4. Популяризація природничої, технічної та економічної літератури.

Книжкові виставки та тематичні полиці

1. «На світі тисячі професій – одна із них твоя».

2. «Все на світі вміють руки».

3. «Техніка –своїми руками».

4. «Улюблене дитя людства- комп’ютер».

Цикл виставок за порами року

1. «Ой весна, весна, днем красна».

2. «Прийшло вже щедре літечко».

3. «Осінь щедра, осінь золота».

4. «У гостях у бабусі-зими».

Години цікавих повідомлень

1. «Цілющі скарби землі».

2. «Сім чудес України».

3. «Птахи наші друзі».

4. «Цікаве про океан».

Вікторина

«Дивні знаки на дорогах».

Огляд випусків науково-популярної книги

Я пізнаю світ.

Огляд часописів, які передплачує бібліотека.

5. На допомогу навчальному процесу та забезпечення потреб дозвілля школярів.

Книжкові виставки та тематичні полиці

1. «Великий Каменяр».

2. «Моя мова – мова материнська».

3. «Немеркнучі перлини».

4. «Ясне сонечко, рідна матінко». .

5. «Цікавий світ».

6. «Цікавий світ хімії».

7. «Путівник абітурієнта».

8. «Жарти з-під шкільної парти».

Години цікавих повідомлень

1. «Це цікаво знати».

2. «Улюблені книги моєї родини».

6. Патріотичне виховання читачів. Українознавство. Краєзнавство.

Цикл виставок

1. «Моя земля – земля моїх батьків».

2. «Є така держава –Україна».

3. «Довга дорога нашого народу».

4. «Гетьмани України ».

5. Народ осяяний пам’яттю-нездоланний».

6. «Люби і знай свій рідний край».

7. «Література розстріляного відродження».

Години народознавства

1. «Українське народознавство».

2. «Немеркнучі перлини».

3. «Урок народної мудрості».

4. «Наум веде на ум».

Літературні години

1. «Жінки в історії України».

2. «Невідомі сторінки відомих біографій».

Вікторина

«Чи знаєш ти своє місто (село)?»

Огляд літератури

«Книги письменників – земляків».

Сприяння моральному, фізичному та духовному розвитку особистості

Книжкові виставки

1. «Відчини своє серце добру».

2. «Дзвони Чорнобиля — дзвони нації».

Цикл книжкових поличок

1. «Христос народився! Славимо його!»

2. «Святковий передзвін».

3. «Різдво Христове».

4. «Христос воскрес! Воістину воскрес!»

5. «Великодні дзвони дзвонять».

6. «Свято Миколая».

7. «Здоров’я людини».

Гра-мандрівка

«У гості до правил поведінки».

Книжковий вернісаж

«Леді Шарм».

Цикл відвертих розмов

1. «Коли тобі за… чотирнадцять».

2. «Конкурс джентльменів».

Цикл зустрічей

«Актуальне інтерв’ю».

