1. Вивчення валюти балансу:

1. Зменшення валюти балансу свідчить, як правило, про скорочення підприємством господарського обороту. А це, в свою чергу, є наслідком спаду попиту на продукцію підприємства і ін. Причини зменшення валюти балансу детально вивчаються і розробляють рекомендації щодо виходу підприємства зі стану неплатоспроможності.

б) Збільшення валюти балансу можливе за рахунок переоцінки фондів, подорожчання виробничих запасів, готової продукції внаслідок інфляційних процесів.

2. Вивчення структури активів і пасивів балансу:

Аналіз структури активів проводиться у двох напрямках – з точки зору їх участі у виробництві та з позиції їх ліквідності.

Зміна структури активів в сторону збільшення обороту оборотних коштів може бути в результаті:

• Формування більш мобільної структури активів, які впливають на прискорення оборотності коштів підприємства;

• Скорочення виробничої бази підприємства;

• Коригування основних фондів, в результаті інфляційних процесів.

Далі необхідно аналізувати кожну статтю оборотних коштів і знаходити ті причини, які призвели до неплатоспроможності підприємства.

3. Вивчення фінансових результатів діяльності підприємства і використання прибутку.

Якщо підприємство збиткове, то це свідчить про відсутність джерел поповнення власних коштів.

А коли підприємство одержує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, - то слід проаналізувати використання прибутку. Наприклад, значні відрахування до фонду споживання, то в умовах неплатоспроможності підприємства їх можна розглядати як резерв поповнення власних оборотних коштів. Визначаються, також, можливості підприємства щодо збільшення суми прибутку в результаті підвищення обсягів виробництва і реалізації продукції, зниження собівартості, поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності продукції.

По результатах такого аналізу розробляють міроприємства, спрямовані на поліпшення структури балансу і фінансового стану неплатоспроможних підприємств.

Тема 10 Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

1. Аналіз капітальних інвестицій.

2. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.

3. Методи оцінки інвестиційної діяльності

4. Порівняльний аналіз і вибір інвестиційних альтернатив.

5. Аналіз ризиків впровадження інвестиційних проектів.

1. Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодичного прийняття рішень для оновлення наявної матеріально-технічної бази , на розши­рення обсягу виробництва ( робіт, послуг ) , а також на освоєння нових видів дія­льності , включаючи інвестування коштів на ринку капіталів у цінні папери тощо.

Згідно законодавства України всі інвестиції поділяються на капітальні та фі­нансові.

Під капітальними інвестиціями розуміють вкладення грошей в основні засоби( будинки, споруди ) та нематеріальні активи ( програмне забезпечення, па­тенти, ноу-хау ).

Під фінансовими інвестиціями – розуміють вкладення грошей у придбання корпорати­вних прав, цінних паперів, дериваторів, ін. фінансових інструментів.

Обмеженість вільних фінансових ресурсів, які можна використовувати для інвестування, наявність альтернативних варіантів потребують глибокого аналізу і на початку прийняття рішень про вкладення коштів, а також і при оцінці ефектив­ності його впровадження.

Головний критерій оцінки інвестицій – їх окупність, тобто як швидко поверну­ться інвестору вкладені кошти через певні грошові потоки, які генеруються втіленням у життя профінансових проектів. Це можуть бути прибутки від реалізації продукції, якщо інвестований проект пов’язаний із виробництвом товарів ( робіт, послуг ) , - дивіденди і % на вкладений капітал в акції ін. компаній; прибуток від вкладення коштів в торгівлю; % на вкладені депозити ко­шти у комерційні банки і ін.

Головною проблемою для вироблення правильних підходів до оцінки спів­відношення величини інвестованих фінансових ресурсів з одержаними за їх рахунок грошовими потоками є порівняння суми інвестицій з одержаними доходами ( з урахуванням всіх факторів – зміна цін, % дохідності та ін. ).

Щоб вирішити цю проблему у фінансово-економічному аналізі прийнято керуватись такими поняттями як: сума інвестицій, життєвий цикл проекту, чиста теперішня вартість, грошовий потік.

Сума інвестицій – вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих кап. вкладень. Це витрати – до­строкові. І якщо за ці кошти створені основні засоби і нематеріальні активи “Необоротні активи” , то їх вартість протягом тривалого часу ( 5 – 10 – 25 – 50 ро­ків) поступово зменшується ( амортизується ) і переноситься на продукцію, що виробляється.

