педагогічних проблем, з питань навчання і виховання, з методики викладання окремих предметів. У нашій бібліотеці для вчителів щомісячно виходять інформаційні бюлетні “Новинки педагогічної преси”, “Інформаційний бюлетень нових надходжень” з фізики, математики, хімії, біології, української мови та літератури. Для проведення педради організовується книжкова виставка за матеріалами фахових газет та журналів з певної теми. Важливою формою бібліографічної роботи шкільного бібліотекаря є складання бібліографічних картотек.

Для послуг учителів пропонуються тематичні картотеки: “Класному керівникові”, “Вчителеві предметнику”, “Виховна робота”, “Сценарії виховних заходів”, “Робота з батьками”, “Цікаво…”, “Мислителі планети”, “Мистецтво”.

У цій картотеці – описи статей із педагогічних газет та журналів.

Інформаційна робота серед вчителів включає оформлення постійно діючих книжкових виставок та тематичних поличок, виставки нових надходжень, а також їхній бібліографічний огляд.

Серед індивідуальних форм роботи з читачами-учнями в шкільній бібліотеці найбільше значення мають бесіди, що дозволяють здійснювати безпосередній контакт між бібліотекарем і читачем.

Серед бесід розрізняють бесіди про рекомендовану літературу, про прочитанні книги, бібліотеку та інформаційні ресурси.

Найбільш перспективною та важливою в бібліотеці, на мою думку, є робота з дітьми молодшого шкільного віку, зокрема під час запису та екскурсії до бібліотеки. Індивідуальна робота з учнями молодших класів починається з другого класу, коли вони стають читачами шкільної бібліотеки. Проводимо літературну вікторина, розповідаю про правила користування бібліотекою. Учні вголос повторюють пам’ятку юного читача.

Індивідуальний підхід – важливий принцип моєї роботи, в основі якого лежить вивчення особистостей дитини. Найбільш поширеною формою особистісного спілкування з юним читачем є бесіда. Діти потребують допомоги у виборі книг. І тут вирішальне слово повинно належати бібліотекареві.

Особисто я , коли провожу рекомендаційну бесіду, прагну викликати інтерес до видання. Для цього пропоную розглянути малюнки, знайомлю з коротким змістом. Звертаю увагу на обкладинку, титульну сторінку, знайомлю з структурними елементами, формую навички користування книгами, без цих елементарних умінь неможлива самостійна робота дітей з книгою.

Важливим напрямом бібліографічної діяльності є популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. Вона ведеться диференційовано.

Проводяться бібліотечні уроки.

У молодшій школі основними завданнями проведеня бібліотечних уроків є :

• формування в учнів загального уявлення про бібліотеку;

• дати початкові знання про елементи книги обкладинку, корінець, сторінку, правилами читання та бережливого ставлення до книги; ознайомити з роботою бібліотеки, правилами користування бібліотекою,

довідковою літературою для молодших школярів («Книги, яки знають усе”, «Як побудовані енциклопедії, словники, «Як користуватися довідковою літературою), ознайомити дітей з періодичними виданнями.

В четвертому класі зростає запит на різного роду інформацію. Діти більше люблять читати про подорожі, пригоди. Разом із тим, вони починають працювати з довідковою, науково-популярною літературою. Їм необхідна підказати, допомогти зорієнтуватися в цій роботі. Так формуються навички самостійною роботи з книгою.

Для молодших школярів цікавими є колективне читання віршів, оповідань.

Інформаційна робота серед учнів-читачів включає оформлення постійно діючих книжкових виставок та тематичних поличок. До числа основних видів виставок відносяться тематичні виставки і виставки нових надходжень. Тематичні виставки організовуються з актуальних проблем суспільного життя (“Сьогодення та майбутнє України ”, “Державний прапор – святиня нашого народу”); з проблем науки, культури (День української писемності та мови – “Золотий передзвін давнини”); з тем, пов’язаних з річницями знаменних подій (До річниці Голодомору в Україні: І мертвим, і живим, і ненародженим”, до річниці Чорнобильської АЕС: “Дзвони Чорнобиля”) і діяльністю видатних людей ( До дня народження Т.Г.Шевченка).

Для школярів молодшого шкільного віку не треба експонувати багато книг, значне місце на ній мають знайти ілюстративні матеріали, які допомагають розкрити зміст виставки.

При організації виставок для дітей середнього шкільного віку треба шукати нові аспекти – це розкриття теми (тематичної виставки) виставки в цитаті, в підзаголовках розділів, в назвах самих книг. Хороший результат у забезпеченні інформаційних потреб учнів дає спільна робота вчителя та бібліотекаря у визначенні тематики, підбору матеріалу для інформування.