№ з/п	Зміст заходів	Термін виконання
Організація інформаційно-маркетингової діяльності
1.	Спільно з класними керівниками, укомплектувати групи учнів з повільною технікою читання, які відстають у навчанні, безсистемно читають, використовуючи різні форми та методи проводити з ними відповідну роботу.	Протягом І-го семестру
2.	На основі індивідуальних аналізів читання зробити групові аналізи читання в учнів молодших класів та школярів 6-7 класів.	Протягом року
3.	Проводити бібліотечні уроки з метою виховання в учнів культури читання.	Протягом року
4.	Провести бесіду “Вчись бути читачем”. Захист читацького формуляра.	Січень
5.	З метою виявлення читацьких інтересів проводити бесіди: рекомендаційні; про прочитане; про роль української книжки, значення наукової книги в вивченні та засвоєнні шкільних програм.	Протягом року
6.	Поповнювати фонд довідково-бібліографічних видань новими надходженнями. Проводити роботу з ДБА бібліотеки, зокрема з алфавітним, систематичним каталогами; систематичною та тематичними картотеками .	Протягом року
7.	Ознайомлювати читачів з довідково-бібліографічним апаратом, що є в бібліотеці.	Під час бібліотечних уроків
8.	Оформити книжкові виставки: - “Увага! Вулиця” (до місячника безпеки на дорогах); - “Підліток і закон”(до місячника правових знань); - “Звичаї нашого народу”; - “На допомогу класному керівникові”; - “Дивовижне поруч”; - “Про здоровий спосіб життя”; - “У світі прекрасного”;	вересень жовтень листопад постійно вересень жовтень грудень
9.	Провести гру-подорож, присвячену книзі. Станції: 1.Теоретична. Розповідь про історію виникнення книги. 2. Народна мудрість. Прислів’я про книгу, загадки. 3. Казкова. Відгадати, з якої казки звучить уривок. 4. Веселики. Українські народні ігри. 5. Малювайко. Конкурс малюнків. Підведення підсумків.	Квітень
10.	Проводити роботу на допомогу вчителям- предметникам у проведенні предметних тижнів.	Протягом року
11.	Провести посвячення в читачі учнів 1-х класів.	Лютий
12.	Провести усний журнал “Наш скарб – рідна мова”	березень
13.	Провести голосні читання книг серії “В країні невидимок”( 2-3 класи )	листопад
14.	Провести усний журнал “Українська національна символіка”(9 класи)	лютий
15.	Провести рейди “Твій читацький формуляр”.	1 раз на місяць
16.	Взяти участь у проведенні “Тижня дитячої та юнацької книги”.	Березень
17.	Провести літературну гру “Бібліотека – книжчин дім”.	Грудень
18.	Проводити бібліографічні огляди.	Протягом року
Обслуговування учнів та популяризація літератури на допомогу навчально-виховному процесу
1.	Домогтися покращеного охоплення бібліотечним читанням учнів 2-11 класів	протягом 1 семестру
2.	Провести звірку стану охоплення дітей читанням.	Протягом 1 семестру
3.	Систематично проводити перевірку формулярів з метою виявлення читачів, які затримують повернення книг. Проводити з ними індивідуальну роботу.	1раз на місяць
4.	Оформити книжкові виставки: „Твій друг – книга”; “У школу – за здоров’ям”; “Торкнись краси природи серцем”.	Протягом року
5.	Оформити тематичну поличку “Письменники-ювіляри”	вересень
6.	Провести бібліотечні уроки по формуванню інформаційної культури учнів “Книги, які все знають”(про словники, довідники, енциклопедії) 6 класи 7 класи 8 клас	листопад грудень лютий
Обслуговування вчителів
1.	Поповнювати картотеку “Вам, класні керівники” новинками методичної та педагогічної літератури.	Протягом року
2.	Проводити огляди статей з фахових журналів, газет.	1 раз на місяць
3.	Систематично ознайомлювати вчителів з новими надходженнями.	По мірі надходження
4.	Оформити папку “Увага: підліток”.	Жовтень
Робота з батьками
1.	Оформити книжкову поличку “На допомогу батькам у вихованні дітей”.	Листопад
2.	Постійно інформувати батьків про стан читання їх дітьми літератури.	Постійно
3.	Виступати на батьківських зборах з інформацією про новини літератури для батьків.	За графіком
Підвищення кваліфікації
1.	Систематично відвідувати педагогічні ради, семінари, методичні об’єднання.	Протягом року
2.	Вивчати та впроваджувати в практику роботи з читачами передові технології.	Протягом року
3.	Ознайомлюватись із літературою з бібліотечної справи, переглядати статті з фахових журналів та газет.	грудень
Організаційні питання
1.	Складання річного плану.	Вересень
2.	Підсумки роботи за день і запис у щоденнику.	Щоденно
3.	Підготовка робочого місця.	Щоденно
4.	Підбір та розстановка читацьких формулярів по класах.	Щоденно
5.	Запис читачів у бібліотеку.	Щоденно
6.	Обслуговування читачів.	Щоденно
Організація книжкових фондів та каталогів
1.	Своєчасно робити замовлення на підручники.	Протягом року
2.	Вести журнал обліку підручників.	Протягом року
3.	Систематично проводити обробку книг.	Протягом року
4.	Списувати підручники, зношені та морально застарілі за виданням.	Протягом року
5.	Продовжувати вести картотеку художньої літератури.	Протягом року
6.	Виймати застарілі картки з алфавітного та систематичного каталогу.	Протягом року
7.	Вести картотеку газетних та журнальних статей.	Протягом року
8.	З метою збереження підручників продовжувати приймати участь в акції “Живи, книго!”	Протягом року

РОЛЬ І МІСЦЕ БІБЛІОТЕКИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Мельник Юлія Миколаївна

бібліотекар СШ № 316

Дарницького

р-ну

Сьогодні для звичайного читача є все: і засоби масової інформації, і Інтернет. Але багато хто з нас ще з дитячих років все ж таки звертається до книги – джерела усіх наших знань. Шкільна бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом навчального закладу, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час.

Шкільна бібліотека нашої школи - інформаційний центр, важливий елемент навчально-виховного процесу.

Посилену увагу приділяємо інформаційно-бібліографічній роботі з обслуговування учнів, вчителів, вихователів, інших співробітників школи, спрямовуємо свою роботу на виховання в учнів інтересу до книги й читання, всебічне задоволення інформаційних потреб читачів. Індивідуальні форми роботи з дітьми поєднуються з інформаційними та масовими.

