2.2 Природно – антропогенні рекреаційно-туристські ресурси

До складу природно-антропогенних РТР входять національні природні парки, біосферні та природні заповідники, заказники, пам’ятки природи, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, парки-памятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, лісо-, гідро-, зоологічні, дендро-, лукопарки, печерні міста.

Станом на 1 січня 2012 року заповідні території та природні об’єкти Кіцманщини складаються з 5 заказників, 5 заповідних парків місцевого значення, одного заповідного урочища, та пам’ятки природи загальнодержавного значення [14,c.32].

Заказники:

1. На північному сході села Кліводин розкинулась заболочена територія, що є заказником загальнодержавного значення Совицькі болота. Площа заказника 105 га (в межах Кіцманського району 72,6 га, а в межах Заставнівського району - 32,4га), створений у 1994 р. Заказник простягнувся на 6,6 кілометра впродовж русла річки Совиці-Веренчанської від залізничного переїзду у Веренчанці до села Кліводин Кіцманського району. Вервечка боліт шириною від 50 до 400 метрів перетинає горбисту місцевість.

Серед об’єктів заказника, породжених карстовими провалами, можна виділити озеро Бездонне, яке знаходиться на 1 кілометр північніше села Кливодин. Озеро діаметром у 30 метрів має провальні лійки шириною 10 метрів та глибиною приблизно 3,5 метри. Останнім часом з’являються і свіжі провали уздовж борта середньої ділянки долини, внаслідок чого річка Совиця фактично не має сталого русла, а витрати води компенсуються лише за рахунок живлення від її бічних притоків. Таким чином, Совицькі болота – це цікавий долинний водно-болотний ландшафт з тенденціями активного закарстування та поступового осушення.

У заплаві річки Совиця охороняється типовий для Буковини водно-болотний ландшафт, що зберігся у природному стані. Заказник має орнітологічну цінність. Він є місцем гніздування та відпочинку під час перельотів ряду видів птахів, занесених до Червоної книги України, серед яких - лелека чорний, лунь польовий, журавель сірий, кроншнеп великий, сорокопуд сірий. На території заказника мешкає 57 видів хребетних. Тут водяться 8 видів риб, 5 видів земноводних, 5 видів ссавців. На прилеглих відкритих ділянках суходолу зустрічається лунь польовий. Значно рідше можна зустріти і борсуків, які заходіть сюди в пошуках їжі з розташованих неподалік поселень [24].

2. Брусницька мінеральна №№3, 31, 31-Д, 508, 509, 514, 515, 516. Заснований в 1979 р. Знаходиться в с. Брусниця. Це сірководнево-гідрокатбонатно-хлориднонатрієва вода. В селі працює фізіобальнеологічна лікарня [28].

3. Оршівецька мінеральна – на площі 0,3 га в с. Оршівці. Заснована в 1979 р. Вода сульфатно – хлоридно – натрієва, мінералізація 8,3 г/л.

4. П’ятисотлітній дуб Ревнянського лісництва – на площі 0,01 га. Взято під охорону в 1948 р.

Заповідні урочища

1. Деревниця розташована на площі 90 га. Належить Кіцманському лісництву. Це геолого-ботаніко-ландшафтний природний об’єкт з водними джерелами.

2. Окрасою природи нашого краю є озера на території села Чортория. Про їх існування я знаю ще з молодших класів і бувала на їх берегах неодноразово, більше приходилось відвідувати їх у зимовий період коли сюди злітаються лебеді. На перший погляд це звичайнісінькі два ставки штучного походження, що були створені в 70 роках ХХст. з метою вирощування риби і стягування поверхневих і підземних вод. Але ці ставки містять невеличку загадку – це відносно тепла вода. Цю загадку можна побачити особливо в зимову пору, коли західне озеро не замерзає навіть у люті морози і стає притулком для лебедів і диких качок. Так минулої зими тут нарахували 85 лебедів і 37 диких качок. Місцеві жителі, які розповідають, що лебеді живуть на озерах цілий рік, тому вони називають їх Лебединими. А унікальність озер пояснюється тим, що з дна озер б’ють джерела із теплою водою, тому вони не замерзають. Що цікаво, що живі організми пристосувались до таких умов і водяться тут риби: карась, окунь, короп, а також росте осока і водорості. Зараз ними опікуються приватні підприємці, що займаються вирощуванням риби.