Під час проведення загально шкільних предметних тижнів у бібліотеці організовується відкритий перегляд літератури, який може бути адресований як учителям, так і учням:

Тиждень математики: “Математика – цариця наук”;

Тиждень біології: “Знай, люби, береги”;

Тиждень Географії: “Цікава географія”;

Тиждень української мови та літератури: “Нащадкам мову передам як скарб”.

Таким чином, бібліотека нашої школи розвиває пізнавальні інтереси та сприяє успішному засвоєнню навчальних програм учнями, сприяє підвищенню методичної і педагогічної майстерності вчителів через відповідне інформаційно-бібліографічне обслуговування.

Розділ ІІІ. Виховний аспект діяльності шкільної бібліотеки

Роль шкільної бібліотеки у національному вихованні учнів.

Березнюк Лариса Іванівна, завідуюча ШБІЦ

Кузнєцова Тетяна Олександрівна., бібліотекар

Камінська Людмила Юхимівна, інженер-програміст ССЗШ № 277

Деснянського р-ну

Сьогодні в навчальних закладах країни дедалі більшу увагу приділяють пошукам перспективних підходів до гуманізації освіти, стимулювання пізнавальної активності особистості, нагромадження досвіду її творчої діяльності. Основою навчально-виховної роботи в сучасній школі має бути національна система виховання, національна історія, географія, фольклор, музика тощо. Діти мають отримувати знання з основ національної культури, засвоювати традиції, обряди, звичаї, які створювалися народом упродовж його багатовікової історії.

Розглядаючи питання національного виховання науковці й практики педагогічної думки під національним вихованням розуміють не шовіністичне, не приправлене «дутим» патріотизмом, а виховання в дусі мови, в дусі нації, в її віруваннях, звичаях, історії, національній творчості… Мета виховання молодого покоління нації, що ступила на шлях відродження, збігається з метою життя в природному нормальному розвиткові нації. Реалізації даної мети сприяє шкільна бібліотека, яка забезпечує інформаційні потреби учнів та вчителів відповідно до Положення про бібліотеку загальноосвітнього закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05.1999р. за № 139 . Ефективність впливу шкільної бібліотеки характеризується рівнем досягнутого індивідуального осягнення духовних цінностей, їх інкорпорування в неповторний внутрішній світ суб’єкта. Саме шкільна бібліотека має допомогти учням зрозуміти, що світ мистецтва, зокрема, художнього, є відкритим простором своєрідних культур, що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій у їхньому взаємозв’язку з духовними надбаннями інших народів. Входження у світ мистецтва дає можливість сформувати цілісну художню картину світу, уявити собі спільність людської цивілізації, в якій кристалізується внутрішнє багатство неповторних національних культур.

Вивчення художніх творів прищеплює вміння адекватно сприймати мистецькі цінності певного етносу, виховує почуття національної гідності та патріотизму. У художніх творах, які в концентрованому вигляді відображають цінності минулого й сьогодення, явища довкілля розкриваються у всій динамічності та багатоплановості: від переживання до знання, від передчуття до ідеї, від підсвідомого до свідомого, від інтуїтивно-ліричного до загального Саме мистецтво слова дає можливість дитині піднятися від повсякденності до широких творчих узагальнень почуттів і думок, воно може стати трампліном для усвідомлення істини, виникнення нової ідеї. Художній твір розкриває свою естетичну цінність тоді, коли він актуалізується завдяки соціальним потребам. А проте, межі між твором, цінним передусім як художньо-історичне явище, та тим, що визнаний як феномен з великою естетичною вартістю, рухомі

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб висвітлити роль шкільної бібліотеки у формуванні національної свідомості учнівської молоді. При засвоєнні етнокультурної інформації в свідомості учнів утворюється образно-асоціативний ряд, який зумовлює рефлексивно-образну регуляцію мислення й діяльності.