У навчальних кабінетах нашої школи обладнані полиці, на яких учителі виставляють літературу з позакласного читання. Систематично проводяться колективні читання і обговорення творів, індивідуальні бесіди, свята книжки, тематичні вечори, які є джерелом пізнавальної інформації, відпочинку і радості для школярів.

Художня книга надзвичайно підвищує якість шкільного навчання тому потрібно навчити дітей робити виписки з літературних творів. Порівняйте успішність навчання дітей, які багато читають, з дітьми, які не беруть у руки ніякої книжки, крім підручника. Ви побачите дуже велику різницю в їх грамотності. Діти, які читають, привчаються самостійно вчитися з книжок, краще орієнтуватися в них, знаходять відповіді на питання, що їх цікавлять. Книжка потрібна підростаючому поколінню не менше, ніж школа- ось чому популяризація літератури – пріоритетне завдання бібліотеки навчального закладу.

Інформаційна робота бібліотеки нашої школи полягає у оформленні виставок з певних тем: «Цікава математика», «Твоя майбутня професія», «Я пізнаю світ». Матеріали цих книжкових виставок використовують у своїй роботі вихователі, вчителі, учні 5-9 класів. На виставках з даної тематики представлена література (оповідання та вірші) про рослинний та тваринний світ нашої країни.

Завжди привертає увагу учнів та вчителів школи книжкова виставка «Великий син Українського народу», яка містить наступні розділи:

1. Сторінки життя і творчості Т.Г. Шевченка.

2. Поки сонце з неба світить, тебе, Тарасе, не забудуть.

До виставки включено твори Т.Г. Шевченка, літературу про його життя і творчість, про вшанування пам’яті Великого Кобзаря в Україні.

Постійно поповнюються виставки «Готуючись до сьогоднішнього уроку», «Про наш Київ», «Зупинись на хвилинку- подивись на новинки». Бібліотека здійснює допомогу в проведенні у школі предметних тижнів. Підбирає необхідну літературу для повідомлень, оформляє тематичні полички. Бібліотечні працівники надають допомогу учням при написанні рефератів з різних предметів. Створюються тематичні папки з різних тем: «Історія України», матеріали на допомогу у вивченні української мови та літератури, екології, правознавства, народознавства та ін.

Основними напрямками роботи нашої бібліотеки є:

1. діагностування інформаційних потреб учнів; оптимізація довідково-бібліографічного забезпечення потреб та запитів користувачів;

2. тісна співпраця з педагогічним колективом та батьками у реалізації навчального-виховного процесу;

3. розвиток пізнавальних читацьких інтересів дітей;

4. сприяння засвоєнню школярами системи знань через різні форми й методи роботи;

5. популяризація літератури та періодичних видань.

6. формування основ інформаційної культури школярів;

Діагностика інформаційних потреб Метод опитування Метод спостереження Аналіз читацьких формулярів Аналіз усних і письмових запитів

Рис. Методика діагностики інформаційних потреб

Діагностика інформаційних потреб користувачів допомагає вивчати їх інформаційні потреби й сприяє якісному забезпеченню школярів потрібною інформацією.

Метод опитування передбачає проведення бібліотекарем і вчителем анкетування, бесід учнів. Ці форми дають можливість постійного контакту зі споживачами інформації.

У процесі спостереження виявляються найсуттєвіші аспекти, що характеризують особливості запитів користувачів.

Аналіз читацьких формулярів допомагає виявити найбільш популярні серед учнів видання та їх тематику. Завдяки цьому можна планувати поповнення бібліотечного фонду літературою, яка користується найбільшим попитом.

Аналіз усних і письмових заявок передбачає вивчення запитів на тематичний пошук матеріалів. Він, як і аналіз читацьких формулярів, дозволяє визначити, які джерела користуються найбільшим попитом, виявити тематику запитів. Це дає можливість укладати рекомендовані списки літератури з актуальних тем, виділяти у фонді необхідні видання, організовувати тематичні виставки.

Робота шкільної бібліотеки спрямована також і на підвищення фахового рівня учителів, удосконалення професійної майстерності, ознайомилення з новими формами та методами роботи. До кожного педагога регулярно доноситься інформація про нові надходження, наявність додаткової літератури з предмету, наукових досліджень у педагогіці, методиці викладання предметів.

Індивідуальну інформацію одержують вчителі, що атестуються. Інформаційна робота серед педагогічного колективу включає також підготовку інформаційних списків літератури та виступи на педрадах.

Сучасне інформаційне суспільство неможливо уявити без новітніх технологічних засобів, за допомогою яких людина отримує свої знання, обмінюється думками, вирішує різноманітні соціальні й побутові проблеми. Інформація - продукт цивілізації, рушій її прогресу, важливий складник змісту освіти.

