- •2. Суб’єкта, що здiйснює контроль: а) державний; б) мунiципальний; в) суспiльний; г) аудиторський.
- •66. Управління і обслуговування державного боргу.
- •82. Валютний контроль.
- •3. Форми та методи публічної фінансової діяльності.
- •Метод фінансування поділяється на такі способи:
- •Державними;
- •67. Поняття, зміст та види платіжних систем.
- •1. Внутрішньодержавні платіжні системи поділяються на банківські та небанківські.
- •83. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •52. Правовий режим страхових внесків у централізовані позабюджетні цільові фонди.
- •84. Бюджетний кодекс України.
- •21. Ревізія як основний метод фінансовго контролю.
- •1. За відношенням до плану роботи ревізії поділяють на: 1) планова виїзна і 2) позапланова виїзна.
- •2. За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють на суцільні-документальні, вибіркові, повні, часткові і комбіновані.
- •3. Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти па тематичні, фінансові і комплексні.
- •53. Податкове право в системі фінансового права.
- •69. Правовий статус Національного банку України.
- •85. Податковий кодекс Ураїни.
- •6. Фінансово-правові норми.
- •22. Податкові органи.
- •Загальні функції всіх підрозділів Державної податкової служби (загальні функції податкових органів):
- •2. Інші функції Національно банку:
- •86. Закон України про «Про державну контрольно ревізійну службу».
- •7. Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.
- •24. Контрольно-ревізійні органи.
- •56. Правовий механізм податку, та його елементи.
- •72. Правове регулювання банківського нагляду.
- •88. Закон України «Про аудиторську діяльність».
- •Структурно даний закон складається з 6 розділів і налічує 22 статті.
- •9. Фінансове право в системі права.
- •25. Рахункова палата.
- •89. Декрет кму «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- •42. Складання проектів бюджетів.
- •58. Податки з юридичних осіб.
- •11. Суб’єкти фінансового права.
- •43. Бюджетний запит:поняття, зміст, значення.
- •76. Правове регулювання готівкового обігу.
- •92. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».
- •93. Указ Президента України «Про державну казначейську службу».
- •14. Фінансове законодавство.
- •62. Сутність, значення і функції державної позики.
- •78. Валюта та валютні цінності.
- •31. Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.
- •47. Кошторис бюджетних установ: поняття та зміст.
- •63. Види державної позики.
- •16. Поняття й значення фінансового контролю.
- •32. Державний бюджет України: його доходи і видатки.
- •48. Виконання бюджетів.
- •64. Державні (місцеві) гарантії.
- •80. Поняття й зміст валютних операцій.
24. Контрольно-ревізійні органи.
Державна контрольно-ревізійна служба України створена у відповідності із Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні (в ред. 26 січня 1993 року) і є системою органів державної виконавчої влади по управлінню фінансами.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення контролю за:
- використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;
- виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;
- використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів;
- веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.
Система органів контрольно-ревізіної служби.
Державна контрольно-ревізійна служба складається з:
1) Головного контрольно-ревізійного управління України,
2) контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі,
3) контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.
Органи державної контрольно-ревізійної служби на виконання свої завдань організовують:
1) ревiзiї i перевiрки фiнансової дiяльностi щодо використання коштiв, матерiальних цiнностей i їньої схоронностi, стану й вiрогiдностi бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi;
2) проводить ревiзiї i перевiрки використання й схоронностi державного та комунального майна (в тому числi майна, переданого в користування);
3) проводить перевiрки використання бюджетних коштiв i коштiв державних цiльових фондiв, належного виконання державних контрактiв, проавансованих за рахунок бюджетних коштiв.
40. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.
На всіх стадіях бюджетного процесу задіяно його учасників, якими є згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу органи й посадові особи, яких наділено бюджетними повноваженнями.
Бюджетні повноваження - це права й обов'язки учасників бюджетних правовідносин.
Учасниками бюджетного процесу є органи й посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Національний банк України, місцеві ради тощо; розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю.
Всіх цих суб'єктів наділено відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних стадіях бюджетного процесу.
Верховну Раду України наділено такими бюджетними повноваженнями:
1) визначення бюджетної політики держави;
2) прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
3) визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетного процесу, складу й обсягів доходів і видатків Державного бюджету;
4) затвердження показників соціально-економічного розвитку країни, потрібних для формування бюджетів усіх рівнів;
5) розгляд і прийняття закону про Державний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього;
6) розгляд і прийняття рішення щодо звіту про виконання Держбюджету тощо.
Значна роль у бюджетному процесі належить органам виконавчої влади. Саме вони забезпечують усю підготовчу роботу щодо складання проектів бюджетів, готують потрібні документи й матеріали, які разом з проектами бюджетів подають у законодавчі органи. Крім того, ці органи забезпечують виконання бюджетів, здійснюють контроль за їхнім виконанням, надають звіт про виконання бюджетів.
До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: 1) розробка й подання Верховній Раді проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; 2) розробка й подання Верховній Раді проекту Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; 3) забезпечення виконання закону про Держбюджет; підготовка й подання Верховній Раді звітів про виконання Державного бюджету; 4) розрахунок показників зведеного бюджету України й підготовка звіту про його виконання; 5) прийняття рішень щодо використання коштів резервного фонду Державного бюджету; прийняття рішень про здійснення державних запозичень у обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період тощо.
Міністерство фінансів України займає центральне місце в бюджетному процесі, бо здійснює багато функцій, пов'язаних із функціонуванням бюджету. Наприклад, воно зобов'язане готувати проект Державного бюджету, забезпечувати методичне керівництво іншими органами щодо їхньої участі в складанні проекту бюджету, координувати діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Особливе місце в бюджетному процесі займає Національні ний банк України, який наділено такими бюджетними повноваженнями: 1) визначення основних засад грошовокредитної політики України;2) розробка законопроектів, пов'язаних із формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів, і підготовка і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період.
Треба також визначити роль Президента України, який підписує закон України про Державний бюджет на поточний рік, а , також інші закони, що регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Держбюджет та інших нормативних актів щодо бюджетної діяльності з наступним поверненням їх на повторний розгляд.
Під головним розпорядником бюджетних коштів Бюджетний кодекс України розуміє бюджетні установи в особі їх керів ників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Отже, розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань і здійснення видатків із бюджету.