Оцінка та розкриття статей балансу

62. Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. (Див. додаток № 2)

Для того, щоб здійснювати аналіз балансу, треба добре розуміти зміст кожної його статті. Взаємозв'язок статей балансу згідно з П(С)БО 2 з рахунками бухгалтерського обліку наведено в табл. 3.1.

Датою балансу є кінець (31 грудня) звітного року (дата на 1 січня — вже інший звітний період).

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Елементами балансу, що використовуються в аналізі фінансового стану підприємства, є активи, зобов'язання, власний капітал.

Згідно з п. 4 П(С)БО 2 активи — це ресурси господарюючого суб'єкта, які контролюються ним в результаті минулих подій та використання яких у майбутньому, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод. Головним критерієм відображення активів у балансі згідно з національною обліковою теорією є право власності на них без посилання на можливість одержувати економічні вигоди від їх використання у майбутньому. За думкою Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, право власності (право володіння, користування, розпорядження) не є істотним при визначенні активів. Головним є контроль, очікування вигоди від вико­ристання активів і пов'язаний з цим ризик, який переймає господарюючий суб'єкт. Саме так І визначені активи у П(С)БО 2. Активи повинні у майбутньому принести користь підприємству і тому утримуються в його балансі, інакше вони не потрібні. Обов'язковою є достовірна оцінка активів.

Характеристика статей власного капіталу та порядок їх відображення у фінансовій звітності визначені в П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

Зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Оцінка їх має бути достовірно визначена.

Новим є віднесення до зобов'язань забезпечень. У деяких випадках у момент виникнення зобов'язання його сума визначається із застосуванням попередніх аналітичних оцінок. Такі зобов'язання називають забезпеченнями. Наприклад, фірма, яка реалізує продукцію з гарантією, бере на себе зобов'язання забезпечувати її ремонт або заміну протягом гарантійного терміну. Оскільки конкретна сума витрат та час їх виникнення залежать від майбутніх подій, у звітному періоді, коли була реалізована продукція, фірма змушена створити відповідний резерв, виходячи з попереднього досвіду та прогнозних оцінок фахівців. Такі види зобов'язань відображаються у II розділі пасиву балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів».

Форма та зміст звіту про фінансові результати визначенні Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №3 „Звіт про фінансові результати”, що є аналогом звіту про доходи та збитки згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку.