Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kurysh.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
17.71 Mб
Скачать

89

ЗМІСТ

ВСТУП………..………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ……………………………………….6

1.1. Сутність поняття рекреаційно-туристських ресурсів та їх класифікація……………………………………………………………………...6

1.2. Методика визначення ресурсно-рекреаційного рейтингу території………………………………………………………………….….15

1.3. Охорона праці в галузі…………………………………..…….19

Висновки до розділу 1………………………………………………………….28

РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДНІ ТА ПРИРОДНО–АНТРОПОГЕННО РТР КІЦМАНСЬКОГО РАЙОНУ........................................……………………..29

2.1. Природні рекреаційно-туристські ресурси…………………29

2.2. Природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси …30

Висновки до розділу 2 …………………………………..……………..............36

РОЗДІЛ ІІІ ОСНОВНІ ГРУПИ СІРТР КІЦМАНСЬКОГО РАЙОНУ....37

3.1. Архітектурно-історичні.………………………….………........37

3.1.1. Пам’ятники сакральної архітектури…..………….….…37

3.1.2. Скульптурні композиції та пам’ятники………………...46

3.1.3. Музеї…………………………………………………….....46

3.2. Персонально – історичні рекреаційно-туристські ресурси..50

Висновки до розділу 3 …………………………………..…………………......59

РОЗДІЛ ІV ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ КІЦМАНСЬКОГО РАЙОНУ………………………………………………..60

4.1.Оцінка природно-антропогенних рекреаційно-туристські ресурси Кіцманського району…………………………………………………60

4.2.Оцінка архітектурно-історичних рекреаційно-туристські ресурси Кіцманського району………………………………………………...62

4.3.Оцінка інфраструктури рекреаційно-туристські ресурси Кіцманського району…………………………………………………………..64

4.4.Оцінка біосоціальних рекреаційно-туристські ресурси ……66

4.5.Аналіз матриці ресурсно-рекреаційного рейтингу населених пунктів Кіцманського району…………………………………………………67

Висновки до розділу 4 …………………………………..………………..........70

РОЗДІЛ V ВИКОРИСТАННЯ СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИХРЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ У КРАЄЗНАВЧО – ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТАХ…………...…………71

Висновки до розділу 5 …………………………………..……………………76

ВИСНОВКИ..…………………..……………………………………………...77

ЛІТЕРАТУРА.……………………..……………………………………….....79

ДОДАТКИ..…………………………………..…………………………….….82

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід економіки країни до ринкових відносин зумовлює необхідність реструктуризації господарства всієї країни та окремих регіонів, приведення структури їх господарства у відповідності з наявним ресурсним потенціалом. Однією з галузей пріоритетного розвитку у всіх регіонах України є туризм. Його розвиток має бути спрямований, як свідчить Закон України «Про туризм» (1995), на «збільшення валютних надходжень до бюджету держави, задоволення його різноманітних потреб».

Важливою умовою розвитку туризму є оцінка ресурсного потенціалу, передусім природних та соціально-культурних рекреаційно-туристських ресурсів. Ці питання ще недостатньо висвітленні в українській географічній науці, незважаючи на значне зростання наукових публікацій з даної тематики у останні десятиліття (Бейдик О.О., Горленко І.О., Ігнатенко М.Г., Крачило М.П., Любіцева О.О., Недашківська Н.Ю., Олійник Я.Б., Пащенко В.М., Руденко В.П., Руденко Л.Г., Рутинський М.Й., Шаблій О.І., Шищенко П.Г., Яценко Б.П. та ін.)

Особливого значення в сучасних умовах набуває вивчення стану освоєння рекреаційно-туристських ресурсів та визначення шляхів їх найбільш оптимального використання у тих регіонах, на території яких активно розвиваються різні види туризму і де ця галузь визначена як одна з головних у реструктуризованій економіці. До таких регіонів відноситься й Кіцманський район. Цей потенціал може бути використаний для різноманітних видів туристської діяльності, особливого розвитку внутрішнього туризму, активізації туристських послуг для іноземців. Для найбільш оптимального його використання необхідна детальна оцінка запасів, стану використання ресурсів, обґрунтування напрямів раціоналізації рекреаційно-туристської діяльності. Це зумовлює необхідність детального вивчення рекреаційно-туристських ресурсів з метою оптимізації природокористування у досліджуваному регіоні.

Мета і завдання роботи. Метою роботи є всебічне дослідження рекреаційно-туристських ресурсів Кіцманського району та обґрунтування шляхів їх найбільш оптимального використання.

У відповідності із зазначеною метою були визначення такі завдання:

- проаналізувати теоретико-методологічні засади дослідження рекреаційно-туристських ресурсів регіону;

- дати оцінку компонентної структури рекреаційно-туристських ресурсів і вивчити обсяги і сучасний стан використання різних видів ресурсів;

- виявити і здійснити типізацію РТР Кіцманського району;

- проаналізувати проблеми щодо використання РТР;

- окреслити шляхи вирішення проблем;

- визначити найперспективніші РТ об’єкти Кіцманського району;

- розробити туристичні маршрути.

- обґрунтувати основні шляхи оптимізації рекреаційно-туристської діяльності у регіоні.

Об’єктом дослідження цієї роботи є рекреаційно-туристські ресурси Кіцманського району.

Предмет дослідження – обсяги, структура і територіальна диверсифікація рекреаційно-туристських ресурсів, сучасний рівень їх використання і можливості оптимізації туристської діяльності на території Кіцманського району.

Методологічною основою дослідження є теоретичні положення сучасної конструктивної географії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань регіонального розвитку та вчення про природно-ресурсний потенціал. В роботі використані фондові матеріали відділу з питань туризму Кіцманської райдержадміністрації, Державного управління екології й природних ресурсів у Чернівецькій області.

Розділ і теоретичні основи дослідження рекреаційно-туристських ресурсів

1.1. Сутність поняття рекреаційно-туристських ресурсів та їх класифікація

Термін “рекреаційно-туристичні ресурси” почав використовуватись у науці 40-45 років тому. Віднесення тих чи інших об’єктів до РТР повинно опиратися на ряд критеріїв і на уявлення про:

1) соціальну необхідність використання,

2) техніко-економічні можливості освоєння,

3) рівень вивченості.

На думку Єфремова Ю.К., до рекреаційно-туристичні ресурси відносяться місця відпочинку і туризму, мальовничі пейзажі, декоративні організми. Нефедова В.Б. розглядала у розумінні РТР геологічну будову, рельєф, клімат, поверхневі і підземні води, рослинність і ґрунти, приділяючи велику увагу клімату. Поняття “РТР” не обмежується лише природними об’єктами. Алаєв [3, с 42] відносить до них будь-які види речовини, енергії, інформації, що виробляється поза рекреаційною системою і служать для неї відправним матеріалом функціонування, розвитку, існування. Значну роль у формуванні сучасного поняття “РТР” відіграла стаття Л.А. Багрової, М.В. Багрова, В.С. Преображенського [4,с.8], де вперше було дано визначення цього поняття як – “природних, природно-технічних і соціально-економічних геосистем і їх елементів, котрі при існуючих технічних і матеріальних можливостях можуть бути використані для організації рекреаційного господарства.” Рекреаційно-туристський ресурсів - це ланка в системі понять: природний чи соціально-технічний об’єкт - умови відпочинку, ресурси, фонди.” За Бейдиком О.О. Рекреаційно-туристські ресурси - об'єкти та явища природного, природно-антропогенного, соціального походження, що використовуються для туризму, лікування, оздоровлення та впливають на тери­торіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреа­ційних районів (центрів), їх спеціалізацію та економічну ефектив­ність; сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності та за су­часної і перспективної структури рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостей використовуються для прямого й опосередкованого споживання, надання рекреаційно-туристських і курортно-лікувальних послуг. Традиційно під РТР розуміють перш за все компоненти природного чи культурного ландшафту і відповідно виділяють: кліматичні, водні, гідромінеральні, лісові, гірські, соціально-культурні та інші ресурси [3, с.42].

Характеристика рекреаційних ресурсів включає дані про якість природних умов, пло­щу (або об'єм), на які ці якості поширюються, тривалість періоду, протягом якого певні якості проявляють свою дію.

Рекреаційно – туристські

ресурси

Рис. 1.1. Принципова структура РТР

Рис. 1.2. Структура основних типів РТР (структура макроблоків)

Природні РТР (перший ресурсний підблок) - об'єкти та явища натурального походження, залучені у сферу рекреації та туризму. Їх життєвий цикл може бути над тривалим, тривалим, короткотривалим, епізодичним, у просторі вони можуть бути космополітичними, зональними, азональними, дискретними, континуальними, за зна­ченням — традиційними, ексклюзивними, рідкісними, унікальними, за конфігурацією - площинними, лінійними, точковими. Природні РТР менш чутливі до соціальної ситуації, ніж суспільно-історичні РТР, хоча туристсько-рекреаційна «політика» (ставлення соціуму до визначних природних об'єктів) і здатна впливає на якість та життє­здатність природних РТР (рис. 1.3).

Природно-географічні

рекреаційно-туристські ресурси

орографічні

спелеоресурси

фауністичні

рослинні

кліматичні (явища,

характеристики, процеси)

природні

унікуми

ландшафтні

водні

річки (у т.ч.

водоспади), озера

моря,

океани

водосховища,

канали

мінеральні джерела

Рис. 1.3. Структура природно-географічних РТР

Природно-антропогенні РТР геосистеми, до складу яких вхо­дять як природні, так і антропогенні об'єкти, що використовуються в туристсько-рекреаційному господарстві (природні та біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, ботанічні сади, зоологічні парки, дендрологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, регіональні ландшафтні парки тощо) (рис.1.4.).

Рис. 1. 4. Структура природно-антропогенних РТР

Суспільно-історичні РТР (другий ресурсний гіперблок) - об’єкти та явища антропогенного (соціально-економічного, суспіль­но-історичного) походження, залучені у сферу рекреації та туризму. На відміну від природних РТР у більшості випадків об'єктивно мають значно менший життєвий цикл, у тому числі за ознакою «автен­тичність». Статус суспільно-історичних РТР та їх життєздатність суттєво залежать від соціально-політичної ситуації і чутливі до ту­ристсько-рекреаційної політики держави.

До складу суспільно-історичних РТР входять архітектурно-історичні, біосоціальні, подійні РТР, які є складовою континуально­го ресурсно-рекреаційного поля України. Кожна з цих складових має свою специфіку, свій ексклюзивний пізнавальний потенціал, свою методику дослідження (рис. 1.5).

Основні позиції методики дослідження суспільно-історичних РТР:

  • окреслення об'єкта дослідження, вибір основних «векторів дотику»;

- розробка відповідних матриць;

  • застосування ЕОМ для обробки отриманої статистичної інфо­рмації, створення математико-картографічних моделей складових суспільно-історичних РТР.

До трансресурсних (наскрізних) об’єктів відносяться, в першу чергу, гомогенні та парарекреаційні РТР. Останні можуть частково або повністю належати до будь-якого з ресурсних угруповань, входити до будь-якої з ресурсних груп - природних (у тому числі природно-антропогенних), суспільно-історичних (архітектурно-історичних, 6iocoціальних, подійних), суперточки-туру .

Суперточка-тур - точкова територія, що поєднує унікальні при­родні та суспільні ресурси, займає домінуючу висоту і характеризу­ється суттєвою соціально-історичною значущістю подій, що відбувались (відбуваються) в її межах або в межах простору, що візуально сприймається з неї.

Рис. 1.5. Структура суспільно-історичних РТР

Розгорнута й деталізована методика дослідження РТР розроблена О.О. Бейдиком (2001 р.). Зрозуміло, що вона являє собою одну з перших спроб у вітчизняній географії методологічного осмислення феномену рекреаційно-туристських ресурсів і потребує подальшої розробки.

Розглянемо ще один підхід до класифікації рекреаційних ресурсів, за яким більшою мірою акцентовані природні рекреаційні ресурси (І.М. Яковенко, 2004). За цим підходом ресурси рекреації класифікуються за кількома головними ознаками:

  1. за цільовим призначенням:

  • ресурси цільового призначення, у тому числі багатоцільового (комплексного чи конкуруючого) і спеціалізовані;

  • ресурси супутнього використання;

  1. за технологією рекреаційного використання:

  • рекреаційно-лікувальні;

  • рекреаційно-оздоровчі;

  • рекреаційно-спортивні;

  • рекреаційно-пізнавальні;

  1. за використанням компонентів середовища: кліматичні, водні (поверхневі води); бальнеологічні (підземні води); грязеві й озокеритні; геоморфологічні; пляжні; флористичні та фауністичні; пейзажно-ландшафтні; пізнавально-природні (інформаційні); природно-антропогенні; історико-культурні.

Природно-рекреаційні ресурси поділені на такі групи (І.М. Яковенко, 2004):

  1. кліматичні ресурси, за головними для рекреації якісними характеристиками:

  • річний розподіл погоди;

  • тривалість комфортного періоду;

  • кліматичні характеристики для кліматолікування окремих груп захворювання;

  1. бальнеологічні та грязьові ресурси:

  • типи мінеральних вод та їх показання щодо лікування окремих хвороб;

  • типи грязей та їх застосування для лікування окремих хвороб;

  1. пляжні ресурси;

  2. водні ресурси та можливість їх використання для купання та водного спорту;

  3. ресурси рельєфу (земної поверхні) - для пішохідного, гірськолижного, спелеологічного туризму, альпінізму, скелелазіння;

  4. біологічні рекреаційні угіддя та ресурсипромислові угіддя, промислові види рослин, тварин, риб;

  5. природно-пізнавальні ресурси - пам’ятки природи, заповідні урочища та інші [14, с8].

Отже, на території Кіцманського району згідно із наведеною класифікацією найбільшим попитом користуються такі види ресурсів: архітектурно-історичні (пам'ятки громадської архітектури, пам'ятки садово – паркового мистецтва, пам'ятки сакральної (культової) архітектури) та біосоціальні (життєві цикли, знакові події видатних людей).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]