- •1.Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини». Соціально-трудовий напрямок розвитку економічної думки.
- •2.Основні методи дослідження трудових процесів.
- •3.Сутність категорії «труд» і її соціально-економічні характеристики. Зміст, характер і види праці.
- •4.Економічна й соціальна ефективність заходів щодо вдосконалювання організації праці.
- •5.Населення як суб'єкт демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ.
- •6.Ефективність праці. Сутність продуктивності, продуктивності праці і її значення для соціально-економічного розвитку суспільства.
- •7.Трудові ресурси суспільства. Відтворення населення й трудових ресурсів. Демографічна й соціальна мобільність трудових ресурсів.
- •8.Показники й методи виміру продуктивності праці.
- •9.Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура й показники.
- •10.Фактори зміни продуктивності праці і їхня класифікація.
- •11Людський капітал суспільства.
- •12.Резерви росту продуктивності праці й їхнє виявлення. Програми управління продуктивністю праці.
- •13.Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи її функціонування й фактори формування. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.
- •14.Сутність соціальної політики, її мети й завдання в області доходів населення. Соціальний захист населення.
- •15.Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.
- •16.Доходи, їхній склад і структура. Диференціація доходів населення.
- •17.Основні суб'єкти соціально-трудових відносин. Їх завдання, функції й роль у регулюванні соціально-трудових відносин.
- •18.Поняття й показники рівня життя населення.
- •19.Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •20.Заробітна плата як соціально-економічна категорія, її сутність і функції.
- •21.Сутність соціального партнерства і його роль у функціонуванні ринкової економіки. Форми й принципи соціального партнерства.
- •22.Організація заробітної плати.
- •23.Держава, наймані робітники й профспілки, роботодавці і їхні організації й об'єднання як суб'єкти соціального партнерства.
- •24.Форми й системи заробітної плати.
- •25.Правові основи й механізм соціального партнерства.
- •26.Тарифна система організації оплати праці. Безтарифна модель оплати праці.
- •27.Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст й структура.
- •28.Регулювання оплати праці.
- •29.Умови формування й функціонування ринку праці, його особливості в умовах довершеної й недовершеної конкуренції.
- •30.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •31.Попит та пропозиція на ринку праці. Кон'юнктура ринку праці.
- •32.Трудові показники, їхній взаємозв'язок і вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарювання.
- •33.Сегментація й гнучкість ринку праці.
- •34.Види планів з праці.
- •35.Регулювання ринку праці.
- •36.Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розробка плану продуктивності праці.
- •37.Особливості національного ринку праці.
- •38.Методи розрахунку чисельності працівників.
- •39.Теорії ринку праці і його сучасні моделі.
- •40.Методи планування фонду оплати праці. Планування середньої заробітної плати.
- •41.Соціально-економічна сутність, форми, види й показники зайнятості.
- •42.Економічний аналіз у соціально-трудовій сфері. Значення економічного аналізу в сфері праці.
- •43.Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність, види й показники.
- •44.Звітність із питань праці
- •45.Державне регулювання зайнятості населення.
- •46.Сутність і значення аудиту в сфері праці.
- •47.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •48.Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.
- •49.Сутність, зміст, завдання й значення організації праці.
- •50.Органи й об'єкти моніторингу соціально-трудової сфери.
- •51.Організація праці на макро-, мезо-, і мікрорівнях.
- •52.Сутність, завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери
- •53.Поділ і кооперація праці
- •54.Джерела інформації для моніторингу соціально-трудової сфери.
- •55.Організація й обслуговування робочих місць.
- •56.Міжнародна організація праці (мот) у сучасному світі: мети, завдання, структура й пріоритетні напрямки діяльності
- •3)Генеральный директор
- •57.Умови праці: сутність, значення й фактори їх формування.
- •59.Нормування праці як провідна складова її організації. Методи нормування праці.
- •60.Глобалізація економіки і її вплив на соціально-трудову сферу.
26.Тарифна система організації оплати праці. Безтарифна модель оплати праці.
Тарифная система представляет собой совокупность ставок заработной платы (тарифных ставок, должностных окладов) и условий их применения (классификаторов работ, профессий, условий труда, различного рода перечней, тарифно-квалификационных и квалификационных справочников, указаний на сферу применения системы или её составных частей и т.п.). Тарифная система отражает распределение работников по профессиям, специальностям и квалификации. Профессия характеризует трудовую деятельность и занятость работников в соответствии с полученной ими подготовкой, приобретёнными теоретическими знаниями и практическими навыками (например, токарь, слесарь, шахтёр).Специальность отражает внутрипрофеесиональное разделение труда (например, токарь - карусельщик, слесарь -ремонтник оборудования, слесарь - водопроводчик и т.д.), т.е. специальность отражает наличие более глубоких знаний и приобретения специальных навыков более узкого круга работ.Квалификация - совокупность производственных знаний, умений, определённых практических навыков. Она выражает степень подготовки к выполнению той или иной работы.Основными элементами тарифной системы являются: тарифно - квалификационные справочники работ и профессий работников;квалификационные справочники должностей руководителей, специалистов и служащих;тарифные сетки, ставки и схемы должностных окладов, или единая тарифная сетка.На, предприятиях, в учреждениях и организациях широко используются выплаты доплат и надбавок к основному (тарифному) заработку.В соответствии с Законом Украины «Об оплате труда», условия их применения и размеры устанавливаются в коллективном договоре в соответствии с теми нормами и гарантиями, которые предусмотрены действующим законодательством, Генеральным, отраслевыми и региональными соглашениями. Выплаты в виде доплат и надбавок принято разделять на компенсационные и стимулирующие.Компенсационные выплаты призваны обеспечить возмещение потенциальных потерь (трудо- и работоспособности, производительного использования рабочего времени, полноценного использований профессионально - квалификационного потенциала) работников: по независящим от них причинам.Стимулирующие выплаты имеют целью формировать побудительные мотивы к труду, а также к более высокой результативности труда.Надбавки призваны служить компенсацией или стимулом в связи с относительно постоянно действующими: факторами труда и производства, относительно устойчивыми характеристиками профессионально-квалификационного уровня и деловых качеств работниковДоплаты имеют целью компенсировать воздействие на работника переменных факторов организации труда и производства, а также стимулировать высокие, прежде всего сверхнормативные достижения в труде. Премия - это элемент заработной платы, призванный стимулировать работников к улучшению количественных и качественных показателей работы, к более эффективному решению хозяйственных, управленческих и иных задач. Ее главная задача напрямую связана со стимулирующей функцией, поощрением за предусмотренные трудовым договором (установленными положениями об оплате труда) достижениями в труде. В отличие от тарифной системы оплаты труда, бестарифная модель гарантирует работнику лишь минимальный обязательный размер заработной платы, в Основном, это обусловленный законодательством ее минимальный размер. Остальная же часть заработанных коллективом средств на оплату труда распределяется между работниками по определённым на данном предприятии правилам
Каждый вариант применения бестарифной модели оплаты труда является уникальной разработкой руководства конкретного предприятия. Вместе с тем, они имеют и некоторые общие черты. Как правило, бестарифные системы оплаты труда эффективны в небольших трудовых коллективах, имеющих. постоянный состав, где люди хорошо знают друг друга иц полностью доверяют своим руководителям.