Грошова платоспроможність

Актив (засіб платежу)	На поч. року	На кінець року	Пасив (платіжні зобов’язання)	На поч. року	На кінець року
1	2	3	4	5	6
1.каса	20	30	1.короткострокові кредити	14200	15300
2.розрахунковий рахунок	8500	10300	2.кредити,не погашені в строк	200	10
3.інші рахунки та кошти	1800	1500	3. кредитори	740	820
4.короткострокові фінансові вкладення	-	400
Всього	10320	12230	Всього	15140	16130
Коефіцієнт грошової платоспроможності	0,68	0,76

10320:15140 = 0,68

12230:16130 = 0,76

Таблиця 9.3.

Розрахункова платоспроможність

Засіб платежу	На поч. року	На кінець року	Платіжні зобов’язання	На поч. року	На кінець року
1. грошові кошти	10320	12230	1.короткострокові кредити	14200	15300
2. готова продукція	520	400	2.кредити,не погашені в строк	200	10
3. дебітори	1200	1080	3. кредитори	740	820
4. ін. активи	30	-	4. Інші пасиви	-	-
Всього	12070	13710	Всього	15140	16130
Коефіцієнт розрахункової платоспроможності	0,80	0,84

12070:15140 = 0,80 13710:16130 = 0,84

Таблиця 9.4.

Ліквідна платоспроможність

Засіб платежу	На поч. року	На кінець року	Платіжні зобов’язання	На поч. року	На кінець року
1.грошові кошти, розрахунки та ін. активи	10320	12230	Кредити під запаси і зобов’язання	14200	15300
2. запаси	9800	10320	Кредити, не погашені в строк	200	100
			Кредити та ін. пасиви	740	820
			власні оборотні кошти	2740	3540
Всього	20120	22550	Всього	17880	19760
Коефіцієнт ліквідної платоспроможності	1,12	1,14

З наведених даних видно, що

1. коефіцієнт грошової платоспроможності на кінець року зріс на 0,08, що становить 11,7%. Цей показник показує, що на звітну дату може бути погашено лише 68 і 76% короткострокових платіжних зобов’язань.

2. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності також збільшився на 0,04%. Тобто, якщо на покриття платіжних зобов’язань взяти не тільки грошові кошти, але і готову продукцію, дебіторську заборгованість та ін. активи, які реально можна реалізувати, то на кінець періоду платіжні засоби на 84% покривали б платіжні зобов’язання.

3. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності є найбільш узагальнюючим показником. У чисельнику його відображаються всі оборотні кошти, а в знаменнику позикові кошти та власні джерела їх формування. Цей показник перевищив одиницю і становив на кінець періоду 1,14, тобто ліквідна вартість оборотних коштів була на 0,02 вища за платіжні зобов’язання. Негативною буде ситуація, якщо коефіцієнт ліквідної платоспроможності менше 1. Таке підприємство вважається банкрутом і може бути ліквідоване, а його майно продане.

4. Отже, всі три коефіцієнти свідчать, що з даним підприємством можна здійснювати кредитні та інші фінансові відносини.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності, а також від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому, в умовах ринкової економіки слід проводити не тільки оцінку активів і пасивів балансу, а також і поглиблений щоденний аналіз стану і використання господарських засобів.Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

Як відомо, для встановлення платоспроможності підприємства перш за все вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5).

2. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3)

Загальний коефіцієнт ліквідності (Кл) розраховують за формулою:

Кл= (поточні активи (р260)-витрати майбутніх періодів (р270) / (поточні пасиви (р620) – доходи майбутніх періодів (р 630))

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кз) розраховують за формулою:

Кз = (поточні активи (р620) – поточні пасиви (р620)) / поточні активи (р260)

В процесі аналізу цих показників може стати наявною така фінансова ситуація, яку необхідно оцінити:

по-перше, коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами може бути нижчим за нормативний, проте, виявляється тенденція до зростання цих показників на підприємстві. В таких випадках розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (Кв.н.) за період рівний 6-ти місяцям, за формулою:

Кв.п.= (Кл.(н.) + 6:r(Кл1-Кл0)) / Кл(норм.)

Де Кл1, Кл0 – фактичне значення коефіцієнта ліквідності на кінець і на початок звітного періоду;

Кл (норм) – нормативне значення загального коефіцієнта ліквідності;

6 – період відновлення платоспроможності – 6 міс.

r – звітний період, місяць (рік, квартал, півріччя)

Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності більше одиниці, то у підприємства є реальна можливість відновлення платоспроможності, а якщо Кв.п. менше 1 – то у підприємства ближчим часом немає такої можливості.

по-друге, можлива і така ситуація, коли Кл (загальний коефіцієнт ліквідності) і Кз (коефіцієнт забезпеченості власними коштами) дорівнюють нормативному значенню на кінець звітного періоду, або вище цього рівня, але намітилась загальна тенденція до зниження. Тоді слід розрахувати коефіцієнт втрати платоспроможності (Ку.п.), який вказує на період збереження платоспроможності (або навпаки). Нехай цей період дорівнює 3 місяці, тоді цей коефіцієнт розраховують за формулою:

Ку.п. = (Кл1 + 3:r(Кл1 – Кл0) / Кв.п.

Якщо Ку.п. більше 1 – підприємство має реальну можливість зберегти свою платоспроможнвсть протягом 3-х місяців і навпаки.

Таким чином, висновки щодо незадовільної структури балансу і визнання підприємства неплатоспроможним можна зробити, якщо у підприємства Кл і Кз нижче нормативних можливостей відновити свою платоспроможність.

Але якщо у підприємства ці коефіцієнти нижче нормативних, проте є реальна можливість відновити свою платоспроможність у встановлені строки, може бути прийняте рішення щодо відстрочення визнання підприємства неплатоспроможним протягом 6 місяців.

Слід зауважити, якщо в процесі аналізу встановлено, що основною причиною, яка призвела до погіршення фінансового стану і неплатоспроможності є заборгованість держави перед підприємством, то в цьому випадку таке підприємство не може бути визнане неплатоспроможним і не може бути оголошене підприємством-банкрутом.

В усіх інших випадках потрібно достатньо вивчати шляхи поліпшення структури балансу підприємства і його платоспроможності.

Основними напрямками такого аналізу можуть бути: