Роль шкільного бібліотекаря у формуванні правовового та морального виховання учнів.

Гоняк Зінаїда Іванівна,

Зав. бібліотекою ССЗШ № 239

з поглибленим вивченням німецької мови

Оболонського р-ну

Стало традицією у нашій школі, що практично до кожної теми курсу «Правознавство» учні 9-х класів самостійно готують друковані реферати, а потім виступають у класах з коротким захистом. За 4-5 хв. вони повинні коротко та логічно розкрити зміст вивченої теми. Не рідко уроки переходять в живу дискусію, де учні прагнуть проявити своє бачення питання. Бібілотекар оформляє книжкову виставку рекомендує учням корисні видання, як: «Українське державотворення», словник-довідник «Юридична енциклопедія» та збірник методичних матеріалів для проведення уроку «Історія розвитку профспілкового руху в Україні». Особливу цінність, на мій погляд, мають матеріали із періодичних видань, які оперативно висвітлюють актуальні питання з різних галузей знань. Стало традицією у нашій школі, що учні старшокласникі 10-11- х класів, які є членами МАН і ведуть дослідницьку роботу за цією та іншими темами постійно дарують бібліотеці свої творчі роботи та реферати. З них я зібрала дві великих папки присвячені темам правового та морального виховання. Вважаю, співпраця вчителів та бібліотечних працівників при викладанні уроків правознавства сприяють виховванню в учнів гуманізму, ненависті до будь-якого терору та деспотизму і прагнення, щоб ніколи не повторюлися трагічні події, зокрема війна та голодомор. Але головним висновком, який повинні учні зробити з цього сумного уроку - це глибоке переконання, що держава ХХІ ст. повинна бути правовою, демократичною, кожна людинна захищеною з боку держави і закону. Особисто я брала участь у підготовці відкритого уроку «Пам’яті жертв голодомору», підготувала дві великих виставки книг, періодики та учнівських рефератів. Допомогла оформити інтер’єр конференц-залу, де проходив відкритий урок (колоски, свічі, вишитий рушник, макет пам’ятника пам’яті загиблих при голодоморі), звернула увагу учнів на твори, письменників діаспори Уласа Самчука «Марія», Василя Барки «Жовтий князь», збірник «Голод 1932-33 рр.» очима істориків, мовою документів, а також подарунок нашій школі німецького історика «Герхерда Зімона, в якому містяться німецькою мовою всі статті, що були надруковані у Німеччині протягом останнього десятиріччя.

Із усієї сукупності знань, що їх людина набуває під час шкільного навчання, у щоденному житті їй чи не найбільше будуть потрібні правові. Адже обізнаність у системі законоустрою та правопорядку, що існують у державі, повноправними громадянами якої стануть невдовзі наші юні читачі, допоможе їм розумно скористатись своїми правами, правильно визначити свої обов’язки, застереже від хибних вчинків і злочинних діянь. Але лише за умови, що правова освіта підростаючого покоління буде органічно поєднана з правовим вихованням, виступатиме як його складова.

Правове виховання – це діяльність, спрямована на формування правосвідомості і правової культури та на розвиток соціально-правової активності особистості.

Реалізуючи принципи правового виховання у шкільній бібліотеці, ми намагаємось допомогти дітям набути елементарних знань про найважливіші закони нашої держави, засвоїти відповідні курси шкільної програми, підтримку самоосвітнього читання; показати в доступній для конкретної вікової групи формі практику застосування законів; сприяти виробленню у дітей почуття власної гідності й відповідальності за свої вчинки, поваги до закону та його вимог; підтримувати формування у дітей внутрішніх бар’єрів щодо порушення закону і моральних норм, тобто формування правосвідомості – сукупності правових поглядів, які відбивають власну оцінку дитиною права, існуючого суспільного й державного ладу, а також відповідності своїх дій та вчинків нормам права.

Правове виховання в бібліотеці для дітей нерозривно пов’язане з моральним вихованням, із формуванням усього комплексу позитивних рис особистості. Найважливіші вимоги суспільного співбуття закріплені законом і порушення їх завжди аморальне. А десять найважливіших моральних правил, загальновизнаних у християнському світі й зафіксованих Біблією, отримали назву “Закону Божого”. І саме через правила етичні діти сприймають норми юридичні.