Бібліотеки повинні стати посередниками між джерелами інформації й користувачами. Оскільки шкільні бібліотеки — це з одного боку, початкові кроки особистості в інформаційному просторі, а з іншого - професійне зростання педагогів та підвищення якості освіти, саме вони несуть відповідальність за розвиток, впровадження та повноту інноваційних бібліотечних технологій. Реагуючи на нові вимоги щодо якості інформаційного забезпечення навчальних предметів, саме шкільні бібліотеки повинні сформувати політику інформаційної підтримки освіти, навчити особистість самостійному пошуку інформації.

Науковці і практики у галузі бібліотекознавства вважають, що на індивідуальному рівні в галузі інформаційної культури найтиповішими є такі недоліки: невміння працювати з книжкою і небажання вчитися, слабка орієнтація в сучасній системі соціальної інформації та її засобах, незнання шляхів пошуку інформації.

Тому, зусилля бібліотекарів і вчителів нашої школи, спрямовані на систему роботи по формування основ інформаційної культури учнів. Для цього проводяться екскурсії до шкільної бібліотеки, мета яких навчити читачів орієнтуватися у світі інформації, знати де і як можна підібрати необхідну літературу, бібліотечні уроки, на яких викладаються ази інформаційної грамотності учнів.

Як засвідчив досвід проведення таких уроків вони мають бути самостійним повноправним предметом шкільної програми. Головною метою курсу «Основи інформаційної культури» має стати підготовка учня до самостійного використання традиційних і нових засобів та методів інформаційної діяльності для реалізації пізнавально-практичних завдань шкільної та позашкільної програм навчання на кожному з трьох його ступенів у системі загальноосвітніх закладів, продуктивної пізнавальної діяльності, успішної самореалізації в умовах інформаційного суспільства.

Основними завданнями навчання інформаційної культури мають бути:

1. Формування інформаційного світогляду особистості.

2. Набуття учнями знань та умінь з інформаційного самозабезпечення їхньої навчальної, професійної або іншої пізнавальної діяльності.

Інформаційний світогляд – це система узагальнених поглядів на інформацію, інформаційні ресурси, інформаційні системи, інформаційні технології, інформатизацію, інформаційне суспільство та місце людини в ньому, на ставлення людей до навколишнього інформаційного середовища, а також обумовлені цими поглядами їх переконання, ідеали, принципи пізнання та діяльності.

Із засвоєнням інформаційних знань учень має оволодіти раціональними прийомами самостійного пошуку інформації як традиційним (ручним), так і автоматизованим (електронним) способами; освоїти формалізовані методи аналітико-синтетичного опрацювання інформації; використовувати традиційну і комп’ютерну технології для підготовки й оформлення результатів самостійної пізнавальної діяльності.

Під час проведення занять з курсу «Основи інформаційної культури» з учнями 1-11-х класів загальноосвітньої школи важливо враховувати наступні принципи:

• Принцип наступності, системності та єдності курсу.

Передбачається, що незалежно від класу змістова структура курсу буде єдиною. Принцип наступності – це поступове, від класу до класу, ускладнення матеріалу із збереженням цілісності курсу, покликаного не тільки озброїти учнів сукупністю знань та умінь щодо роботи з інформацією, а й сформувати системне уявлення про інформаційну картину світу, інформаційний світогляд.

• Принцип доступності, згідно з яким навчання будується з урахуванням рівня підготовки учнів, їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Реалізація принципу доступності передбачає дотримання як проблемної, так і когнітивної адекватності. Проблемна адекватність – максимальне відображення у змісті навчальної програми реальних життєвих проблем, актуальних для даної вікової групи, що безпосередньо стосуються курсу. Когнітивна адекватність – обов’язкова відповідність змісту навчального матеріалу і методичних прийомів, мови спілкування з учнями під час занять особливостям вікової психології сприймання та засвоєння матеріалу, зокрема в ігровій практиці.

 Формувати  стійку мотивацію важливості підвищення інформаційної культури неможливо також без натхненного викладання, показування можливого практичного застосування знань у зв’язку з життєвими планами та орієнтаціями школярів, використання нових і нетрадиційних форм і методів навчання, їхнього чергування. Особливу роль в опануванні курсу «Основи інформаційної культури» має відіграти навчання з допомогою комп’ютера, використання мультимедіасистем, інтерактивних комп’ютерних засобів.

Бібліотека й освіта — це поняття одного роду. Як і навчальні заклади, шкільні бібліотеки поширюють ідеї, сприяють розвитку допитливості, заохочують учнів до пізнання нового, дають змогу кожній особистості виробити своє ставлення до того чи іншого питання, отримати загальні та професійні знання. З оптимізмом дивлячись у майбутнє, дослуховуємся до порад педагога Василя Сухомлинського, який зазначав, що «Триста, п’ятсот, тисячу років житиме школа — і стільки ж років нехай живе в ній книжка. А кабінетом № 1 у школі має бути шкільна бібліотека».