Серед завдань, що постають перед ШБІЦ (шкільним бібліотечно-інформаційним центром), є й виховання гармонійно розвинутих громадян незалежної України, гідних спадкоємців найкращих надбань національної культури. З метою формування читацької культури та прищеплення стійкого інтересу до українського слова для читачів проводяться такі заходи, як читацькі конференції та диспути; оформлення полички «Календар знаменних дат» (ювілеї, дати); літературно-музичні композиції та проведення предметних тижнів; проводиться індивідуальне інформування читачів; екскурсії в ШБІЦ (шкільний бібліотечно-інформаційний центр), уроки-бесіди, ігрові форми з елементами змагання, конкурси, електронні виставки тощо; прослуховування аудіо та відео матеріалів(«Українські народні казки», «Українські народні звичаї та обряди», тощо); організовуються зустрічі з поетами та письменниками, огляди літератури:

«Памяті померлих від голодомору»,

«Визначний філософ, народний мислитель, письменник-просвітитель17 ст. (Г. Сковорода»,

«Стежками партизанської слави»,

«Українська вишиванка»,

«Творчість Т. Г. Шевченка»,

«Київська княгиня. 1120 років від дня народження»

електронні виставки: «Нехай вічна буде слава», «Видатні жінки України»

Оперативне й повноцінне забезпечення інформаційних потреб школи – одна з основних функцій сучасної шкільної бібліотеки. Тому, використовуючи різні форми й методи бібліотечно-бібліографічної роботи, бібліотека школи приділяє увагу проблемам, пов’язаним з пошуком і забезпеченням інформації. Носіями інформації шкільної бібліотеки є, передусім, друковані видання, що зобов’язує систематично вивчати фонд бібліотеки, займатися поточним комплектуванням і доукомплектуванням тих видань, які сприяють формуванню в учнів національної самосвідомості, виховують патріотизм, формують людську гідність, а звідси – радість у навчанні, пробудження енергії життя.

Діяльність ШБІЦ слід спрямувати на те, щоб знайти, підтримати, розвинути в учнів кращі людські властивості, виховати гармонійно розвинутих громадян незалежної України, гідних спадкоємців найкращих надбань національної культури, закласти механізми самореалізації, саморозвитку, самовиховання, які працюють завдяки налагодженню творчих зв’язків із суб’єктами навчально-виховного процесу та підрозділами школи як педагогічної системи.

Ефективність впливу ШБІЦ на національне виховання учнів характеризується рівнем досягнутого індивідуального осягнення духовних цінностей, їх інкорпорування в неповторний внутрішній світ суб’єкта. Саме ШБІЦ має допомогти учням зрозуміти, що світ мистецтва, зокрема, художнього, є відкритим простором своєрідних культур, що репрезентують розмаїття людського досвіду творчої діяльності. Кожна з них виражає самобутність національних традицій у їхньому взаємозв’язку з духовними надбаннями інших народів. Входження у світ мистецтва дає можливість сформувати цілісну художню картину світу, уявити собі спільність людської цивілізації, в якій кристалізується внутрішнє багатство неповторних національних культур. Реалізація завдань національного виховання учнів передбачає тематичне наповнення функцій ШБІЦ : освітньої, інформаційної, інтелектуальної, культурологічної, виховної, самоосвітньої, соціальної, які є ефективними у тісній спіпраці з усіма складовими навчально-виховного процесу.

З огляду на пріоритетні напрямки виховання учнів у школі, інформаційно-бібліографічну роботу працівники ШБІЦ спрямовують на сприяння реалізації засобами навчально-виховного процесу основних завдань і принципів національної доктрини виховання:

патріотичне виховання – формування патріотичних почуттів, вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання незалежної української держави висвітлено на тематичних полицях «Дитинство, обпалене війною»

правове виховання – формування правової культури, або ж прищеплення поваги до людей, знання прав та обов’язків людини і громадянина, Конституції, державних символів здійснюється з допомогою формування тематичної полиці «Держава і право – результат розвитку цивілізації»;

моральне виховання, спрямоване на прищеплення й розвиток моральних почуттів, переконань, потреб поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві, на опанування духовною культурою українського народу та людства в цілому й наслідування кращих моральних зразків своєї родини, українського народу, присвячено книжкову виставку «Жінки в історії України»

екологічне виховання учнів, яке передбачає формування екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї, як за національне багатство, основу життя на землі здійснюється за допомогою тематичної виставки «Ми всі – господарі землі, тож, бережімо її вроду».

Організацію роботи шкільного бібліотечно-інформаційного центру, спрямованої на формування національної свідомості особистості засобами можна представити схематично.

Національне виховання – це виховання для потреб нації. У національному вихованні – сила і здоров’я нації, її матеріальний добробут, поступова культура, духовна міць. Національне має таке відношення до нації, як індивідуальне виховання до окремої людини. Національне виховання виникає з інстинкту самоохорони, який в широкому дбає про фізичне, моральне й матеріальне здоров’я нації. Національне виховання – життєва потреба нації й повинна мати за собою право й закон . І саме шкільні бібліотеки мають стати центрами національного та духовного розвитку учнів.