Зростання підліткової злочинності, бездоглядності дітей, поширення в підлітковому середовищі шкідливих звичок, згубно позначаються на здоров’ї дітей, часто стають причиною скоєння ними протиправних вчинків, злочинів. Така складна, тривожна ситуація вимагає від бібліотек особливої уваги до правового виховання юних читачів, зокрема і превентивного, тобто дій щодо упередження деструктивної поведінки дітей та підлітків,щодо алкоголізму, наркоманії, СНІДу, хибного способу життя взагалі.

У контексті бібліотечної діяльності превентивне виховання означає також і сприяння розвиткові позитивних якостей особистості, стимулювання до здорового способу життя через залучення дітей до активного читання – і не лише літератури правової тематики, до участі в різноманітних творчих акціях бібліотеки; і інформаційну підтримку правовиховної діяльності вчителів, батьків, правоохоронних органів, зорієнтованої на протидію втягуванню дітей та підлітків у негативні ситуації, в аморальне оточення.

До шкільної програми включено зараз декілька курсів, що дають дітям, відповідно до їх вікового та освітнього рівня, ази правових знань. Це окремі теми “Ознайомлення з навколишнім світом” у молодших класах, “Охорони життя і здоров’я” – для учнів середнього шкільного віку і, звичайно, спеціальний курс “Основи правознавства”, що вивчається дев’ятикласниками.

Важко переоцінити роль бібліотеки у закріпленні, розширенні й поглибленні здобутих на цих уроках знань, перетворення їх в особисті переконання дітей, в основу їх правосвідомості. Правовиховна діяльність шкільної бібліотеки, повинна базуватись на диференційованому підході, комплексності популяризації правової літератури та різноманітності її форм, виваженому поєднанні індивідуальної роботи, наочної популяризації книг та ідей і творчих акцій правової тематики, а також передбачає обов’язкову координацію з іншими зацікавленими установами, закладами, громадськими організаціями, перш за все – правоохоронними.

Добирати літературу і форми роботи з нею слід із врахуванням інтересів читачів різних вікових груп, кожна з яких має свої мотиви звернення до книги правової тематики, свої вимоги до репертуару видань, пропонованого бібліотеками.

Виокремлюючи тематичні комплекси, найбільш важливі в популяризації правових знань та правничої літератури, зосередимось на таких:

Становлення української державності. Конституція України. Структура державної влади. Державна символіка. Основоположні державно-правові акти.

Права людини. Декларація про права людини. Конвенція ООН про права дитини. Права людини в Конституції України. Права людини в традиціях українського народу.

Громадянське суспільство і правова держава. Громадянські і політичні права та особисті свободи. Організації, що забезпечують реалізацію прав людини в Україні та на міжнародному рівні;

Поняття про цивільне, трудове, сімейне, карне та інші галузі права;

Правила безпечної поведінки дітей, спрямовані на запобігання вчиненню іншими людьми дій, що порушують права дітей.

Як окремі напрямки правовиховної діяльності бібліотек слід назвати

роботу з так званими “важкими” підлітками, дітьми із “груп ризику” (девіантних); контакти та співпрацю з батьками юних читачів; інформаційне обслуговування дорослих, причетних до правового виховання дітей.

Коли ж і з чого починає шкільна бібліотека правовиховну роботу? Які форми рекомендації літератури доречно при цьому використовувати?

Правове виховання наймолодших читачів має яскраво виражений попереджувальний характер і спрямоване на те, щоб сформувати у них елементарні знання про нашу державу та її символи – прапор, герб, гімн; про основні права та обов’язки громадян України; про права дитини; про те, як можна і не можна чинити – тобто мова йде про навички спілкування, засвоєння норм міжособистісних взаємин.

