- •Розділ і теоретичні основи дослідження рекреаційно-туристських ресурсів
- •1.1. Сутність поняття рекреаційно-туристських ресурсів та їх класифікація
- •1.2. Методика визначення ресурсно-рекреаційного рейтингу території
- •1.3. Охорона праці в туризму
- •Висновок до розділу 1.
- •Розділ іі природні та природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси кіцманського району
- •2.1 Природні рекреаційно-туристські ресурси
- •2.2 Природно – антропогенні рекреаційно-туристські ресурси
- •Заказники:
- •Заповідні урочища
- •Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва
- •Пам’ятка природи загальнодержавного значення.
- •Висновок до розділу 2
- •Розділ ііі основні групи суспільно-історичнірекреаційно-туристські ресурси кіцманського району
- •3.1 Архітектурно – історичні
- •3.1.1 Пам’ятки сакральної архітектури
- •3.1.2 Скульптурні композиції та пам’ятники
- •3.1.3 Музеї
- •3.3 Персонально – історичні рекреаційно-туристські ресурси
- •Розділ іv оцінка рекреаційно-туристських ресурсів кіцманського району
- •4.1. Оцінка природно-антропогенних ртр Кіцманського району.
- •4.2. Оцінка архітектурно-історичних рекреаційно-туристські ресурси Кіцманського району.
- •4.3. Оцінка інфраструктурних ртр Кіцманського району
- •4.4. Оцінка біосоціальних ртр
- •Біосоціальні ресурси Кіцманського району
- •4.5. Аналіз матриці ресурсно-рекреаційного рейтингу населених пунктів Кіцманського району
- •Висновок до розділу 4
- •Розділ V використання суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів у краєзнавчо-туристичних маршрутах
- •Висновок до розділу 5
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Список основних скорочень
Висновок до розділу 1.
Рекреаційно-туристські ресурси це об'єкти та явища природного, природно-антропогенного, соціального походження, що використовуються для туризму, лікування, оздоровлення та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їх спеціалізацію та економічну ефективність; сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності та за сучасної і перспективної структури рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостей використовуються для прямого й опосередкованого споживання, надання рекреаційно-туристських і курортно-лікувальних послуг. Традиційно під РТР розуміють перш за все компоненти природного чи культурного ландшафту і відповідно виділяють: кліматичні, водні, гідромінеральні, лісові, гірські, соціально-культурні та інші ресурси.
Рекреаційно-туристські ресурси виділяють: природно-географічні, природно-антропогенні, суспільно-історичні та суперточка.
Оцінку рекреаційно-туристським ресурсам давали такі вчені, як Д.Л. Арманда, Л.І. Мухіна, О.О. Бейдик. За Бейдиком оцінка рекреаційно-туристських ресурсів визначається за бальною методикою.
Бал – порядкований номер групи явищ, процесів, об’єктів, що ранжуються, обмежений певними межами їх інтенсивності або виявленості. Традиційна шкала балів – це кількісна класифікація або розбиття роду явищ (процесів, об’єктів), що безперервно та поступово посилюються або послаблюються, на групи.
Бали можуть бути: а) цілими числами, коли вони задаються, призначаються (прості бали); б) будь-якими дійсними числами, коли вони вираховуються як відсотки від максимального значення (складні бали).
Шкали простих балів мають вигляд безперервного ряду цілих чисел.
Розділ іі природні та природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси кіцманського району
Природні РТР (перший ресурсний підблок) - об'єкти та явища натурального походження, залучені у сферу рекреації та туризму, їх життєвий цикл може бути над тривалим, тривалим, короткотривалим, епізодичним, у просторі вони можуть бути космополітичними, зональними, азональними, дискретними, континуальними, за значенням - традиційними, ексклюзивними, рідкісними, унікальними, за конфігурацією - площинними, лінійними, точковими. Природні РТР менш чутливі до соціальної ситуації, ніж суспільно-історичні РТР, хоча туристсько-рекреаційна «політика» (ставлення соціуму до визначних природних об'єктів) і здатна впливати на якість та життєздатність природних РТР.
2.1 Природні рекреаційно-туристські ресурси
Природні РТР – об’єкти та явища натурального походження, залучені у сферу рекреації та туризму. Природні умови Кіцманського району визначаються просторовим положенням у межах Прут-Дністровського межиріччя. Клімат району – помірно-континентальний із помірно теплим літом і м’якою зимою. Влітку температура може підвищуватися до +35 – (+36), а взимку температура може знижуватися до -24[14,c.12].
Територія Кіцманського району характеризується густою мережею водотоків. У районі є близько 70 річок і струмків. Загальна їх довжина 600 км. Найбільша річка Прут, що є лівою притокою Дунаю. Довжина її 910 км, у межах району – 29 км. Площа басейну – 27,5 тис.кв.км. Прут бере свій початок у Східних Карпатах, з хребта Чорногора.
Кіцманський район розташований в лісостеповій зоні, рослинність якої видозмінена людиною. Ліси тут збереглися невеличкими масивами на підвищених місцях. Лісистість району становить 11%. В лісах росте 37 видів деревних порід. Тут ростуть такі рослини, які мають високі смакові якості, значний вміст вітамінів, цукру, олії, кислот (суниця, малина, ожина, горобина, черемха, ліщина). Споживаються людиною лісові ягоди, горіхи, гриби, що є також кормом для лісових звірів, птахів. Серед дерев тут поширені дуб звичайний, дуб скельний, бук лісовий, граб. Ці дерева утворюють чисті дубові і грабові насадження, грабово-дубові, дубово-грабові та інші угрупування. Як домішка до них входять осика тремка, липа широколиста, клен звичайний, береза бородавчаста, вільха, тополя, явір, волоський горіх, яблуня дика, груша дика, черешня. Лучна рослинність району представлена різними травами. Найбільш поширеними є лучниця лучна, лисохвіст лучний, тимофіївка лучна, костриця лучна, стоколос безостий. Природа району сприятлива для розвитку різноманітних звірів, птахів, комах, плазунів, риб. Тут зустрічаються: дикий кабан, козуля, білка, руді миші, куниця лісова, ласка, борсук, лисиця, лісовий кіт, їжак, кріт, хом’яки, ховрахи, зайченята, кажани, сіра сова, іволга, соловей, дикі голуби, горлиця, зелений дятел, синиці, шпаки, мухоловки, лісові жайворонки, сорокопут чорнолобий, лунь болотний, яструб-перепелятник, сіра ворона, соколи, канюк, осоїд, лелека, плиска, берегові ластівки, сірий журавель, деркач, вальдшнеп, бекас.