- •1.Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Соціально-трудовий напрямок розвитку економічної думки.
- •2.Основні методи дослідження трудових процесів.
- •3.Сутність категорії «труд» і її соціально-економічні характеристики. Зміст, характер і види праці.
- •4.Економічна й соціальна ефективність заходів щодо вдосконалювання організації праці.
- •5.Населення як суб'єкт демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ.
- •6.Ефективність праці. Сутність продуктивності, продуктивності праці і її значення для соціально-економічного розвитку суспільства.
- •7.Трудові ресурси суспільства. Відтворення населення й трудових ресурсів. Демографічна й соціальна мобільність трудових ресурсів.
- •8.Показники й методи виміру продуктивності праці.
- •9.Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура й показники.
- •10.Фактори зміни продуктивності праці і їхня класифікація.
- •11Людський капітал суспільства.
- •12.Резерви росту продуктивності праці й їхнє виявлення. Програми управління продуктивністю праці.
- •13.Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи її функціонування й фактори формування. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.
- •14.Сутність соціальної політики, її мети й завдання в області доходів населення. Соціальний захист населення.
- •15.Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.
- •16.Доходи, їхній склад і структура. Диференціація доходів населення.
- •17.Основні суб'єкти соціально-трудових відносин. Їх завдання, функції й роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
- •18.Поняття й показники рівня життя населення.
- •19.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •20.Заробітна плата як соціально-економічна категорія, її сутність і функції.
- •21.Сутність соціального партнерства і його роль у функціонуванні ринкової економіки. Форми й принципи соціального партнерства.
- •22.Організація заробітної плати.
- •23.Держава, наймані робітники й профспілки, роботодавці і їхні організації й об'єднання як суб'єкти соціального партнерства.
- •24.Форми й системи заробітної плати.
- •25.Правові основи й механізм соціального партнерства.
- •26.Тарифна система організації оплати праці. Безтарифна модель оплати праці.
- •27.Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст й структура.
- •28.Регулювання оплати праці.
- •29.Умови формування й функціонування ринку праці, його особливості в умовах довершеної й недовершеної конкуренції.
- •30.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •31.Попит та пропозиція на ринку праці. Кон'юнктура ринку праці.
- •32.Трудові показники, їхній взаємозв'язок і вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарювання.
- •33.Сегментація й гнучкість ринку праці.
- •34.Види планів з праці.
- •35.Регулювання ринку праці.
- •36.Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розробка плану продуктивності праці.
- •37.Особливості національного ринку праці.
- •38.Методи розрахунку чисельності працівників.
- •39.Теорії ринку праці і його сучасні моделі.
- •40.Методи планування фонду оплати праці. Планування середньої заробітної плати.
- •41.Соціально-економічна сутність, форми, види й показники зайнятості.
- •42.Економічний аналіз у соціально-трудовій сфері. Значення економічного аналізу в сфері праці.
- •43.Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність, види й показники.
- •44.Звітність із питань праці
- •45.Державне регулювання зайнятості населення.
- •46.Сутність і значення аудиту в сфері праці.
- •47.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •48.Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.
- •49.Сутність, зміст, завдання й значення організації праці.
- •50.Органи й об'єкти моніторингу соціально-трудової сфери.
- •51.Організація праці на макро-, мезо-, і мікрорівнях.
- •52.Сутність, завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери
- •53.Поділ і кооперація праці
- •54.Джерела інформації для моніторингу соціально-трудової сфери.
- •55.Організація й обслуговування робочих місць.
- •56.Міжнародна організація праці (мот) у сучасному світі: мети, завдання, структура й пріоритетні напрямки діяльності
- •3)Генеральный директор
- •57.Умови праці: сутність, значення й фактори їх формування.
- •59.Нормування праці як провідна складова її організації. Методи нормування праці.
- •60.Глобалізація економіки і її вплив на соціально-трудову сферу.
13.Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи її функціонування й фактори формування. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.
СТО – это отношения между социальными группами (общностями) и отдельными индивидами, кот.возникают между ними в процессе трудовой деятельности. СТО как система представляют собой комплекс экономических, правовых и психологических взаимосвязей индивидуумов и соц групп в процессах , обусловленных трудовой деятельностью, обеспечением рабочими местами, распределением и потреблением произведённого нац.продукта. На практике следует вести речь о многообразии СТО. . По содержанию деят-ти выделяют сл.виды СТО: производственно-функциональные, профисионально-квалификационные, социально-психологические, общественно-организационные. По субьекту выдел-т:межорганизац-е(орган-я-орган-я),внтриорганизац-е(орг-я-личн-ть),внутрипроизв-е(личность-личн-ть) виды СТО.По обьёму власных отн-й выдел-т отн-я по гориз-ли и отн-я по вертикали. По способу общения разл-т безличностные(опосредованные) и межличн-е виды СТО.По степени регламентаций виды Сто бывают формальными(официально оформленные) и неформальными(офиц неоформл-ми).По хар-ру распр-я дох-в выд-т след виды СТО:в соотв с труд-м вкладом,не в соотв с труд-м вкладом. Возможные структ-е составл-е системы СТО:-стороны сТО(наёмные раб-ки,работодатели,гос-во),-субьекты СТО(наиблее важнейшие-наёмный раб-к,союз наёмных раб-в,профсоюз,работодатель,союз работодателей,гос-во),-уровни СТО(индивид-е),микроэкон-й(предпр0я),мезоэконом-е(отрасль,регион),макроэкон-е(нац-й),межд-й(планетарный,межэкон-й)-предметы СТО,-типы СТО,-принципы СТО,-механ-м функцион-я СТО.Принципы фун-я системы СТО: определение объектов и субъектов сферы СТО; законодательное обеспечение прав субъектоа этих отношений, порядка их взаимодействия, охват всего многообразия сфер СТО, контроль за соблюдением прав; принцип солидарности; субсидиарности; партнёрства (предпочтителен); всеобщности; адресности,интегрированностти.
14.Сутність соціальної політики, її мети й завдання в області доходів населення. Соціальний захист населення.
Под соц политикой понимают составную часть внутренней политики государства, выраженную в его соц программах и практике, регулирующую отношения в обществе в интересах и через интересы основных соц групп населения. Соц политика предпологает систему управл-хя,организац-х,регулир-х действий и меропр-й,напр-х,прежде всего,на содействие целенапр-й деят-ти граждан,их всестороннее разв-е,обеспеч-е соотв-ого уровня жизни, и работы,соц-ю защиту.Цель: создание необходимых условий для развития и оптимального фун-я соц отношений, повышение уровня и качества жизни граждан и др. Задач соц политики в Укри: ликвидация бедности, повышение уровня жизни, снижение соц неравенства, обеспечение условий для максимально полной реализации принципов соц справедливости и соц прав, обеспечение соц стабильности в обществе. Соц политика призвана обеспечивать поддержание определённого уробня благосостояния граждан, удовлетворение их материальных и интеллектуальных потребностей, формировать уважение к достоинству человека и обеспечивать соц мир в обществе.Важн-й составл-й соц политики явл соц защита.В межд-й практике соц защ нас-я предпол-т законодат-е закрепл-е миним-х гарантий,предоставляемых гос-м(либо под его контролем) любому гражд-ну,оказавшемуся в сложной жизн-й сит-ии,независимо от его труд-ого стажа.размеров страх-х взносов.Т.обр соц защиту можно рассматр-ть как систему мер правового,соц-экон-ого и организац-ого хар-ра,гарантируемую и реализуемую гос-м для обеспеч-я достойной жизни,т.е матер-й обеспеч-ти на уровне стандартов разв-я общ-ва и свободного разв-я челка. В Украине в настоящее время система гос.соц.защиты выполняет сл.ф-ции: помощь одиноким, престарелым, инвалидам через соц выплаты и соц обслуживание; поддержка социально незащищённых других слоёв населения; обеспечение защиты всех категорий населения через систему соц гарантий.