За період функціонування проекту ( “життєвий цикл проекту” ) капітал, вкладений у такі активи, повертаються інвесторові у вигляді амортизаційних від­рахувань як частина грошового потоку; а капітал , вкладений в оборотні активи ( в т. ч. в грошові активи ) по закінченні “Життєвого циклу“ проекту повинна залишатися в інвестора у такому самому вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові ак­тиви ( купівля акцій, облігацій, ін. цінних паперів, вкладання грошей у депозити) являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

2. Структура інвестиційних витрат на проекти, пов’язаних з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво бу­дівель і споруд, у т. ч. на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж, на реконструкцію виробництва, на удосконалення технологічних процесів. Для визначення суми інвестицій у такі проекти враховують також суму авансування капіталу в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів для здійснення розрахунків та ін. оборотних активів, без яких здійснення проекту неможливе.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба врахувати ( у сторону зменшення – віднімати ) так звану ліквідаційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов’язаний з впровадженням нових об’єктів (устатку­вання, машин) замість застарілих. Якщо об’єкти основних засобів продаються, бо підлягають заміні, то початкова сума витрат на проект зменшується на продажну вартість об’єкта ( виручка від продажу за мінусом податку на прибуток ПДВ , сплаченого від операції з продажу).

На скільки правильно буде визначено обсяг початкових витрат на проект (суми початкової інвестиції ) настільки якісно буде розраховано окупність інвестицій.

Грошовий потік – дисконтований або недисконтований доход від здійс­нення проекту, який включає чистий прибуток ( за мінусом податків ) і амортиза­ційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізацій товарів і послуг ; крім того , завершальний період “життєвого циклу “ проекту підприємство інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизовиної вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, - вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту - це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятої для інвестора ставки доходності і сумою ін­вестицій :

NPV = PV - CI ,

де NPV – чиста теперішня вартість проекту ;

PV – дисконтований грошовий потік від функціонування проекту ;

CI – початкова сума інвестицій.

Проект є прийнятим тоді, кола загальна сума дисконтованого грошового по­току за період його здійснення досягає або перевищує початкової інвестиції, а з двох проектів кращий той, у якого NPV більша.

Приклад : Підприємство у 1998 році вклало у проект 800 тис. гривень. В ре­зультаті якого грошові потоки становили : у 1999 р. – 770 тис. грн., у 2000 р. – 1090 тис. грн., і 2001 р. – 1650 тис. грн.

Середньоринкові норми доходності у галузі за ці роки були ( % ) : 1999 р. – 205, 2000 р. – 55, 2001 – 37.

Треба оцінити на скільки ефективним було рішення про здійснення проекту.

Розрахуємо величину PV по роках використовуючи формулу :

(10.1)

де K – норми доходності відповідно по роках ( місяцях )

t – кількість років ( місяців )

Т обто дисконтований грошовий потік за три роки становив 737.9 тис. грн. (252.5 + 230.6 + 254.8) . Отже проект виявився неефективним, збитковим. ( 737.9-800 ) в тому розумінні, що втрачена можливість вкладання грошей у більш прибутковий проект.

Приклад : Підприємство розглядає можливість інвестування капіталу в про­ект, що за 4 роки генерує такі грошові потоки :

1-й рік 200 тис. грн.

2-й рік 220 тис. грн.

3-й рік 260 тис. грн.

4-й рік 400 тис. грн.

Підприємство орієнтується на середньоринкову ставку доходності, прагне щорічно мати 40 % на вкладений капітал.

Сума початкової інвестиції 450 тис. грн. Треба вирішити питання про доці­льність вкладення грошей у даний проект.

Врахування усіх факторів зміни вартості грошей у часі, яке дає змогу аналі­зувати динаміку капіталів і грошових потоків, досягається за допомогою дискон­тування – це спосіб приведення майбутніх доходів ( видатків ) і розмірів капіталу для порівняння з сумою вкладеного капіталу в оцінці на момент вкладення.

(10.2)

де k – зміна норми доходності

t – кількість років

FV – майбутня вартість капіталу

Згідно з формулою 10.2 розрахуємо величини дисконтованого грошового потоку від функціонування проекту PV ( тис. грн. ) :

1-й рік.

2-й рік.

3-й рік.

4-й рік.

Всього за 4 роки функціонування проекту дисконтований грошовий потік становитиме 454 тис. грн. Отже , чиста теперішня вартість 4 тис. грн. (454 –450 ). Проект прийнятий.

3. В основі прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру ле­жить оцінка і порівняння суми плануючих інвестицій і майбутніх грошових надходжень.

Термін окупності інвестицій – це час, протягом якого грошовий потік, одер­жаний інвестором від втілення проекту , досягає величини вкладених у проект фі­нансових ресурсів. Термін окупності інвестицій визначають діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку.

Приклад. Фірма вкладає 400 тис.$ у виробничий проект, який щорічно дає чистий прибуток у сумі 70 тис. $, щорічне надходження амортизаційних відраху­вань - 50 тис. $, тобто загальна сума грошового потоку за рік - 120 тис. $. За цих умов термін окупності інвестицій дорівнюватиме 3.3 роки ( 400 : 120 ).

