- •1.Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Соціально-трудовий напрямок розвитку економічної думки.
- •2.Основні методи дослідження трудових процесів.
- •3.Сутність категорії «труд» і її соціально-економічні характеристики. Зміст, характер і види праці.
- •4.Економічна й соціальна ефективність заходів щодо вдосконалювання організації праці.
- •5.Населення як суб'єкт демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ.
- •6.Ефективність праці. Сутність продуктивності, продуктивності праці і її значення для соціально-економічного розвитку суспільства.
- •7.Трудові ресурси суспільства. Відтворення населення й трудових ресурсів. Демографічна й соціальна мобільність трудових ресурсів.
- •8.Показники й методи виміру продуктивності праці.
- •9.Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура й показники.
- •10.Фактори зміни продуктивності праці і їхня класифікація.
- •11Людський капітал суспільства.
- •12.Резерви росту продуктивності праці й їхнє виявлення. Програми управління продуктивністю праці.
- •13.Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи її функціонування й фактори формування. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.
- •14.Сутність соціальної політики, її мети й завдання в області доходів населення. Соціальний захист населення.
- •15.Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.
- •16.Доходи, їхній склад і структура. Диференціація доходів населення.
- •17.Основні суб'єкти соціально-трудових відносин. Їх завдання, функції й роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
- •18.Поняття й показники рівня життя населення.
- •19.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •20.Заробітна плата як соціально-економічна категорія, її сутність і функції.
- •21.Сутність соціального партнерства і його роль у функціонуванні ринкової економіки. Форми й принципи соціального партнерства.
- •22.Організація заробітної плати.
- •23.Держава, наймані робітники й профспілки, роботодавці і їхні організації й об'єднання як суб'єкти соціального партнерства.
- •24.Форми й системи заробітної плати.
- •25.Правові основи й механізм соціального партнерства.
- •26.Тарифна система організації оплати праці. Безтарифна модель оплати праці.
- •27.Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст й структура.
- •28.Регулювання оплати праці.
- •29.Умови формування й функціонування ринку праці, його особливості в умовах довершеної й недовершеної конкуренції.
- •30.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •31.Попит та пропозиція на ринку праці. Кон'юнктура ринку праці.
- •32.Трудові показники, їхній взаємозв'язок і вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарювання.
- •33.Сегментація й гнучкість ринку праці.
- •34.Види планів з праці.
- •35.Регулювання ринку праці.
- •36.Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розробка плану продуктивності праці.
- •37.Особливості національного ринку праці.
- •38.Методи розрахунку чисельності працівників.
- •39.Теорії ринку праці і його сучасні моделі.
- •40.Методи планування фонду оплати праці. Планування середньої заробітної плати.
- •41.Соціально-економічна сутність, форми, види й показники зайнятості.
- •42.Економічний аналіз у соціально-трудовій сфері. Значення економічного аналізу в сфері праці.
- •43.Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність, види й показники.
- •44.Звітність із питань праці
- •45.Державне регулювання зайнятості населення.
- •46.Сутність і значення аудиту в сфері праці.
- •47.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •48.Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.
- •49.Сутність, зміст, завдання й значення організації праці.
- •50.Органи й об'єкти моніторингу соціально-трудової сфери.
- •51.Організація праці на макро-, мезо-, і мікрорівнях.
- •52.Сутність, завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери
- •53.Поділ і кооперація праці
- •54.Джерела інформації для моніторингу соціально-трудової сфери.
- •55.Організація й обслуговування робочих місць.
- •56.Міжнародна організація праці (мот) у сучасному світі: мети, завдання, структура й пріоритетні напрямки діяльності
- •3)Генеральный директор
- •57.Умови праці: сутність, значення й фактори їх формування.
- •59.Нормування праці як провідна складова її організації. Методи нормування праці.
- •60.Глобалізація економіки і її вплив на соціально-трудову сферу.
45.Державне регулювання зайнятості населення.
В зависимости от состояния экономики и рынка труда предусматривается использование активных и пассивных методов регулирования занятости
К активным методам регулирования занятости населения относятся
-создание дополнительных и новых рабочих мест путём реструктуризации экономики, развития частного бизнеса, особенно малого и среднего, создание условий для иностранного инвестирования и для самозанятости населения и т.д.,
-профориентация, подготовка и переподготовка кадров;
-организация общественных работ;
-усиление (создание условий) территориальной и профессиональной мобильности рабочей силы,
-развитие службы занятости и т.д.
Пассивные методы регулирования занятости населения предполагают:
-выплату помощи в связи с безработицей;
-оказание помощи членам семей, пребывающим на содержании безработных.
К основным направлениям государственной политики занятости относятся:
-определение реальной потребности в рабочей силе с учётом развития экономики и ее перспективных направлений;
-обеспечение реализации гражданами права на труд, эффективной занятости населения,
-создание совместно с органами образования эффективной системы профессионального обучения;
обеспечение контроля за эффективным использованием трудовых Ресурсов,
-осуществление методической работы.
Для повышения эффективности работы по обеспечению занятости населения в Украине создана Государственная служба занятости.
Гос служба занятости вкл-т в себя:-Госуд-й центр зан-ти,Мин-во тр и соц-й политики-центры зан-ти Арк,областные,районные-центры проф-й ориентации насел-я и центры по орган-ии проф-ого обуч-я незан-ого нас-я-инспекции по контролю за соблюд-м законод-ва о зан-ти нас-я.Государственные службы занятости осуществляют следующее:
-анализируют и прогнозируют спрос и предложение на рабочей силу, информируют население о состоянии рынка труда;
-консультируют граждан, представителей предприятий, организаций, которые обращаются в службу занятости о возможном получении работы;
-ведут учёт свободных мест и граждан, обращающихся по вопросам трудоустройства;
-оказывают помощь гражданам (в выборе подходящей работы) и предприятиям (в подборе необходимых кадров);
-организуют профессиональную подготовку и переподготовку граждан в системе службы занятости или направляют их в другие учебные за ведения, ведущие подготовку и переподготовку;
-участвуют в подготовке перспективных государственных и территориальных программ занятости и разработке мер по социальной защите различных групп населения, в том числе, безработных.
Государственная активная политика занятости предполагает разработку программ содействия занятости. Эти программы могут охватывать как отдельные категории населения, прежде всего, маргинальные группы, молодёжь, женщин, инвалидов, так и специфические случаи угрозы безработицы, обусловленные экономической или другой ситуацией (демографическим, политическим, стихийным бедствием и т.д.).