(Розгадування загадок).

1. Поясок ясний зіткала,

Небеса оперезала,

Після дощику з'явилась,

Ніжнобарвно засвітилась.

(Веселка)

2. Гарне дерево, міцне,

Листя різьблене, ясне.

А на гілочках крислатих

Дуже жолудів багато.

(Дуб)

3. Хто свого гнізда не має,

Яйця іншим підкидає,

Сидить в лісі в холодку,

Все кує «Ку-ку, ку-ку».

(Зозуля)

4. Сам вусатий, а у нього

Довгі вуха, довгі ноги.

Дім його завжди на волі:

Під кущем, у лісі, в полі.

Навіть пень його страхає.

Хто лякливого вгадає?

(Заєць)

5. Повсідались коло пня

В капелюшечках рідня.

Ніжки в них тоненькі,

Звати їх...

(опеньки)

6. Коло нірки поміж трав

Мишенятко шильцем хвостик -

На сніданок.

Молока попив по тому,

Обійшов навколо дому,

Умивавсь коло воріт

Називається він..

(кіт)

7. Полетіли парашути

Не догнати, не вернути.

Де на землю впали –

Сонечками стали.

Кожне вбралось в білу шапку ,

Щоб впізнать, кого ж...

(кульбабку )

Бібліотекар. Із загадками ви справилися відмінно. А чи добре ви знаєте казки?

(Діти відгадують казки за уривками, які зачи­тує бібліотекар).

Бібліотекар. А ось я знайшла ще якісь папірці з незрозумілими написами. Діти, ви знаєте що це?

Діти (разом). Ребуси!

Бібліотекар. А чи важко їх розгадувати?

Діти (разом). Ні!

Бібліотекар. Тож давайте розгадаємо їх.

(Розгадування ребусів).

Бібліотекар. Шановні діти, щоб правильно себе поводити на вулиці, у школі, у музеї, в театрі існують певні правила-пам'ятки. Така пам'ятка є і в нашій бібліотеці —. «Як поводитися з книгою». Зараз я вам її зачитаю.

* Беріть книгу чистими руками.

* Обережно гортайте сторінки, не слиньте при цьому пальців, не загинайте сторінок.

* Не пишіть, не малюйте на книзі.

* Не закладайте сторінки ручками, олівцями.

* Користуйтесь закладками.

* Кладіть книгу на певне місце.

(Входить відремонтована книга).

Книжка. Ось мене і відремонтував книжковий лікар.

/ знову я щаслива,

Мудра, правдива і жартівлива.

Я – книжка

Я - товариш твій!

Ти берегти мене зумій.

Бібліотекар. Ой, книжко, як вчасно ти поверну­лася. То й пам'ятку нашим дітям ти вручиш сама.

(Незнайко наштовхується на вказівник «Стіл знахідок». На килимі-літакові розклеєно речі каз­кових героїв: кришталевий черевичок, золотий ключик, чобітки кота, рукавичка. Здвигає плечи­ма, приміряє чобіток, бере ключик).

Незнайко. Що це за речі, мені не знайомі, на мене малі.

Бібліотекар. Ой, Незнайку! Ти не знаєш чиї це речі і хто їх тут загубив? Тож давай попросимо на­ших дітей, щоб вони тобі допомогли.

Діти, допоможемо?

Діти (разом). Допоможемо! Допоможемо!

(Діти відгадують чиї це речі та з якої казки).

Бібліотекар. От бачиш, Незнайку, наші діти вміють і читати, і писати, і загадки відгадувати, тому можуть стати читачами нашої країни «Чи-талії», і, як кожен громадянин цієї країни, вони повинні дати обіцянку.

(Діти читають обіцянку).