Якщо грошовий потік від втілення проекту розподіляється за роками нерів­номірно, для визначення терміну окупності інвестиції треба підрахувати кількість років ( місяців ) , протягом яких грошовий потік досягає розміру суми інвестицій.

Приклад : Фірма вкладає 400 тис. $ у виробничий проект, який дає чистий прибуток за перші 5 років функціонування відповідно 60, 70, 80, 100. 120 тис. $ ; амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів, відповідно 45, 43, 42, 40, 40 тис. $; грошові потоки за роками : 105, 113, 122, 140, 160 тис. $ . При таких умовах у перші 3 роки грошовий потік дорівнюватиме 340 тис. $. Для повної окупності не вистачає 60 тис. $ ( 340 – 400 ), або 42.9 % (60 : 140 ∙ 100) від грошового потоку четвертого року функціонування проекту. Отже, термін окупності інвестиції дорівнює 3 роки і 5 місяців ( 3 р. + 0,429 = 3,429 року ).

Внутрішня норма доходності ( IRR ) – це ставка, за якої дисконтовані гро­шові потоки від інвестування досягають суми інвестицій. Показник IRR розрахо­вується шляхом розв’язання рівняння NPV = PV - CI

або PV=FV(1+k)^t

Де k – незмінна норма доходності грошей за період, що розглядається ;

t – кількість років (місяців) або кількість обертів грошей, за період, що розглядається, при незмінному k.

Приклад : Підприємство має намір вкласти 500 тис. гривень в інвестицію, яка за два роки має згенерувати грошовий потік :

За 1-ий рік 320 тис. грн.

За 2-ий рік 440 тис. грн.

Визначити IRR проекту, використовуючи формулу 10.1, маємо :

3 20+320k+440-500(1+k)²=0

320+320k+440-500-1000k-500k²=0

-500k²-680k+260=0

- 25k²-34k+13=0

Визначивши норму доходності, інвестор оцінює доцільність інвестиції ви­ходячи з норми доходності, яку він вважає прийнятою для себе, а при рангуванні альтернативних інвестицій перевага надається проектам з максимальним значен­ням IRR. Проте, визначення IRR з життєвим циклом проектів 3 – 4 і більше років , зростає трудоміскість розрахунків, пов’язаних з необхідністю розв’язання рівняння третього , четвертого і вищих степенів. Тому величину “ к “ доцільно ви­значати методом ітераційного підбору значень ставки дохідності у формулі рівняння NPV інвестиційного проекту. Якщо відомі грошові потоки у кожному з наступних років, можна, почавши з будь-якої ймовірної ставки дисконту­вання, визначити для неї теперішню вартість інвестицій і грошових потоків. Якщо чиста теперішня вартість проекту додатня , слід використати більш високу ставку дисконтування з тим, щоб урівняти теперішню вартість грошових потоків і інвестицій. Це і буде шукана величина “ к “ .

Приклад : Аналізується інвестиційний проект вартістю 738 тис. грн. Термін функціонування 4 роки. Грошовий потік ( тис. грн ) 1-ий рік – 300, 2-ий рік – 380, 3-ій рік – 380, 4-ий рік – 550.

Треба визначити внутрішню норму доходності проекту ( IRR ) шляхом іте­рації.

Для цього складаємо таблицю ( 10.1 ) :

Рік	Грошовий потік	Коефіцієнт дисконтування	Дисконтований Грошовий потік	NPV
	1	2	3	4
Перша ітерація : ймовірний показник IRR = 0,50
	300	0,6667	200,0	- 538,0
	380	0,4444	168,9	- 369,1
	380	0,2962	112,6	- 256,5
	550	0,1975	108,6	- 147,9
Друга ітерація : ймовірний показник IRR = 0,40
1.	300	0,7143	214,3	- 523,7
2.	380	0,5102	193,9	- 329,8
3.	380	0,3644	138,5	- 191,3
4.	550	0,2531	139,2	- 52,1
Третя ітерація : ймовірний показник IRR = 0,33
1.	300	0,7519	225,6	- 512,4
2.	380	0,5653	214,8	- 297,6
3.	380	0,4250	161,5	- 136,1
4.	550	3038	167,1	- 31,0
1.	300	0,7353	220,6	- 517,4
2.	380	0,5405	205,4	- 312,0
3.	380	0,3976	151,1	- 160,9
4.	550	0,2923	160,8	0

При ставці дисконтування 0,36 ( 36 % ) NPV = 0 , отже , 36 % і є показником IRR ( внутрішньою нормою доходності ).

Техніка розрахунку показника IRR значно спрощується при наявності вмон­тованої функції для розрахунку IRR у спеціальних мікрокалькуляторах; є вона також у деяких ділових пакетах програм для персональних комп’ютерів.

Розглянути можливість фінансування двох проектів одночасно можна за до­помогою розрахунку рентабельності інвестицій

Таблиця 10.2