Для учнів 1-4 класів рекомендуються уроки в бібліотечній “Школі прав людини”, програма якої включає ознайомлення з основними положеннями Конвенції про права дитини через участь у вікторинах, конкурсах, іграх – “Правова відгадайка”, “Правовий букварик”, “Я малюю свої права”, “Кожна дитина має право…” (Лічилка про права), “Зводимо Замок Закону” (гра-“конструктор”).

Для маленьких читачів радимо оформити в бібліотеці книжкову виставку “Букварик чемності” (або “Абетка доброго спілкування”) із розділами:

“Мудрі поради феї Доброради”

“…Давайте жити дружно!”

“Прочитайте, лицарі”

“Прочитайте, панночки”

В організації роботи з малюками слід опиратись на позитивний вплив сім’ї, налагоджувати контакти з батьками та залучати їх до участі в родинних святах, конкурсах, днях родинного спілкування тощо.

З метою розкриття фонду правової та суміжної тематики, коментуючих матеріалів обов’язково використовуються наочні форми популяризації книги. Для молодших школярів це будуть тематичні полички, книжкові виставки “Аз і буки правової науки”, “Хто я в цьому світі”, “Я – дитина, я – людина”, “Азбука громадянина”, “Вчимо закони змалку”; виставка-вікторина “Правовий ключик”; виставка-інтерв’ю “Права людини – твої права”; виставка-кросворд “Перехрестя Мудрого Закону”; виставка-протест “Не порушуйте наші права!”

Важливим правоосвітнім завданням бібліотеки є допомога маленьким школярикам у вивченні правил дорожнього руху. Особливої уваги потребують першокласники, тому що вони тільки починають звикати до самостійної орієнтації на вулиці. Предметом діалогу з молодшими читачами повинні стати книги, з яких діти дізнаються про світлофор, дорожні знаки, про вулицю та її складові частини, про правило правої сторони, безпечну поведінку пішохода на вулиці, перехресті, про правила їзди на велосипеді. Можна організувати книжкові виставки: виставку-кросворд “Пішоходу-початківцю”, виставку-вікторину “Правила ДАІ – правила твої”, тест-виставки “Крокуй обережно!”, “Червоний, жовтий, зелений”. Якщо виставка у вашій бібліотеці – постійнодіюча, важливо змінювати ілюстрації, тексти, предметні елементи оформлення, щоб у дітей зберігався стійкий інтерес до експозиції.

Варто запропонувати дітям взяти участь у конкурсі на кращий малюнок або плакат, який назвати “Вернісаж спостережливого пішохода”. На конкурс можуть подати свої роботи не лише любителі малювання, а й діти, що мають літературні здібності: їхні віршики, оповідання будуть розташовані поруч з малюнками. Із подібних витворів дитячої фантазії в бібліотеці можна оформити також альбом “Зелений вогник” або стенд “Бережись автомобіля”. Якщо відібрати не лише ті малюнки та твори, що відображають правильну поведінку на вулиці, а і порушення правил, то за ними можна влаштувати ще один конкурс – на звання “пішохода-відмінника”. Діти – його учасники – отримають завдання вибрати ті малюнки, на яких персонажі порушують правила, і пояснити, “що не так і як треба”, посилаючись на підібрані бібліотекарем тексти.

Мета цієї роботи – не стільки в тому, щоб юні читачі просто добре запам’ятали правила дорожнього руху, скільки у виробленні навичок швидко орієнтуватись у різноманітних ситуаціях на вулиці і керуватись вивченими правилами у повсякденному житті. Тому доцільно використовувати тут активні, ігрові форми роботи. Це можуть бути вікторини “Як поводитись у місті”, “Увага – вулиця!”, “Екзаменує Світлофор Моргайко” (”Тести світлофора Моргайка”), рольові ігри: “Школа світлофорних наук”, “Вуличний театр” (“Театр на дорозі”), у яких діти виконують ролі пішоходів, автомобілів, світлофора, регулювальника тощо.

З метою роз’яснення ідейного змісту та юридичної ваги державних символів України для читачів середнього шкільного віку в бібліотеках можна проводити літературні ранки, вікторини “Державні символи України: історія та легенди”, “Що знаєш ти про прапор наш і герб?”, ”Символи моєї держави”, “Блакить і золото у прапорі злились” (або: “Наш прапор – небо голубе над золотим пшеничним полем”), “Звучить урочисто мелодія гімну: не вмерла, жива Україна моя!”.

