- •2. Суб’єкта, що здiйснює контроль: а) державний; б) мунiципальний; в) суспiльний; г) аудиторський.
- •66. Управління і обслуговування державного боргу.
- •82. Валютний контроль.
- •3. Форми та методи публічної фінансової діяльності.
- •Метод фінансування поділяється на такі способи:
- •Державними;
- •67. Поняття, зміст та види платіжних систем.
- •1. Внутрішньодержавні платіжні системи поділяються на банківські та небанківські.
- •83. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •52. Правовий режим страхових внесків у централізовані позабюджетні цільові фонди.
- •84. Бюджетний кодекс України.
- •21. Ревізія як основний метод фінансовго контролю.
- •1. За відношенням до плану роботи ревізії поділяють на: 1) планова виїзна і 2) позапланова виїзна.
- •2. За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють на суцільні-документальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані.
- •3. Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти па тематичні, фінансові і комплексні.
- •53. Податкове право в системі фінансового права.
- •69. Правовий статус Національного банку України.
- •85. Податковий кодекс Ураїни.
- •6. Фінансово-правові норми.
- •22. Податкові органи.
- •Загальні функції всіх підрозділів Державної податкової служби (загальні функції податкових органів):
- •2. Інші функції Національно банку:
- •86. Закон України про «Про державну контрольно ревізійну службу».
- •7. Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.
- •24. Контрольно-ревізійні органи.
- •56. Правовий механізм податку, та його елементи.
- •72. Правове регулювання банківського нагляду.
- •88. Закон України «Про аудиторську діяльність».
- •Структурно даний закон складається з 6 розділів і налічує 22 статті.
- •9. Фінансове право в системі права.
- •25. Рахункова палата.
- •89. Декрет кму «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- •42. Складання проектів бюджетів.
- •58. Податки з юридичних осіб.
- •11. Суб’єкти фінансового права.
- •43. Бюджетний запит:поняття, зміст, значення.
- •76. Правове регулювання готівкового обігу.
- •92. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».
- •93. Указ Президента України «Про державну казначейську службу».
- •14. Фінансове законодавство.
- •62. Сутність, значення і функції державної позики.
- •78. Валюта та валютні цінності.
- •31. Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.
- •47. Кошторис бюджетних установ: поняття та зміст.
- •63. Види державної позики.
- •16. Поняття й значення фінансового контролю.
- •32. Державний бюджет України: його доходи і видатки.
- •48. Виконання бюджетів.
- •64. Державні (місцеві) гарантії.
- •80. Поняття й зміст валютних операцій.
76. Правове регулювання готівкового обігу.
Готівковий обіг - це обіг законних платіжних засобів, які обслуговують потреби економіки країни.
Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію і за операціями, які не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна.
Організація і здійснення готівкового грошового обороту реалізується великою кількістю нормативних актів. До основних із них відносяться: Конституція України, Закон України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", Закон України "Про використання електронно-касових апаратів і товарно-касових книг для розрахунків в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
Крім основних законів, готівковий грошовий оборот регулюється великою кількістю нормативних актів Національного банку України. Основні з них: "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".
Однією з найважливіших функцій Національного банку України є монопольне здійснення емісії національної валюти України й організація її обігу. Конституційною нормою (ст. 99) закріплено, що грошовою одиницею України є гривня.
Гривня (банкноти й монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, її приймають усі фізичні та юридичні особи без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви й для переказів.
Правове положення державних грошових знаків визначають їхні публічно-правові характеристики:
їх виражено в грошовій одиниці України;
банкноти й монети мають статус єдиного законного платіжного засобу на території України;
виключне право їхньої емісії належить єдиному державному емісійному центру — Національному банку України;
вони є безумовними зобов'язаннями Національного банку України й забезпечуються всіма його активами.
Спеціальним державним органом, який здійснює управління грошовим обігом є Національний банк України. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» під 20 травня 1999 року2 для забезпечення організації готівкового обігу Національний банк України здійснює:
виготовлення та зберігання банкнот і монет;
створення резервних фондів банкнот і монет;
встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак і дизайну грошових знаків;
встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення й інкасації готівки;
визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ і підприємств;
7) визначення вимог щодо технічного стану й організації охорони приміщень банківських установ.
У контексті розгляду правової природи банкнот і монет, вітчизняних банкнот і монет слід звернути увагу на таку важливу їхню характеристику, як платіжність. Цю характеристику зумовлено тим, що грошові знаки поєднують у собі грошову одиницю та матеріальний носій (паперовий або металевий). Єдність цих складників означає, що кожен із них безпосередньо впливає на правове положення банкнот і монет.
Платіжними є введені в обіг Національним банком України, як законний засіб платежу на території України, банкноти й монети, що за ознаками платіжності повністю відповідають затвердженому зразку, а також за критеріями зношення, пошкоджень і дефектів відповідають установленим вимогам.
Неплатіжними згідно з ч. 2 Правил визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України є банкноти й монети, вилучені Національним банком України з обігу, та ті, що не підпадають під визначення платіжних, включаючи банкноти, від яких залишилося менше 55% початкової площі, фальшиві й перероблені. Ключовою особливістю неплатіжних банкнот і монет є те, що їх не приймає до платежів жодне підприємство, установа або організація, а обмінюють установи банків па придатні до обігу банкноти й монети.