Цікавими будуть бібліотечні уроки права “Історія державних символів України”. “Шануймось, юні громадяни України!”.

Про українські закони та про тих, хто їх створює і хто стоїть на сторожі їх виконання, оберігає громадський порядок, бібліотекар може розповісти читачам-5-7-класникам під час літературних ранків, “круглих столів”, екскурсій до органів державної влади та правопорядку. Їх темами можуть стати: “Народження Закону”, “Закони моєї Батьківщини”, “Юнь осягає закони”, “Вартові спокою”, “Щит і меч Закону”, “У юристи я б пішов…”, “Мову закону вивчати і знати”, “Закон. Право. Обов’язок” та інші. Для розкриття цих тем слід широко використовувати не лише книги, а – в першу чергу – публікації в періодичних виданнях.

Діти середнього та старшого шкільного віку потребують з точки зору розвитку правосвідомості особливої уваги. Знання законів орієнтує підлітка в тому, що дозволено, а що заборонено, застерігає від помилок і непродуманих протиправних вчинків. Багато підліткових злочинів, можливо, й не було б скоєно, якби діти заздалегідь знали достатньо про наслідки своїх дій.

Але щоб перетворити знання дітей у фактор правослухняної поведінки, необхідні великі зусилля батьків та педагогів, бібліотекаря, який використовує такий потужний виховний засіб, яким є книга. А щоб досягти мети у правовиховній роботі з підлітками, потрібні послідовність, системність, наполегливість, зваженість. Ці вимоги простіше забезпечити, організовуючи циклові акції, наприклад: юридичний лекторій ”Підліток і закон”, факультатив правових знань або цикл уроків права “Школа громадянина”, цикли інформін “Юридичний компас”, “Правовий орієнтир”; “Юридичну прес-агенцію” тощо.

Необхідно роз’яснювати дітям зміст найважливіших законодавчих актів, зорієнтувати їх у виборі книг та публікацій, що інформують про те, які вимоги висуває закон перед неповнолітнім громадянином, які його особливі права захищає.

Читачів-учнів 8-9 класів слід поінформувати про те, що таке паспорт громадянина України, який порядок його одержання, яку юридичну відповідальність покладає на людину цей документ. Назвою такої зустрічі можуть стати слова: “Сім літер на обкладинці з гербом освячують обов’язок і право”.

Складовою правовиховної роботи бібліотек з підлітками повинна стати популяризація літератури з питань етики, пропаганда здорового способу життя, Для учнів середнього віку рекомендуємо організувати заняття бібліотечної “Школи гречності”, до програми якої включити етичні бесіди про норми поведінки в школі і вдома, на вулиці, в гостях у друзів, у бібліотеці; коментовані читання на теми: “Моє і наше”, “Дружбою з дитинства вмійте дорожити”, “Навіщо потрібні правила для школярів”, “Людина серед людей”.

Бібліотеки мають допомогти дітям зрозуміти сутність таких понять як інтелігентність, духовність, лицарство і засвоїти означені ними норми поведінки.

Бібліотеки, які обслуговують дітей, не можуть уникнути такого завдання, як виховання морального ідеалу у дітей. Окрім читання “потрібних книжок” (художньої літератури найвищих зразків), ефективними в цьому відношенні можуть стати в роботі з 8-9-класниками дискусійні години “У пошуках істини”, “Сенс життя. В чому він?”, на яких будуть розглянуті питання:

Життя без мети. Що це? І чи так буває?

У чому, на твій погляд, сенс існування людини?

Що значить “уміти жити”?

Як ти ставишся до позиції “Живемо один раз…”?

Який зміст ти вкладаєш у вираз “Знайти себе”?

Які моральні правила можна віднести до неписаних законів людського суспільства? та інші.

Радимо провести також комплекс заходів “Екологія душі”, в межах якого відбудуться вечір запитань та відповідей “Ступінь свободи і міра відповідальності”, урок-міркування “Чи бувають права без обов’язків?” (або “Мої права – це обов’язки інших; права інших – це мої обов’язки”). Під час цих заходів не лише їх гості – фахівці в галузі права – відповідатимуть на запитання дітей, а й навпаки – діти готують відповіді на запитання:

Чим відрізняються норми права від норм моралі?

Для чого мусимо вивчати закони?

Що призводить до злочину?

Як охороняються права неповнолітніх?

Обізнаність дітей у цих питаннях та їх здатність сформулювати власну думку, звісно ж, буде прямо залежати від попередньої підготовчої роботи бібліотекаря.

У системі правового виховання читачів-дітей цієї вікової категорії важливо приділити увагу популяризації книг, які допоможуть зрозуміти суть роботи органів правопорядку (міліції, суду, прокуратури, адвокатури), прищеплювати ставлення до них з повагою. Це завдання ефективно вирішується через організацію шкільною бібліотекою зустрічей читачів із працівниками правоохоронних органів, оформлення тематичних книжкових виставок (“Тверда рука Закону”, “Щит і меч Закону”, “Охоронці порядку у книгах, на екрані і в житті”), проведення циклу інформін (“Кримінальна міліція інформує”) тощо.

В організації роботи з літературою правового, морально-етичного змісту бібліотека може використовувати теми: “Дім, в якому ми живем: державний устрій України”, “Закон – путівник по життю”, “Знати, розуміти, виконувати”, “Право і совість”, “Закон на сторожі життя”, ”Порушити легко кордони Закону, та кара тяжка за межею чека”, “Юристом можеш ти не бути, але закони мусиш знать!”, “Бруківка закону чи манівці злочину: вибір без права на помилку”.

Для поглибленого вивчення літератури правознавчого змісту в шкільній бібліотеці може бути створений клуб за інтересами, до участі в якому бібліотекар запросить тих дітей, що мають особистісний інтерес до права, зорієнтовані на вибір майбутньої професії в галузі юриспруденції.

Правовиховна діяльність бібліотеки не замикається у вузькому колі популяризації спеціальних видань, розкриття специфічних тем. Становленню свідомих, правослухняних громадян сприятиме й робота у таких напрямках, як народознавство, краєзнавство, екологічне виховання. Щодо останнього, скажімо, радимо адресувати дітям молодшого шкільного віку цикл бесід-діалогів “Охорона природи – твоє право і твій обов’язок”, еко-правову експедицію “Моє довкілля”, до переліку маршрутів якої увійдуть:

“У Природи є свої права” (загальне ознайомлення дітей із законодавчими актами України на захист довкілля);

“Заповідний – значить захищений законом”;

“Дзвони тривоги” (мова йтиме про порушення природоохоронного законодавства та боротьбу з ними).

Для старших дітей доречно буде організувати виставку-роздум “Природа, ми та закон” і провести тест-гру “Зберегти, збагатити, примножити”. Ефективним і незамінним засобом правовиховного впливу є художня література. Обговорення художніх творів у найрізноманітнішій формі, з ігровими елементами, може зробити часом значно більше, ніж інформаційно насичені повчальні бесіди. Тут у пригоді бібліотекареві стануть і серії дитячих детективів. Загалом у колі читання підлітків твори детективного жанру незмінно посідають одне з чільних місць. Бібліотекареві варто скористатися з цього, особливо в роботі з так званими “важкими” підлітками, які вже за своїми психологічними рисами тягнуться до пригод та небезпеки.

У необхідних випадках бібліотека для дітей може використовувати і такий засіб, як індивідуальне запрошення батьків до книгозбірні з метою бесіди та консультування щодо правового виховання юних читачів (йдеться перш за все про представників “групи ризику”).

Планування правоосвітньої та правовиховної роботи шкільна бібліотека повинна здійснювати на довгостроковій, перспективній основі, з тим, щоб читачі, підростаючи, послідовно і всебічно засвоювали систему необхідних правових знань, переконань, навичок та етичних норм.

Розділ 4. Співпраця шкільного бібліотекаря з вчителем предметником.